Справа № 22ц-3434/2010 Головуючий у першій інстанції БЕЧКО Є.М.
Категорія – цивільна Доповідач – МАМОНОВА О.Є.
У Х В А Л А
12 серпня 2010 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого-судді: ПОЗІГУНА М.І.
суддів: ГУБАР В.С., МАМОНОВОЇ О.Є.,
при секретарі: РАЧОВІЙ І.І.
за участі: ПОЗИВАЧА ОСОБА_6 , ПРЕДСТАВНИКА ВІДПОВІДАЧА НІКІТЮК Д.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 25 червня 2010 року про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_6 до Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» про захист прав споживача, визнання незаконним підвищення відсоткової ставки по кредиту, зобов’язання вчинити певні дії, відшкодування майнової та моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И В:
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 25 червня 2010 року, якою її позовну заяву до Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» про захист прав споживача, визнання незаконним підвищення відсоткової ставки по кредиту, зобов’язання вчинити певні дії, відшкодування майнової та моральної шкоди залишено без розгляду, скасувати та задовольнити її позовні вимоги в частині захисту прав споживача, визнання незаконним підвищення відсоткової ставки по кредиту, зобов’язання вчинити певні дії, відшкодування майнової та моральної шкоди.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що правовідносини, які виникли між сторонами про надання кредитно-фінансових послуг для задоволення власних побутових потреб громадян регулюються Законом України «Про захист прав споживачів». Апелянт зазначає, що розгляд справ та вирішення спорів про захист прав споживачів відповідно до вимог законів України «Про захист прав споживачів» та «Про третейські суди» не відноситься до компетенції третейських судів, оскільки є виключною прерогативою судів загальної юрисдикції. Також апелянт вказує, що умови третейської угоди, згідно з якими споживачі не можуть реалізувати свого права на захист права їх прав у державному суді є нікчемними, оскільки обмежують споживачів у праві, передбаченому Законом України «Про захист прав споживачів».
Вислухавши доповідь судді, пояснення позивачки ОСОБА_6, яка просила задовольнити апеляційну скаргу, представника відповідача Нікітюк Д.І., яка просила відхилити апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Постановляючи ухвалу про залишення позову ОСОБА_6 без розгляду суд першої інстанції вірно керувався п. 6 ч. 1 ст. 207 ЦПК України, відповідно до якого суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо між сторонами укладено договір про передачу спору на вирішення третейського суду і від відповідача надійшло до початку з’ясування обставин у справі та перевірки їх доказами заперечення проти вирішення спору в суді.
Судом встановлено, що 20 лютого 2008 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_6 було укладено кредитний договір № 941/7-11, відповідно до п. 6 якого всі спори та непорозуміння, які можуть виникнути в зв’язку з укладанням та виконанням положень цього договору вирішуються шляхом переговорів між сторонами на рівні їх уповноважених представників. У випадку неможливості вирішення спору шляхом переговорів, сторони, керуючись ст. 5 Закону України «Про третейські суди», домовляються про те, що спір розглядається одноособово третейським суддею Ярошовцем В.М. Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків. У випадку неможливості розгляду спору вказаним третейським суддею спір розглядається третейським суддею Мороз О.А. або Білоконем Ю.М. у порядку черговості, вказаному у даному пункті. У разі, якщо спір не може бути розглянутий визначеними у даному пункті суддями, суддя призначається Головою Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків у відповідності до чинного Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про третейські суди» та ст. 17 ЦПК України сторони мають право передати спір на розгляд третейського суду, крім випадків, встановлених законом.
Ці випадки зазначені в ст. 6 Закону України «Про третейські суди».
Рішенням Конституційного Суду України від 10 січня 2008 року визнано, що відповідно до чинного законодавства підвідомчий суду загальної юрисдикції спір у сфері цивільних і господарських правовідносин може бути передано його сторонами на вирішення третейського суду, крім випадків, встановлених законом (ст. 17 ЦПК України, ст. 12 ГПК України, ст. 6 Закону України «Про третейські суди»), оскільки, гарантуючи право на судовий захист з боку держави, Конституція України водночас визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захистити свої права і свободи від порушень і протиправних посягань (ч. 5ст. 55 Конституції України).
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про третейські суди» третейська угода може бути укладена у вигляді застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Третейська угода укладається в письмовій формі.
Враховуючи викладене, сторонами при укладанні договору кредиту відповідно до вимог чинного законодавства було досягнуто домовленості про передачу спорів, пов’язаних з укладанням та виконанням положень кредитного договору на розгляд третейського суду.
Доводи апеляційної скарги про те, що правовідносини, які виникли між сторонами про надання кредитно-фінансових послуг для задоволення власних побутових потреб громадян регулюються Законом України «Про захист прав споживачів», а тому розгляд спору є виключною прерогативою судів загальної юрисдикції не заслуговують на увагу, оскільки даний закон встановлює загальні підстави відповідальності за порушення прав споживачів, а відносини, що виникають з кредитних договорів, відносяться до договірних відносин, які регулються насамперед нормами цивільного законодавства.
Крім того, рішенням суду від 25 червня 2010 року у даній справі відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 про визнання недійсними умов п. 6.2. договору кредиту від 20.02.2008 року і вказане рішення сторонами не оскаржене.
Зважаючи на наведене, апеляційний суд вважає, що ухвала суду першої інстанції відповідає вимогам процесуального права, підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 303, 307, п. 1 ч. 1 ст. 312, 313, 315, 317, 324 ЦПК України, апеляційний суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - відхилити.
Ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 25 серпня 2010 року – залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий Судді: