Cправа № 22ц- 21987 /2010 Головуючий в 1-й інстанції
Категорія 26 (І) Тимошенко Т.І.
Доповідач – Неклеса В.І.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 серпня «04» року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді – Неклеси В.І.
суддів - Братіщевої Л.А., Турік В.П.
при секретарі - Іванюк О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційними скаргами представника позивача ОСОБА_2 – ОСОБА_3, представника відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 15 квітня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, -
Особи, які беруть участь у розгляді справи:
Представник позивача ОСОБА_3;
представник відповідача –Голоцван Дмитро Володимирович.
В С Т А Н О В И Л А:
У червні 2009 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат» і просив стягнути у відшкодування моральної шкоди 187 500 грн. у зв’язку з стійкою втратою професійної працездатності у розмірі 40 % внаслідок професійного захворювання.
Рішенням суду позов задоволено частково. Стягнуто з відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на користь ОСОБА_2 у відшкодування моральної шкоди 15 000 грн., та стягнуто на користь держави судовий збір у сумі 8 грн. 50 коп. і 15 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
В іншій частині позову відмовлено.
Представник позивача в апеляційній скарзі просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення про задоволення позовних вимог посилаючись на те, що судом при визначенні розміру відшкодування шкоди враховано лише ступінь професійної втрати працездатності позивача, погіршення всіх його здібностей, але не надано належної оцінки глибині його фізичних та душевних страждань, тобто не дотримані положення ст. 23 ЦК України. Також судом не дотримано вимог п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди».
В апеляційній скарзі представник відповідача просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог з тих підстав, що судом відповідно до п.п. 3,4 ст. 214 ЦПК України не вирішено питання про те, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин, позивачем не надано доказів про протиправність поведінки відповідача, яка призвела до втрати позивачем професійної працездатності. При укладанні трудового договору відповідач не приховував важкість та шкідливість технологічного процесу, а тому не може нести відповідальність у вигляді моральної шкоди із- за цієї підстави.
Крім того судом не досліджено, в чому саме полягає моральне страждання позивача, та якими доказами підтверджеється моральна шкода та її розмір, ВАТ «Кривбасзалізрудком» є неналежним відповідачем по справі, але суд не вирішив питання про його заміну.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають відхиленню з наступних підстав.
Суд вірно встановив обставини справи, дав їм належну оцінку і відповідно до норм матеріального та процесуального закону, дійшов до висновку, що позивачу заподіяна моральна шкода з вини відповідача під час його роботи підземним прохідником на комбінаті відповідача протягом більше 23 років, внаслідок чого виникло професійне захворювання, яке потягло за собою стійку втрату професійної працездатності в розмірі 40% та встановлення третьої групи інвалідності та лікування в медичних закладах.
Такий висновок суду підтверджується записами в трудовій книжці позивача про його роботу у відповідача в шкідливих, підземних умовах, Актом №28 розслідування хронічного професійного захворювання від 14.04.2009 року, висновком МСЕК від 22.05.2009 року про встановлення позивачу стійкої втрати професійної працездатності в розмірі 40% внаслідок професійного захворювання та встановлення третьої групи інвалідності і медичними документами про лікування позивача у зв’язку з професійним захворюванням.
Суд, встановлюючи розмір моральної шкоди, виходив із роз’яснень в п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року з подальшими змінами «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової ) шкоди» щодо визначення розміру моральної шкоди залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), а тому, колегія суддів вважає що підстав для зміни в цій частині рішення суду немає, оскільки суд встановив розмір моральної шкоди з урахуванням фізичних та душевних страждань позивача, які він переносить у зв’язку з професійним захворюванням.
Доводи в апеляційних скаргах, що суд не вірно встановив правовідносини між сторонами, стягнув моральну шкоду без медичного висновку про встановлення факту заподіяння позивачу моральної шкоди, не вірно встановив розмір моральної шкоди, не взяв до уваги, що ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат» є неналежним відповідачем та розглянув заяву подану позивачем з порушенням тримісячного строку для звернення до суду встановленого ч. 1 ст. 233 КЗпП України, спростовуються матеріалами справи та висновками суду. Інші доводи апеляційної скарги не є такими, що дають підстави для скасування рішення суду.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційні скарги представника позивача ОСОБА_2 та представника відповідача відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» відхилити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 15 квітня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: /підпис/
Судді: /підписи/
Згідно з оригіналом:
Суддя-доповідач: В.І.Неклеса.