Справа № 2а-516/2010 р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 серпня 2010 року Березнівський районний суд Рівненської області
під головуванням судді Мельничук Н.В.
при секретарі Кравчук С.Я.
з участю представника позивача- ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Березне справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора з дізнання ВДАІ з обслуговування адміністративної території Березнівського району Шлеюка О.В. про визнання неправомірними дій посадової особи про накладення адміністративного стягнення, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення
ВСТАНОВИВ:
Позивач вказує в заяві від 15 січня 2010 року, що 05 січня 2010 року о 17 год.25 хв. він на власному автомобілі « Фольксфаген гольф» державний номер НОМЕР_1 виїжджав від навчального комп»ютерного центру приватного підприємця ОСОБА_3, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1. В цей час на вул.. Буховича його зупинив інспектор з дізнання ВДАІ з обслуговування адміністративної території Березнівського району Шлеюк О.В , мотивуючи причину зупинки тим, що він рухався по тротуару. На місці було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.122 КпАП України та винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КпАП України і накладено штраф в сумі 340 гривень. Постанову вважає незаконною оскільки виїхати від комп»ютерного центру на вулицю Буховича і при цьому не рухатись по тротуару неможливо. Складаючи протокол інспектор не прийняв його пояснення, відмовився оглянути зазначену ділянку дороги, щоб з»ясувати чи можливо виїхати з двору, при цьому не рухаючись по тротуару. Вказує, що виїжджаючи з двору комп»ютерного центру та виїжджаючи на тротуар він не створив перешкоди ні пішоходам, ні іншим транспортним засобам. Вказує, що в порушення вимог ч.2 ст.254 КпАП України не опитано жодного свідка, при винесенні постанови працівником ДАІ не враховано його майновий стан, ступінь вини, характер правопорушення, пом»якшуючі та обтяжуючі обставини . Просить постанову скасувати, провадження по справі закрити.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав , надав пояснення , аналогічні поясненням викладеним в позовній заяві. Просить постанову скасувати.
Представник відповідача в судове засідання не з»явився- по невідомій суду причині, повідомлений вчасно та належним чином, причини неявки суд не повідомив.
Вислухавши позивача, представника позивача, свідків, дослідивши докази по справі, суд приходить до наступного висновку.
Як видно з копії постанови ВК № 052886 від 05 січня 2010 року, винесеної інспектором з дізнання ВДАІ з обслуговування адміністративної території Березнівського району Шлеюком О.В по справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.122 КпАП України (а.с.3) на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 гривень за рух по тротуарі.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб»єкта владних повноважень обов»язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В судовому засіданні встановлено, що при притягненні до адміністративної відповідальності відповідачем були порушені права позивача, а саме вимоги ст.280 КпАП України, оскільки не з»ясовано чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом»якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також не з»ясовані інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.9 КпАП України адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
В протоколі по справі про адміністративне правопорушення не зазначено жодного свідка даної події.
Згідно ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини, тлумачаться на користь особи. Відповідачем не надано до суду обґрунтованих доказів вини позивача у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1ст.122 КпАП України.
Суд вважає, що при винесенні постанови по справі про адміністративне правопорушення відповідачем не були дотримані вимоги ч.2 ст.33 КпАП України, а саме не враховано характер правопорушення, ступінь вини, майновий стан, особу правопорушника та обставини, які пом»якшують відповідальність, необ»єктивно досліджені та враховані всі обставини, які мають значення для винесення постанови про накладення адміністративного стягнення.
За таких обставин суд вважає дії інспектора з дізнання ВДАІ з обслуговування адміністративної території Березнівського району Шлеюка О.В неправомірними, а тому постанова про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу за ч.1 ст.122 КпАП України підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 7-12, 158-163 КАС України, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора з дізнання ВДАІ з обслуговування адміністративної території Березнівського району Шлеюка О.В. про визнання неправомірними дій посадової особи про накладення адміністративного стягнення, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 05 січня 2010 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КпАП України задоволити повністю.
Визнати неправомірними дії інспектора з дізнання ВДАІ з обслуговування адміністративної території Березнівського району Шлеюка О.В. по винесенню постанови про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1.
Скасувати постанову ВК № 052886 від 05 січня 2010 року, винесену інспектором з дізнання ВДАІ з обслуговування адміністративної території Березнівського району Шлеюкаом О.В. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КпАП України у вигляді штрафу в сумі 340 гривень.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати державного мита на підставі ч.4 ст.288 КпАП України.
Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.
Головуючий: