АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 липня 2010 року
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючого – Парандюк Т.С.
Суддів – Храпак Н.М., Хоми М.В.
при секретарі – Прус Л.С.
з участю – апелянта ОСОБА_1, її представника ОСОБА_2, представника відповідачки ОСОБА_3 - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 20 травня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, Великоберезовицької селищної ради, третіх осіб ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання недійсними рішень Великоберезовицької селищної ради, визнання недійсним державного акту та здійснення розподілу та закріплення земельної ділянки ,-
ВСТАНОВИЛА:
в лютому 2010 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3, Великоберезовицької селищної ради, третіх осіб ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання недійсними рішень Великоберезовицької селищної ради, визнання недійсним державного акту та здійснення розподілу і закріплення земельної ділянки, посилаючись на те що вона є власником будинковолодіння по АДРЕСА_1, однак земельна ділянка на якій розташоване її будинковолодіння, перебуває лише у формальному її користуванні, оскільки реально не відведена на місцевості та її розподіл між власниками житлового будинку не проведено, чим порушується її право на виділення їй земельної ділянки пропорційно до її частки у власності. Рішенням Великоберезовицької селищної ради № 750 від 03 лютого 2010 року про відведення земельної ділянки для обслуговування належного їй житлового будинку площею 0,03 га їй було відмовлено. Крім цього, вважає незаконним рішення Великоберезовицької селищної ради №28 від 19 травня 1995 року згідно якого було передано ОСОБА_3 у приватну власність земельну ділянку для побудови та обслуговування житлового будинку площею 0,045 га, оскільки відсутнє рішення про розподіл земельної ділянки площею 0,07 га, не вилучено у встановленому порядку у бувшого власника спірну земельну ділянку, немає проекту відведення земельної ділянки, не встановлено меж в натурі.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 20 травня 2010 року в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_3, Великоберезовицької селищної ради, третіх осіб ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання недійсними рішень Великоберезовицької селищної ради №28 від 19.05.1995 року, №750 від 03.02.2010 року, визнання недійсним державного акту серії Р1 №643418 від 30.12.2003 року виданого на ім”я ОСОБА_3 та здійснення розподілу та закріплення земельної ділянки за будинковолодінням АДРЕСА_1 площею 0,03 га — відмовлено.
В апеляційній скарзі на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 20 травня 2010 року апелянт просив скасувати вищезазначене рішення суду, як таке що винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права і ухвалити нове рішення яким задоволити позовні вимоги в повному обсязі.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення сторін, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи із слідуючих мотивів.
Згідно з ч.1 ст. 120 ЗК України (в ред.2001р.) при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування — на підставі договору оренди.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником будинковолодіння за адресою АДРЕСА_1 на підставі договору дарування від 26.11.2004р. та додаткового рішення Тернопільського міськрайонного суду від 3.09.2009р. Земельна ділянка, на якій знаходиться вказане будинковолодіння ніколи ніким не приватизовувалася і відсутні рішення селищної ради щодо надання її в користування.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, суд виходив з того, що позивачем не було подано доказів, що під час укладення договору дарування між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 було укладено будь який договір щодо земельної ділянки, на якій розташований подарований житловий будинок, також позивачем не було подано доказів на підтвердження того, що ОСОБА_7 у встановленому законом порядку ОСОБА_8 селищною радою була передана спірна земельна ділянка.
Тому, колегія суддів вважає, що суд правильно прийшов до висновку про безпідставність в цій частині заявлених позивачкою вимог.
Крім цього, судом встановлено, що рішенням Великоберезовицької селищної ради №28 від 19 травня 1995 року було передано ОСОБА_3 у приватну власність земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку площею 0,045 га. та видано Великоберезовицькою селищною радою 30.12.2003 року їй Державниий акт на право власності на землю серії Р1 №643418 на земельну ділянку площею 0.045 га для обслуговування та будівництва житлового будинку і споруд. Дане будинковолодіння знаходиться за адресою АДРЕСА_2
Попередні власники будинковолодіння по АДРЕСА_1 до моменту відчуження, тобто до 26.11.2004р. жодного разу не ставили до ОСОБА_3 вимоги про порушення нею їх прав на земельну ділянку, тому колегія суддів вважає, що суд обгрунтовано відмовив ОСОБА_1 в позові про визннаня рішення Великоберезовицької селищної ради №28 від 19 травня 1995 року та Державного акту на право власності на землю серії Р1 №643418 недійсними.
Отже, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачає.
Керуючись ст. ст. 307 ч.1 п.1, 308, 313, 314 ч.1 п.1, 315 ЦПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 20 травня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий -
Судді –