Справа № 22ц-21112/10 Головуючий в 1-й інстанції
Категорія - 27 (П) Демиденко Ю.Ю.
Доповідач – Зубакова В.П.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 липня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Неклеси В.І.
суддів: Зубакової В.П., Митрофанової Л.В.
при секретарі: Іванюк О.В.
за участю: відповідача ОСОБА_2 та апелянта ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 08 січня 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, -
В С Т А Н О В И Л А:
В вересні 2009 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договорами позики посилаючись на те, що 28.10.2008 року та 06.11.2008 року між нею та відповідачем було укладено договри позики за якими ОСОБА_2 зобов`язувався повернути позику у строк до 06.12.2008 року.
Уточнивши та доповнивши позовні вимоги позивачка просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь за договором позики від 28.10.2008 року грошові кошти в сумі 203086,57 грн., за договором позики від 06.11.2008 року грошові кошти у розмірі 63284,22 грн.,за договором позики від 12.11.2008 року грошові кошти в сумі 12632,25 грн., судові витрати по сплаті державного мита в сумі 1700,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30,00 грн. та витрати на оплату правової джопомоги в сумі 5 000,00грн.
Рішенням Тернівського районного суду м.Кривого Рогу від 08 січня 2010 року позов ОСОБА_4 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 за договором позики від 28 жовтня 2008 року – 147300 грн. боргу, 17262 грн. 20 коп. індексації за прострочку грошового зобов`язання, 4896, 87 грн. річних від простроченої суми, 20013,45 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами, всього 189 472, 52 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 за договором позики від 06 листопада 2008 року – 50 000 грн. боргу, 5450 грн. індексації за прострочку грошового зобов`язання, 1549,02 грн. річних від простроченої суми, 6285,20 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами, всього 63284, 22 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 за договором позики від 12 листопада 2008 року – 10 000 грн боргу, 1090 грн. індексації за прострочення грошового зобов`язання, 304 грн. 89 коп. річних від простроченої суми, 1237,37 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами, всього 12632, 25 грн., всього за договорами 265 388, 99 грн. та 1700 грн. сплаченого позивачем судового збору, 120 грн. сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, 5000 грн. витрат на правову допомогу: а всього 272 208,99 грн.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 ставить питання про скасування рішення суду і ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі посилаючись те, що при прийнятті позовної заяви і заяви про збільшення позовних вимог судом не перевірено її відповідність вимогам ст.119 ЦПК та в порушення вимог ст. 121 ЦПК не залишив позов без руху. Підписи позивачки в позовних заявах та заяві про збільшення позовних вимог відрізняються один від одного. Судом не встановлено за яким саме договором позики відповідачем повернуті кошти у розмірі 12 700,00 грн. Справу розглянуто за відсутності позивачки, яка не була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, а адвокат ОСОБА_5 не мав повноважень на представництво її інтересів у суді.
Висновок суду про наявність спору про повернення боргу за договором позики не відповідає обставинам справи, оскільки в наданих розписках не відображено всі необхідні умови договору позики. До спірних правовідносин необхідно було застосувати положення ст. 1130-1143 ЦК України, які регулюють правовідносини що виникають з договорів про спільну господарську діяльність.
Крім того, суд безпідставно відмовив у допиті свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які були присутні при обговоренні умов передачі зазначених у позові коштів.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати та направити справу на новий розгляд посилаючись на те, що суд не залучив її до участі у справі у якості співвідповідача чи третьої особи та вирішив питання про її права та обов`язки.
Крім того, судом неповно з`ясовано обставини справи, застсовано закон, який не поширюється на спірні правовідносини та справу розгляду ту за відсутністю сторін.
В запереченнях на апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 представник позивачки ОСОБА_5 просить рішення суду залишити без змін та відхилити апеляційну скаргу.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційних скарг та заперечень представника позивачки на апеляційну скаргу відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з направленням справи на новий розгляд з наступних підстав.
Відповідно п.4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно оригіналів розписок від 28.10.2008 року, 06.11.2008 року та 12.11.2008 року ОСОБА_2 позичив у ОСОБА_4 строком на один місяць 160 000 гривень, 50 000 гривень та 10 000 гривень відповідно. Вказані розписки на думку суду, посвідчують передання позивачем відповідачу чітко визначених сум грошей, встановлюють строк повернення позики, що, відповідно до ст.ст. 1046,1047,1049 ЦК України, є основними умовами вказаного договору. Взяті на себе зобов»язання відповідач виконав частково, згідно розписки від 13.07.2009 року повернув позивачу ОСОБА_4 частину взятих грошей в сумі 12 700 гривень, порушивши умови та строк виконання грошового зобов»язання.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції вірно встановивши правовідносини, що виникли між сторонами, не з»ясував, чи під час перебування відповідача у зареєстрованому шлюбі він позичив у позивачки ОСОБА_4Х грошові кошти, чи позичалися ці кошти в інтересах сім»ї.
Відповідно до ч.4 ст. 65 СК України договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім»ї, створює обов»язки для другого подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім»ї.
Відповідно до ст.. 541 ЦК України солідарний обов»язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов»язання.
За договором позики позикодавець передає позичальникові грошові кошти у власність, а останні, згідно з вимогами ст. 60 СК України стають об»єктом спільної сумісної власності подружжя.
Суд цих положень не врахував, та, розглянувши спір, не вирішив питання про притягнення до участі по справі в якості співвідповідача дружини відповідача ОСОБА_8О - ОСОБА_3, яка відповідно до копії свідоцтва про укладення шлюбу, з 05 грудня 1992 року перебуває в зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_2 (а.с.203)
За таких обставин, враховуючи порушення судом норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 303, 307, п.4 ч.1 ст. 311, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 08 січня 2010 року скасувати, справу направити до того ж суду на новий розгляд в іншому складі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: