Cправа № 22ц- 22559 /2010 Головуючий в 1-й інстанції
Категорія 26 (І) Грищенко Н.М.
Доповідач – Неклеса В.І.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 липня «28» року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді – Неклеси В.І.
суддів - Зубакової В.П., Турік В.П.
при секретарі - Чубіній А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою представника відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 18 травня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, -
Особи, які беруть участь у розгляді справи:
представник відповідача – Каретна Євгенія Василівна.
В С Т А Н О В И Л А:
У лютому 2010 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат», Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі і просив стягнути у відшкодування моральної шкоди 250 000 грн.
Ухвалою суду від 18 травня 2010 року задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_4 про залишення без розгляду позовних вимог до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі .
Рішенням суду позов задоволено частково. Стягнуто з відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на користь ОСОБА_2 у відшкодування моральної шкоди 30 000 грн., та стягнуто на користь держави судовий збір у сумі 8 грн. 50 коп. і 15 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
В іншій частині позову відмовлено.
В апеляційній скарзі представник відповідача просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог з тих підстав, що позивачем не надано медичного висновку про встановлення факту завдання йому моральної шкоди, судом не вірно визначено, що втрата працездатності позивача зумовлена виключно роботою в шкідливих умовах на шахті ВАТ «Кривбасзалізрудком», не взяв до уваги рішення Конституційного Суду України 1-рп/2004 від 27.01.2004 року та не врахував суд положень п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року з подальшими змінами «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди».
Крім того, на момент настання страхового випадку 07.04.2006 року діяли інші норми законодавства України, але суд не звернув на це уваги.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Суд вірно встановив обставини справи, дав їм належну оцінку і відповідно до норм матеріального та процесуального закону обґрунтовано частково задовольнив позовні вимоги.
Судом встановлено, що позивач працював у шкідливих для людини умовах праці на посаді підземного гірника очисного забою на шахті «Родіна» ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат» з 1997 року.
Висновком МСЕК від 07.04.2006 року вперше позивачу встановлено втрату професійної працездатності в розмірі 60 %, та 3 групу інвалідності у зв’язку з професійним захворюванням під час роботи на шахті відповідача. При повторному огляді МСЕК 24.05.2007 року відсоток втрати професійної працездатності та група інвалідності не змінились, втрата професійної працездатності встановлена безстроково.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив обставини справи та дійшов обгрунтованого висновку про стягнення з відповідача ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат» на користь позивача у відшкодування моральної шкоди 30000 грн., оскільки позивач із-за професійного захворювання та стійкої втрати працездатності, з вини відповідача, який на протязі тривалої роботи позивача допускав його роботу в умовах запиленості повітря в робочій зоні та роботу в умовах несприятливого мікроклімату та не виконував вимоги ст.. 13 ЗУ «Про охорону праці», про що свідчить Акт №09 розслідування хронічного професійного захворювання від 09.03.2006 року, переносить моральні та фізичні страждання.
Суд, відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. з подальшими змінами «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», вірно визначив розмір відшкодування моральної шкоди.
Таким чином колегія суддів приходить до висновку, що суд ухвалив рішення, яке відповідає вимогам матеріального і процесуального закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.
Доводи відповідача в апеляційній скарзі є безпідставними, оскільки спростовуються матеріалами справи, висновками суду і не можуть бути підставою для скасування рішення суду.
Виходячи з наведеного колегія суддів вважає, що підстав передбачених законом для скасування рішення суду немає, а тому, апеляційна скарга підлягає відхиленню.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу представника відповідача відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» відхилити.
Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 18 травня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: /підпис/
Судді: /підписи/
Згідно з оригіналом.
Суддя-доповідач: В.І.Неклеса.