Справа №22ц-21315/10 Головуючий в 1-й інстанції
Категорія 57 ( 1 ) Іванов С.М.
Доповідач – Зубакова В.П.
У Х В А Л А
Іменем України
21 липня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Неклеси В.І.
суддів: Зубакової В.П., Митрофанової Л.В.
при секретарі: Іванюк О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення виконкому Інгулецької районної у місті Кривому Розі ради на постанову Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 17 листопада 2009 року за позовом ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Інгулецької районної у місті Кривому Розі ради про поновлення строку звернення до суду, визнання дій щодо відмови у нарахуванні та виплаті допомоги на оздоровлення протиправними та стягнення недоплаченої одноразової допомоги на оздоровлення, -
В С Т А Н О В И Л А:
У вересні 2009 року позивач ОСОБА_3 звернувся із позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Інгулецької районної у місті Кривому Розі ради (надалі – УПСЗН ) про поновлення строку звернення до суду, визнання дій щодо відмови у нарахуванні та виплаті допомоги на оздоровлення протиправними та стягнення недоплаченої одноразової допомоги на оздоровлення.
В обґрунтування позовних вимог вказав, що є учасником ліквідації аварії на ЧАЕС 2 категорії і на підставі ч.4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 р. (надалі – Закон) УПСЗН повинно виплачувати щорічну допомогу на оздоровлення у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат на момент виплат.
14 квітня 2007 року йому виплачена вищевказана допомога за 2007 рік у сумі 100 грн., 12.10.2008 р. виплачена допомога за 2008 рік – у розмірі 100 грн., 10.07.2009 р. виплачена допомога за 2009 рік в сумі 100 грн.
Вказуючи на те, що відповідач у період 2007, 2008, 2009 років виплачував йому допомогу на оздоровлення не в повному обсязі, просив суд поновити строк звернення до суду, визнати протиправними дії УПСЗН стосовно відмови виплатити одноразову допомогу на оздоровлення за 2007, 2008 та 2009 роки у розмірі передбаченому ст. 48 Закону і стягнути з УПСЗН на його користь недоплачену суму щорічної одноразової допомоги на оздоровлення за 2007, 2008 та 2009 роки у розмірі 7 657,00грн.
Постановою Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 17 листопада 2009 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково. Визнано протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення виконкому Інгулецької районної у місті Кривому Розі ради щодо відмови ОСОБА_3 у нарахуванні та виплаті одноразової допомоги на оздоровлення у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат за 2008 - 2009 роки.
Зобов’язано Управління праці та соціального захисту населення виконкому Інгулецької районної у місті Кривому Розі ради провести нарахування та сплатити ОСОБА_3 недоплачену суму щорічної одноразової допомоги на оздоровлення у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат за 2008- 2009 роки, передбачену ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням тих виплат, які були проведені позивачу у розмірі 5 675,00 грн..
В решті позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач ставить питання про скасування постанови суду від 17.11.2009 р. та прийняття нової постанови у зв’язку із порушенням судом норм матеріального та процесуального права.
Зокрема, суд не взяв до уваги, що УПСЗН не може бути відповідачем по справі, оскільки є розпорядником коштів другого рівня і тому його можливо залучити по справі як третю особу, оскільки кошти за відповідними програмами надходять на рахунок головного управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської облдержадміністрації з Мінпраці України, а потім головне управління розподіляє фінансування по управлінням міст та районі.
Крім того, суд не звернув уваги на те, що постановою КМУ від 12.07.2005р. за №562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено розмір компенсації в сумі 100грн.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 є особою, що постраждала внаслідок ліквідації наслідків катастрофи на ЧАЕС та має статус учасника ліквідації аварії на ЧАЕС 2 категорії. Позивач перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення виконкому Інгулецької районної у місті ради м.Кривого Рогу Дніпропетровської області. На підставі постанови КМУ від 12.07.2005р. за №562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням Законів України «Про державний бюджет України на 2007, 2008 роки» та «Про Державний бюджет України на 2009 рік» ОСОБА_3 виплачувалася щорічна допомога на оздоровлення у розмірі 100грн.
Відповідно до абз. 5 ч.4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивач, як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії має право на отримання щорічної разової допомоги на оздоровлення в розмірі п’яти мінімальних заробітних плат. При цьому, ч.7 ст. 48 Закону встановлює, що розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, дав їм належну правову оцінку та дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині визнання дій відповідача щодо недонарахування та невиплати позивачу сум одноразової допомоги на оздоровлення за 2007 рік, суд першої інстанції вірно виходив з того, що дії відповідача є правомірними, оскільки на час виплати позивачу допомоги за 2007 рік дія ст. 48 Закону відповідно до Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» була зупинена, та допомога на оздоровлення виплачувалась в порядку і розмірах визначених постановою КМУ №562 від 12.07.2005 року «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 100 грн..
Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання дій відповідача щодо не донарахування та невиплати позивачу сум одноразової допомоги на оздоровлення за 2008 рік неправомірними, суд першої інстанції у відповідності до положень ст. 48 Закону дійшов обґрунтованого висновку про те, що розрахунок щорічної допомоги на оздоровлення має здійснювати виходячи із розміру, визначеного цим Законом з огляду на наступне.
Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/08 від 22 травня 2008 року положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими стаття 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», викладена в новій редакції, визнано такими, що не відповідають Конституції України.
Відповідно до ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнанні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Згідно зі ст.22 Закону України «Про Конституційний суд України» рішення Конституційного Суду України підлягають безумовному виконанню всіма державними органами, органами місцевого і регіонального самоврядування, установами, організаціями, підприємствами, їх посадовими особами, об’єднаннями громадян та громадянами.
Отже, з дня ухвалення Рішення Конституційним Судом України, тобто з 22.05.2008 року., відповідач мав керуватися положеннями ст..48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Як вбачається з наданої довідки №2821 від 17.08.2009 року №2821 (а.с.6), щорічна допомога на оздоровлення виплачена позивачу за 2008 рік - 12.10.2008 року в сумі 100грн, тобто у розмірі меншому, ніж визначено Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Враховуючи те, що розмір мінімальної заробітної плати на час виплати допомоги на оздоровлення за 2008 рік у відповідності до ст. 60 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» складає 545 грн., то сума недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення за 2008 рік, з урахуванням проведених виплат, становить: 545 грн. х 5 – 100 грн. = 2625 грн.
Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання дій відповідача щодо не донарахування та невиплати позивачу сум одноразової допомоги на оздоровлення за 2009 рік неправомірними, суд першої інстанції у відповідності до положень ст. 48 Закону дійшов обґрунтованого висновку про те, що розрахунок щорічної допомоги на оздоровлення має здійснювати виходячи із розміру, визначеного цим Законом з огляду на наступне.
Ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» надано право Кабінету Міністрів України у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Оскільки Кабінетом Міністрів у 2009 році на виконання ст. 71 цього Закону рішення не приймались, то до спірних правовідносин підлягають застосуванню приписи ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до довідки №2821 від 17.08.2009 року №2821 (а.с.6), щорічна допомога на оздоровлення виплачена позивачу за 2009 рік – 10.07.2009 року в сумі 100 грн., тобто у розмірі меншому, ніж визначено ст. 48 Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Враховуючи те, що розмір мінімальної заробітної плати на час виплати допомоги на оздоровлення за 2009 рік у відповідності до ст. 55 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» складає 630 грн., то сума недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення за 2009 рік, з урахуванням проведених виплат, становить: 630 грн. х 5 – 100 грн. = 3 050,00 грн.
У зв’язку з чим, доводи відповідача в апеляційній скарзі щодо правомірності його дій стосовно нарахування та виплати щорічної допомоги на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2-ї категорії в розмірі 100 грн., який визначений п.1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 562 від 12.07.2005 року є необґрунтованими, оскільки вказаний нормативний акт суперечить положенням ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка має пріоритет у застосуванні до врегулювання спірних правовідносин.
Безпідставними вважає колегія суддів й доводи УПСЗН стосовно того, що останнє є неналежним відповідачем у справі, оскільки п.4 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 936 від 20.09.2005 року визначено, що виплата таких компенсацій та допомоги провадиться управліннями праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації громадян та центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, яким в даному випадку є Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Інгулецької районної у місті ради, на обліку в якого перебуває позивач.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому апеляційна скарга підлягає відхиленню, а постанова суду – залишенню без змін відповідно до ст. 308 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконкому Інлулецької районної у місті Кривому Розі ради – відхилити.
Постанову Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 17 листопада 2009 року – залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: