Апеляційний суд міста Севастополя
Справа № 22ас - 91/2007р. Головуючий у першій
інстанції Куімов М.В.
Категорія 22 Доповідач у апеляційній
інстанції Зотов B.C.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 березня 2007 року колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Севастополя в складі:
головуючого - Єфімової В.О.,
суддів - Зотова B.C., Володіної Л.В.,
при секретарі - Федоніні Є.О.,
за участю позивача ОСОБА_1, та його представника ОСОБА_2. розглянувши у відкритому судовому засіданні в М.Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову місцевого суду Гагарінського району м. Севастополь від 25 грудня 2006р. по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини №17 97 Міністерства Оборони України про зобов'язання здійснення перерахунку та стягнення заборгованості по сплаті грошової надбавки за безперервну службу, -
ВСТАНОВИЛА:
У серпні 2006р. ОСОБА_1. звернувся із позовом до військової частини №1797 Міністерства Оборони України про зобов'язання здійснення перерахунку та стягнення заборгованості по сплаті грошової надбавки за безперервну службу.
Вимоги мотивовані тим, що йому незаконно не проводиться перерахунок раніше призначеної пенсії з врахуванням щомісячної надбавки за безперервну службу у розмірі 90 %, що передбачена Указом Президента України №389 від 05 травня 2003р. „Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Державного комітету у справах охорони державного кордону та управління державної охорони України за безперервну службу".
Постановою місцевого суду Гагарінського району м. Севастополя від 25 грудня 2006р. у задоволені позову ОСОБА_1. відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1. просять постанову суду скасувати, мотивуючи свої вимоги тим, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального і процесуального права, висновки не відповідають обставинам справи.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, з таких підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що нарахування та виплата позивачеві грошового забезпечення проведені відповідачем з додержанням норм закону.
З такими висновками погоджується колегія суддів, оскільки вони зроблені на підставі повного та всебічного розгляду всіх обставин справи, з дотриманням вимог матеріального та процесуального закону.
Відповідно до Указу Президента №389 від 05 травня 2003р. „Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства
внутрішніх справ України, Державного комітету у справах охорони державного кордону та Управління державної охорони України за безперервну службу", з 01 травня 2003р. встановлені граничні розміри щомісячної надбавки за безперервну військову службу у відсотках до грошового забезпечення, залежно від стажу служби (понад 5 років - до 10%, понад 10 років - до 30%, понад 15 років - до 50%, понад 20 років - до 70%, понад 25 років до 90%) . Право призначення цих надбавок, у тому числі визначення порядку і умов їх виплати надано Міністру оборони України.
З матеріалів справи вбачається та не оспорюється позивачем, що в період з червня 2003р. по листопад 2005р. йому нараховувались та виплачувались надбавки в залежності від наявного фонду заробітної плати у розмірах 20%, 90%, 20%, 70%, 20%, 85%, 90% його грошового забезпечення (а.с.7), що не суперечить вимогам вищевказаних нормативних актів.
Відповідно до п.2.4 Інструкції "Про порядок і умови виплати щомісячної надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України", яка затверджена Наказом Міністра оборони України від 26.05.2003 року N 14 9, виплата надбавки здійснюється в межах фонду грошового забезпечення, затвердженого в кошторисах військових частин, військових навчальних закладів, організацій, установ.
За таких обставин суд першої інстанції правильно дійшов
висновку, що Міністр Оборони України реалізував надане йому
Указом Президента України право встановлювати
військовослужбовцям щомісячні надбавки за безперервну військову службу, виходячи з розміру бюджетних асигнувань, порушень при нарахуванні надбавок та їх виплаті ОСОБА_1. не допущено і його права не порушені.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, що призвело б до неправильного вирішення справи.
За таких обставин судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому відповідно до ч.1 ст.200 КАС України апеляційна скарга підлягає залишенню без ((задоволення, а постанова суду -залишенню без змін.
Керуючись ст.ст.195,196,198,200,205,206 КАС України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову місцевого суду Гагарінського району м. Севастополя від 25 грудня 2006р. залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Вищого Адміністративного Суду України протягом одного місяця.