ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"14" серпня 2006 р. | Справа № 26/276-06-6085 |
За позовом : товариства з обмеженою відповідальністю „Глорія”
до відповідача : приватного підприємства „Аметист”
про стягнення 88911,45 грн.
Суддя Никифорчук М.І.
за участю представників :
від позивача : не з*явився;
від відповідача : Костюченко Ю.О. за довіреністю;
Суть спору : заявлена вимога про стягнення з відповідача за поставлений товар по договору купівлі-продажу.
Представник позивача вимоги підтримує. На час розглядання справи надав клопотання у якому просить розглядати справу у його відсутність.
Представник відповідача вимоги фактично визнає, про що зазначив у відзиву на позов.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника відповідача, господарський суд, -
у с т а н о в и в :
Відповідно п.1.1 до укладеного між сторонами 2 січня 2006 р. договору купівлі-продажу № 1, Продавець, тобто позивач, зобов*язується передати у власність Покупця, тобто відповідача, Товар, а Покупець зобов*язується прийняти товар та своєчасно сплати його вартість.
Згідно п. 2.1 проданий та переданий по цьому договору товар оплачується по договірним та узгодженим цінам зазначеним в специфікаціі та накладній на кожну партію товару.
По накладним:
- № 151 від 24.01.06 р. ( специфікація № 151 від 24.01.06 р.) та довіреності до ній
№ 216352 від 26.01.2006 р. відповідачем отримано товару на суму 6648,89 грн.;
- № 213 від 31.01.06 р. на суму 8149,39 грн.;
- № 214 від 31.03.06 р. на суму 7954,07 грн.;
- № 215 від 31.01.06 р. на суму 4951,26 грн.;
- № 275 від 7.02.06 р. на суму 13619,46 грн.;
- № 276 від 7.02.06 р. на суму 10552,98 грн.;
- № 277 від 7.02.06 р. на суму 10073,27 грн.;
- № 356 від 14.02.06 р. на суму 22267,50 грн.;
- № 357 від 14.02.065 р. на суму 9926,81 грн.;
- № 358 від 14.02.06 р. на суму 6868,39 грн., та довіреностей до них ЯЛЧ № 216356 від 1 лютого 2006 р., ЯЛЧ № 216358 від 9.02.2006 р.; ЯЛЧ № 216359 від 16 лютого 2006 р., відповідачем отримано товару на загальну суму 97943,90грн.
Вказана сума зазначено у складеному сторонами акті звірки взаєморозрахунків від 31.03.2006 р.
Відповідачем частково в сумі 15 000 грн. погашено вказана заборгованість, про що свідчать наступні виписки з банку №№ 62, 64 і 65 від 4, 5 і 6 квітня 2006 р.
По накладній № 151 від 24.01.2006 р. залишок боргу складає 3616,77 грн., про що зазначено в акту звірки взаєморозрахунків станом на 31.03.2006 р.
Таким чином, залишок боргу відповідача складає 82943,90 грн., який дотепер не сплачений.
Вказане свідчить про порушення з боку відповідача вимог статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, відповідно яких одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно вимог частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов*язання, на вимогу кредитора зобов*язания сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.
Згідно п.7.1 договору за прострочення платежу відповідач сплачує позивачеві пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
На підставі цих вимог відповідачеві нараховані : пені в сумі 4435,04 грн., 3% річних в сумі 703,07 грн., індекс інфляції за період з лютого по травень 2006 р. в сумі 829,44 грн., згідно наданого позивачем розрахунку, з яким суд погоджується.
Вищевикладене повністю підтверджене дослідним судом матеріалами справи та фактично визнано відповідачем.
Не заперечуючи проти наявності боргу, відповідачу відзиві на позов зазначає, що ПП „Аметист” не здійснювало оплату за отриманий товар у зв*язку із зупиненням діяльності підприємства внаслідок розкрадання матеріальний цінностей на суму 80023,53 грн. По факту викрадення прокуратурою Суворовського району м. Одеси порушено кримінальну справу.
Оцінюючи вказані у відзиву обставини, суд вважає, що факт відсутності у відповідача коштів достатніх для погашення боргу у зв*язку з викраденням цінностей не є підставою для відмови у позові, оскільки, згідно вимог частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Аналізуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, доведеними та підлягаючими задоволенню в повному обсягу.
Враховуючи викладене і, керуючись статями 44, 49, 82 - 84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
в и р і ш и в :
Позов –задовольнити.
Стягнути з приватного підприємства „Аметист” ( 650034, м. Одеса, юридична адреса : вул. Варненська, 6\21; фактична адреса –пров. Петренка, 1; р/р 26001660584750 в ООФ АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 328016, код ЄДРПОУ 32580934) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Глорія” ( 91002, м. Луганськ, вул. К.Лібкнехта, 16 „а”; р/р 26002194967001 в ЛФ „Приватбанк” м. Луганськ, МФО 304795, код 24188280) : основний борг в сумі 82943,90 грн.: пені в сумі 4435,04 грн.; 3% річних в сумі 703,07 грн.; індекс інфляції в сумі 829,44 грн., держмита в сумі 889,11 грн. та 118 грн. витрат на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу.
Суддя Никифорчук М.І.