У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

3 серпня  2010 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:

                          Головуючої – Міщенко О.А.

                          Суддів – Гладкого С.В.,  Квятковського А.С.  

                          З участю прокурора – Клімашевич Н.О.

 розглянула кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Дубенського міськрайонного суду від 5 травня  2010 року.

    Цим вироком ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1, українець, громадянин України,  уродженець та житель  АДРЕСА_1, Рівненської області, з середньою спеціальною освітою,  раніше  судимий: 20.10.1982 р. Дубенським міжрайонним судом за ст.94 КК України (1960) на 15 років позбавлення волі; 17.11.1998 р. Франківським районним судом м.Львова за ч.2 ст.142 КК України (1960р) на 8 років позбавлення волі; 15.07.2008 р. Дубенським міськрайонним судом за ч.2 ст.187, ч.1 ст.263 КК України на 7 років позбавлення волі,

   - засуджений за ч.1  ст.263 КК України на три роки позбавлення волі.

      На підставі ч.4 ст.70 КК України з врахуванням вироку Дубенського міськрайонного суду від 15.07.2008 р. остаточно призначено  сім років три місяці позбавлення волі з конфіскацією майна.

 Судом вирішено питання стосовно речових доказів.

        За вироком суду  ОСОБА_1 визнаний винним та засудженийц        за те, що  знайшовши в середині листопада 2006 року  в напізруйнованому сараї по вул.9-го Травня в с.Сатиїв Дубенського району мисливську одноствольну рушницю марки "ІЖ-%" калібру 16 мм,  заніс її за місцем свого проживання в АДРЕСА_1, де незаконно її зберігав.  В листопаді 2006 року зробив із рушниці шляхом вкорочення ствола обріз мисливської рушниці, заховав її на горищі літньої кухні, де і зберігав. В ході проведення огляду обріз було виявлено та вилучено працівниками міліції.

       В поданій на вирок суду апеляції засуджений ОСОБА_1 не оспорюючи кваліфікації своїх дій, вважає, що суд обрав стосовно нього суворе покарання. Зазначає, що він розкаявся у вчиненому, тому суд міг поглинути менш суворе покарання більш суворим, а не складати покарання. Просить прийняти справедливе рішення.

        На вирок суду подавалась апеляція прокурором, який брав участь у розгляді справи судом, яка відповідно до листа за №2093 від 29.07.2010 року  відкликана в порядку ст.355 КПК України.

      Заслухавши доповідача Міщенко О.А., думку прокурора про залишення вироку суду без зміни,  дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого ОСОБА_1  не підлягає до задоволення з таких підстав.

       Висновок суду першої інстанції  про винуватість ОСОБА_1  у вчиненні злочину, за який його  засуджено, ґрунтується на сукупності зібраних у справі та досліджених в судовому засіданні  достатніх та достовірних доказів.

      Кваліфікація дій засудженої за ч.1 ст.263  КК України є вірною.    

     Що стосується покарання, то при його призначенні суд належним чином дотримався вимог ст.65 КК України.

      Призначаючи ОСОБА_1 покарання, суд врахував характер та ступінь тяжкості вчиненого ним злочину,  щире каяття та сприяння розкриттю злочину. Суд також врахував, що ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий за вчинення  тяжких  та особливо тяжких злочинів.

      При призначенні покарання суд дотримався вимог ч.4  ст.70 КК України, тобто вірно застосував часткове складання призначених покарань.

       Підстав для зміни вироку колегія суддів не вбачає.

       Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів

                                                   у х в а л и л а :

      Вирок Дубенського міськрайонного суду від 5 травня 2010 року стосовно ОСОБА_1  залишити без змін, а апеляцію засудженого ОСОБА_1– без задоволення.

                                                       С у д д і :

       Міщенко О.А.                     Гладкий С.В.                      Квятковський А.С.

       ______________                  ____________                     _______________