У Х В А Л А

                                                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2010 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:

                          Головуючого -   Полюховича О.І.                      

                          Суддів – Збитковської Т.І., Міщенко О.А.

                          З участю прокурора – Клімашевич Н.А.

                          Засудженого – ОСОБА_1

 розглянула кримінальну справу за апеляцією  засудженого ОСОБА_1  на вирок Дубровицького районного суду від  18 травня  2010 року.

     Цим вироком   ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1,  уродженець  та житель с.Верхній Теребежов, Столінського району , Брестської області, громадянин Республіки Білорусь,

-   засуджений за ч.3 ст.185  КК України на три роки позбавлення волі.

       За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним та засуджений за те, що 13 січня 2006 року, зірвавши замки з дверей підсобного приміщення, проник в магазин "Салют-2", що по вул. Л.Українки  в с.Городище, Дубровицького  району  та викрав  звідти товарно-матеріальних цінностей   на загальну суму 2307 грн. .32 коп.        

     В поданій  на вирок суду апеляції  засуджений ОСОБА_1 просить вирок в частині призначеного покарання змінити, врахувавши його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, застосувати  до нього ст.69 КК України.

          Заслухавши доповідача Міщенко О.А., думку прокурора Клімашевич Н.О.  про залишення вироку суду без зміни, доводи  ОСОБА_1 про задоволення апеляції,  дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого ОСОБА_1  не підлягає до задоволення з таких підстав.

       Висновок суду першої інстанції  про винуватість ОСОБА_1  у вчиненні злочину, за який його  засуджено, ґрунтується на сукупності зібраних у справі та досліджених в судовому засіданні  достатніх та достовірних доказів.

      Кваліфікація дій засудженої за ч.3 ст.185  КК України є вірною.    

     Що стосується покарання, то при його призначенні суд належним чином дотримався вимог ст.65 КК України.

      Призначаючи ОСОБА_1 покарання, суд врахував характер та ступінь тяжкості вчиненого ним злочину,  щире каяття та сприяння розкриттю злочину. Враховуючи ці обставини, суд визнав за можливе призначити ОСОБА_1 мінімальне покарання, передбачене законом за вчинений ним  злочин.

       Підстав для застосування ст.69 КК України колегія суддів не вбачає.

        Керуючись ст.ст.365,366 КПК України, колегія суддів,

                                                   у х в а л и л а :

      Вирок Дубровицького районного суду від 18 травня  2010 року  стосовно  ОСОБА_1   залишити без зміни, а апеляцію засудженого  ОСОБА_1.   - без задоволення .

                                                   С у д д і :

            Полюхович О.І.                       Збитковська Т.І.                          Міщенко О.А.

Вірно: Доповідач                                    Міщенко О.А.