справа №2- 3794/06
справа №2-519/2007
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 лютого 2007 року Гагарінський районний суд
міста Севастополя
в складі: головуючого судді Бессараб Л.М. при секретарі Трігуб Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фонда комунального майна Севастопольської міської Ради про визнання права власності
ВСТАНОВИВ
Позивачка звернулася до суду в серпні 2006 року з позовом до відповідача про визнання права власності на нерухоме майно - сарай, що знаходиться у дворі удома АДРЕСА_1 по тих підставах, що вказану будову вона отримала при отриманні квартири АДРЕСА_1 в 1976 року - в той час, коли квартира мала пічне опалювання і вказаний сарай призначався для зберігання дрів. З вказаного часу позивачка займається постійними роботами за триманням будови в належному стані, проводить його ремонти. Архітектурно-будівельною інспекцією міста Севастополя проведено технічне обстеження сарая у дворі житлового будинку і зроблені висновки, у відповідність з якими, сарай може використовуватися як самостійний об'єкт. З 1976 року ніхто, окрім позивачки, не користувався і не претендував на сарай, у зв'язку з чим, позивачка просить визнати за нею право власності на нього.
В судовому засіданні представники позивача підтримали вимоги в повному обсязі і уточнивши їх, просять визнати за позивачкою право власності на вказаний сарай, якому Управлінням міського будівництва і архітектури привласнена адреса :АДРЕСА_2.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, проте, пояснив, що ніхто, окрім позивачки, не претендує на вищезгадану будову, підтвердив факт володіння позивачкою вказаною будовою з моменту отримання нею квартири.
Вислухавши учасників судового засідання, свідків ОСОБА_2, ОСОБА_3, що підтвердили факт постійного користування і володіння вказаною будовою позивачкою, вивчивши матеріали цивільної справи, представлені позивачкою докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню по наступних підставах.
Судом встановлено, що позивачка є власником квартири 3 будинки АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності від 03 вересня 2001 року. З пояснень представників позивачки і свідків судом встановлено, що вказану квартиру позивачка отримала і проживає в ній постійно з 1976 року, в той час, коли будинок 21 був обладнаний пічним опалюванням і для зберігання дрів і вугілля для опалювання кожній квартирі був відведений у дворі удома сарай. Вказаним сараєм позивачка користується з 1976 року, проводить в ньому ремонти і підтримує в належному технічному стані. Таким чином, спірним майном позивачка відкрито користується і володіє більше 30 років. Згідно технічного обстеження сарая у дворі житлового будинку по проспекту Гагаріна, 21 після реконструкції. Сейсмостійким не є, аварійності конструкції не встановлено, дана будова може використовуватися за призначенням. За повідомленням Управління міського будівництва і архітектури, вказаній спірній будові привласнена окрема адреса: АДРЕСА_2. Згідно проведеної за визначенням суду інвентаризації, вартість сарая складає 19 913 грн за станом на грудень 2006 року після проведення реконструкції в 2003 році.
Згідно ст.344 ЦК України, особа, що сумлінно заволоділа майном і продовжує відкрито їм володіти протягом десяти років, придбаває право власності на це майно, яке виникає з моменту державної реєстрації і встановлюється судом.
Таким чином, судом встановлено, що позивачка відкрито користується і володіє спірним майном більше 30 років, несе витрати по його триманню і підтримує його в належному стані, а, отже, у неї виникло право власності на вказане майно по давності придбання.
Оскільки позивачка не просить про відшкодування судових витрат з відповідача, суд вважає за можливе віднести їх на рахунок позивача.
На підставі висловленого, керуючись ст. 344 ЦК України, ст. 10, 12, 79, 179, 212-214 ЦПК України
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на приміщення - сарай, розташований у межах будинку АДРЕСА_2 і має адресу - АДРЕСА_2.
Рішення може бути оскаржено в апеляційну інстанцію через Гагарінський районний суд шляхом подачі протягом 10 днів після оголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подачі після цього протягом 20 днів апеляційної скарги з її копіями в апеляційну інстанцію або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.