Справа № 22ц-21260/10 Головуючий в 1-й інстанції
Категорія – 57 ( І ) Іванов С.М.
Доповідач – Зубакова В.П.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 липня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді – Неклеси В.І.
суддів - Зубакової В.П., Митрофанової Л.В.
при секретарі - Іванюк О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного Фонду України в Інгулецькому районі м.Кривого Рогу на постанову Інгулецького районного суду м.Кривого Рогу від 24 лютого 2010 року по справі за позовною заявою ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в Інгулецькому районі м.Кривого Рогу про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И Л А:
В грудні 2009 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Інгулецькому районі м.Кривого Рогу про визнання відмови відповідача щодо нарахування і виплати несплаченої державної допомоги як дитині війни незаконною, і просив поновити йому процесуальний строк звернення до суду та зобов`язати відповідача здійснити перерахунок пенсії і виплатити недоотриману суму щомісячного підвищення до пенсії починаючи з 01.01.2006 року по 31.10.2009 року , відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виходячи з розрахунку 30% мінімальної пенсії за віком, яка встановлена ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Зобов’язати відповідача надалі нараховувати йому щомісячну соціальну державну допомогу відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виходячи з розрахунку 30% мінімальної пенсії за віком, яка встановлена ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Постановою Інгулецького районного суду м.Кривого Рогу від 24 лютого 2010 року , позовні вимоги позивача задоволені частково, поновлено йому процесуальний строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів, визнано дії Управління Пенсійного Фонду України в Інгулецькому районі м.Кривого Рогу щодо перерахунку та виплати ОСОБА_2 щомісячної державної соціальної допомоги до пенсії неправомірними, зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплатити підвищення до пенсії ОСОБА_2 за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та за період з 01 січня 2009 року по 31 жовтня 2009 року згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком у розмірі, встановленому ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.
В іншій частині позову відмовлено.
Стягнуто з Державного бюджету на користь позивача ОСОБА_2 понесені ним судові витрати в сумі 3,40 грн.
В апеляційній скарзі Управління Пенсійного Фонду України в Інгулецькому районі м.Кривого Рогу просить скасувати постанову суду та постановити нове рішення про відмову в задовленні позовних вимог посилаючись на неврегульованість на законодавчому рівні порядку обчислення підвищення до пенсії дітям віни після відновлення Рішенням Конституційного Суду України дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в попередній редакції, неможливість застосування показника мінімального розміру пенсії за віком, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» до спірних правовідносин, правомірність його дій відносно виплати допомоги особам, на яких поширюється дія Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у відповідності до п.8 Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 28.05.2008 року №530.
Крім того, судом необгрунтовано поновлено позивачу пропущений строк звернення до суду за захистом своїх порушених прав.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач народився 12 жовтня 1940 року та відповідно до абз.1 ч.1 ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має статус дитини війни, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією пенсійного посвідчення та відповідною відміткою в ньому (а.с. 5).
Згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни, пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність у позивача права на перерахунок підвищення до його пенсії як дитині війни з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, оскільки Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року N 6-рп/2007 визнана такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною) та втратила чинність з 09.07.2007 року ст. 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік ”, якою дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено на 2007 рік.
Відповідно до ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Згідно зі ст. 22 Закону України «Про Конституційний суд України» рішення Конституційного Суду України підлягають безумовному виконанню всіма державними органами, органами місцевого і регіонального самоврядування, установами, організаціями, підприємствами, їх посадовими особами, об`єднаннями громадян та громадянами.
Отже, Управління Пенсійного Фонду України в Інгулецькому районі м.Кривого Рогу повинно було провести відповідний перерахунок підвищення до пенсії позивача згідно вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», починаючи з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, та сплатити на його користь заборгованість з цих виплат.
Проте, Управління Пенсійного Фонду України в Інгулецькому районі м.Кривого Рогу будь яких дій з цього приводу не здійснювало.
Також, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність у позивача права на перерахунок підвищення до його пенсії як дитині війни з 22 травня 2008 року, оскільки Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/08 від 22 травня 2008 року положення п.2 п.14 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими було внесено зміни до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та встановлено з 01 січня 2008 року інший порядок розрахунку підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання, чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії «Дітям війни», були визнанні неконституційними та втратили чинність з дня прийняття вказаного рішення.
Виходячи з вищевикладеного, Управління Пенсійного Фонду України в Інгулецькому районі м.Кривого Рогу повинно було провести відповідний перерахунок підвищення до пенсії позивача згідно вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», починаючи з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, та сплатити на його користь заборгованість з цих виплат.
Проте, Управління Пенсійного Фонду України в Інгулецькому районі м.Кривого Рогу будь яких дій з цього приводу не здійснювало.
Також, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність у позивача права на перерахунок підвищення до його пенсії як дитині війни з 01 січня 2009 року по 31 серпня 2009 року, оскільки відповідно до ст.54 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» №835-VI від 26 грудня 2008 року встановлено, що у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли в грудні 2008 року, та діяла ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Виходячи з вищевикладеного, Управління Пенсійного Фонду України в Інгулецькому районі м.Кривого Рогу повинно було провести відповідний перерахунок підвищення до пенсії позивача згідно вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», починаючи з 01 січня 2009 року по 31 жовтня 2009 року, та сплатити на його користь заборгованість з цих виплат.
Проте, Управління Пенсійного Фонду України в Інгулецькому районі м.Кривого Рогу будь яких дій з цього приводу не здійснювало.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про необхідність зобов`язання Управління Пенсійного Фонду України в Інгулецькому районі м.Кривого Рогу провести перерахунок позивачу підвищення до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період 09 липня по 31 грудня 2007 року, за період з 22 травня по 31 грудня 2008 року та за період з 01 січня 2009 року по 31 жовтня 2009 року.
Право позивача на отримання підвищення до пенсії відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не залежить від наявності чи відсутності грошових коштів та належного фінансування, таке право надане державою і закріплено Законом України «Про соціальний захист дітей війни», а дому доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними.
Крім того, і практика Європейського суду з прав людини , яка відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, свідчить про те, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх обов`язків (справа «Кечко проти України», рішення від 18.11.2005 року).
Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни суд обґрунтовано до уваги не взяв, оскільки питання фінансування цих видатків не є предметом спору, що розглядається. Проблеми надання бюджетних коштів Управлінню для виконання покладених на нього обов`язків у справах цієї категорії виходять за межі заявлених вимог і судом першої інстанції не розглядалось.
Необґрунтованими вважає колегія суддів й доводи відповідача щодо пропуску позивачем строку звернення до суду за захистом своїх прав.
Так, відповідно до ст.99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.1 ст. 102 КАС України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений за клопотанням особи, яка бере участь у справі.
Позивач звернувся з позовом до суду в грудні 2009 року та в обґрунтування причин поважності пропуску строку звернення до суду в своїй заяві щодо поновлення пропущеного строку послався на те, що пропустив строк звернення до суду з позовом через похилий вік та незадовільний стан здоров`я.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність поновлення строку звернення до суду з позовом, оскільки наведені причини пропуску строку можливо визнати поважними.
В іншій частині постанова суду не оскаржується.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому апеляційна скарга підлягає відхиленню, а постанова суду – залишенню без змін відповідно до ст. 308 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Інгулецькому районі м.Кривого Рогу відхилити .
Постанову Інгулецького районного суду м.Кривого Рогу від 24 лютого 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: (підпис)
Судді: (підписи)
Згідно з оригіналом.
Суддя-доповідач: В.П.Зубакова
Ў Справа № 22ц-21260/10 Головуючий в 1-й інстанції
Категорія – 57 ( І ) Іванов С.М.
Доповідач – Зубакова В.П.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 липня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді – Неклеси В.І.
суддів - Зубакової В.П., Митрофанової Л.В.
при секретарі - Іванюк О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного Фонду України в Інгулецькому районі м.Кривого Рогу на постанову Інгулецького районного суду м.Кривого Рогу від 24 лютого 2010 року по справі за позовною заявою ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в Інгулецькому районі м.Кривого Рогу про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Інгулецькому районі м.Кривого Рогу відхилити .
Постанову Інгулецького районного суду м.Кривого Рогу від 24 лютого 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: