Справа № 2-А-486/10

П О С Т А Н О В А

І м е н е м  У к р а ї н и

28 травня 2010 року                                 м. Каховка

Каховський міськрайонний суд Херсонської області

                          у складі головуючого судді Терещенко О.Є.

при секретарі Яковенко І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Каховка адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС роти ДПС м. Таврійськ Григор’єва В’ячеслава Валентиновича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,  

в с т а н о в и в :

У квітні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом посилаючись на те, що 01.04.2010 року стосовно нього відповідачем був складений протокол та винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення та накладено адміністративне стягнення  за ст.122 ч.1 КУпАП в  розмірі 255 грн., за перевищення швидкості.

    Просив визнати вказану постанову незаконною, оскільки вважає, що прилад «Візир», яким було зафіксовано порушення Правил дорожнього руху, не працює в  автоматичному режимі, а тому не може бути доказом скоєного правопорушення. Крім того, в оскаржуваній постанові взагалі відсутні вказівки на те, хто саме проводив фото-фіксацію, ким вона проводилася та в якому місці. Просив скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення, провадження у справі закрити. Поновити процесуальний строк для оскарження вищевказаної постанови.

    В судове засідання позивач не з’явився надав до суду заяву, на позовних вимогах наполягав, просив розглядати справу без його участі (а.с.9).

    Відповідач в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив. Клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило.

    Відповідно до ст.128  ч.4 КАС України, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у справі доказів.

    Судом встановлено:

    Відповідно до протоколу ВТ № 118357 від 01.04.2010 року про адміністративне  правопорушення, ОСОБА_1 о 13.40 год. керуючи автомобілем «Фіат», номерний знак НОМЕР_1 на 78 км автошляху Херсон-Генічеськ рухався в зоні дії знаку тимчасове обмеження швидкості 50 км/год зі швидкістю 83 км/год., чим порушив пункт 12.9 «б» ПДР України (а.с.4).

    Згідно постанови ВТ № 106000 від 01.04.2010 року по справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 скоїв правопорушення, передбачене ст.122 ч.1 КУпАП, за яке на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн., в постанові зазначено, що правопорушення було зафіксовано за допомогою приладу «Візир» № 0812343 (а.с.5).

Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі, за наведених підстав.

Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі Конституції України та законів України.

    У відповідності ст.55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження до суду рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

    Згідно п.п.5 п.4 Положення про Державну автомобільну інспекцію МВС, затвердженого Постановою КМУ від 14.04.1997 року за № 341, одним  з основних завдань ДАІ є захист прав та  законних інтересів учасників дорожнього руху.

Відповідно до ст.258 КУпАП, у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автономному режимі  спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Копії постанови у справі про адміністративне правопорушення та матеріалів, зафіксованих за допомогою працюючих в автономному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і  кінозйомки, відеозапису, надсилаються особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, протягом  трьох днів з дня винесення такої постанови.

    До адміністративної відповідальності за порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автономному режимі спеціальними технічними  засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів, згідно до вимог ст.14-1 ч.1  КУпАП.

    Вказана норма статті застосовується лише у разі фіксації порушення працюючими в  автоматичному режимі спеціальними технічними засобами.

    Відповідно до Інструкції з використання приладу «Візир», в графі «основні технічні  характеристики» зазначено, що прилад працює виключно в режимах вимірювання швидкості, як стаціонарний або патрульний, але ніяк не автоматичний .

    Радарний пристрій  «Візир» неможливо налаштувати  на вимірювання швидкості певної точки (конкретного автомобіля), оскільки радар вимірює всі  швидкості машин у потоці руху і видає на монітор або швидкість найближчого об’єкта або швидкість найшвидшого об’єкта, в залежності від попередніх налаштувань приладу перед роботою (відповідно до Інструкції з використання приладу «Візир»)

    Суд також враховує, що організація дорожнього руху здійснюється із застосуванням технічних засобів відповідно до правил і стандартів, відповідно до ст.27 Закону України «Про дорожній рух».

    Спеціально контрольно-вимірювальні прилади для визначення швидкості руху, фіксації порушень правил, норм та стандартів у сфері безпеки дорожнього руху, застосовуються згідно з  інструкціями та методичними вказівками про порядок використання цих технічних засобів. До  роботи із спеціальними технічними засобами допускаються працівники, які вивчили інструкції з їх  експлуатації та склали заліки з правил їх застосування. Працівники, які не склали заліків, до  роботи з такими засобами не допускаються( п.13.1, п.13.2 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої наказом МВС України від 13.11.2006 року № 1111).

    Згідно до вимог ст.9 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» засоби  вимірювальної техніки можуть застосовуватися якщо вони відповідають вимогам, щодо точності, встановленим для цих засобів, у певних умовах їх експлуатації і, за умови, що вони пройшли  повірку або державну метрологічну атестацію.

    Зі змісту ж оскаржуваної постанови не вбачається, хто саме був допущений до  використання спеціального технічного засобу, чи вивчив він інструкції та чи склав залік з використання відповідного приладу.

    Крім того, суд не може залишити поза своєю увагою, що в постанові про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, взагалі, не вказано, чи пройшов прилад «Візир», яким  було проведено фотозйомку, повірку або державну метрологічну атестацію.

    Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

    Згідно з ч.2 ст.71 КАСУ, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рі-шення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністратив-ного позову.

    Вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви, щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, згідно до ст.62 Конституції України.

    Відповідачем, в порушення вимог ст.71 КАСУ, не наведено суду доказів, які б спростовували доводи позивача.

    Враховуючи, що позивач знаходився за межами Херсонської області за сімейними обставинами і не мав змоги вчасно оскаржити постанову по справі про адміністративне правопорушення, суд вважає можливим поновити пропущений ОСОБА_1 процесуальний строк, відповідно до ст.102 КАСУ.  

На підставі наданих доказів та вимог чинного законодавства, суд прийшов до висновку, що в діях водія ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ст. 122 ч.1 КУпАП і постанова про адміністративне правопорушення відповідно до п.3 ч.1 ст.293 КУпАП підлягає скасуванню, а справа закриттю.

    Сумнівів у  зібраних доказах  у суду не виникає.

    На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.3, 8, 21, 22, 26, 55, 64, 124 Конституції Укра-їни, ст.ст.9, 122, ч.1. ст.247, 254, 256, 268, 271, 283, 287-288 КУпАП, ст.ст. 5, 7, 8, 9, 11, 14, 17, 18, 19,158, 160, 163 КАС України, п.22.9 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої  наказом Міністерства  внутрішніх справ України , від 13.11.2006 року за № 1111, суд -

п  о  с  т  а  н  о  в  и  в  :

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити повністю.

Поновити ОСОБА_1 процесуальний строк для оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення.

Постанову ВТ № 106000 від 01.04.2010 року про накладення адміністративного стягнення за ст.122 ч.1 КУпАП у вигляді штрафу відносно ОСОБА_1 в  розмірі  255 грн., - визнати незаконною та  скасувати.

    Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.122 ч.1 КУпАП закрити через відсутність в його діях складу  адміністративного правопорушення.

    Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

    Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції.

    Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

    Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, або з дня складення постанови у повному обсязі.

    Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

    Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у строк встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

С у д д я :                                                                              О.Є.Терещенко