ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
29 липня 2010 р. № 15/07
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Кота О.В. - головуючого, Демидової А.М., Шевчук С.Р.,
розглянувши касаційну скаргу ВАТ КБ "Надра" в особі Філії ВАТ КБ "Надра" Рівненського регіонального управління
на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 17.05.2010 р.
у справі№ 15/07
за позовомПриватного підприємства "Сарматський ярус"
доВАТ КБ "Надра" в особі Філії ВАТ КБ "Надра" Рівненського регіонального управління
простягнення 33 750,00 грн. моральної шкоди та
16 320,00 грн. пені,
в с т а н о в и в:
Подана ВАТ КБ "Надра" в особі Філії ВАТ КБ "Надра" Рівненського регіонального управління касаційна скарга № 2944 від 04.06.2010 р. (зареєстрована Вищим господарським судом України 28.07.2010 р. за № 15407) на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17.05.2010 р. не відповідає вимогам розділу ХІІ1 ГПК України з наступних підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 111 ГПК України касаційна скарга підписується особою, яка подала скаргу, або її уповноваженим представником.
Згідно зі ст. 28 ГПК України керівники підприємств та організацій, інші особи повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.
Як вбачається з поданої касаційної скарги, остання підписана представником за довіреністю ОСОБА_1, на підтвердження повноважень якого до касаційної скарги додано копію довіреності № 1-11-4852 від 16.03.2010 р., виданої заступником тимчасового адміністратора ВАТ КБ "Надра" ОСОБА_2
Проте додана до касаційної скарги копія довіреності № 1-11-4852 від 16.03.2010 р. не є належним доказом на підтвердження повноважень ОСОБА_1 підписувати касаційні скарги від імені ВАТ КБ "Надра", оскільки всупереч вимогам ч. 2 ст. 36 ГПК України не засвідчена належним чином.
Крім того, до касаційної скарги не додано доказів, які б підтверджували повноваження ОСОБА_2 на видачу довіреностей від імені ВАТ КБ "Надра", а отже неможливо дійти до висновку про те, що касаційна скарга підписана особою, яка має на це право.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо її підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
Також, відповідно до ч. 4 ст. 111 ГПК України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги (подання), до касаційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.
Всупереч вимогам ч. 4 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги не додано доказів надсилання копії скарги позивачу у справі.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга (подання) не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги (подання) не додано доказів надіслання її копії іншій стороні (сторонам) у справі.
Також, згідно з ч. 4 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги додаються докази сплати державного мита.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 ГПК України державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.
Згідно з п. 14 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993 р. № 15, при сплаті державного мита готівкою до документа, щодо якого вчиняється відповідна дія, додається оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж, а при перерахуванні мита з рахунку платника –останній примірник платіжного доручення.
Платіжні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі. Ксерокопії чи фотокопії платіжних документів не можуть бути доказом сплати державного мита (Роз'яснення ВАСУ від 04.03.1998 р. № 02-5/78).
Натомість до касаційної скарги додана копія меморіального ордера № 2 від 02.06.2010 р. про сплату державного мита за подання касаційної скарги, яка з огляду на вищевикладене не приймається судовою колегією як належний доказ сплати державного мита.
Крім того, підпунктом "а" пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 р. № 7-93 "Про державне мито", який встановлює порядок і розмір сплати державного мита в Україні, ставку державного мита з позовних заяв майнового характеру встановлено в розмірі 1% ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (102,00 грн.) і не більше 1 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (25 500,00 грн.).
Згідно з підпунктом "г" пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" державне мито із апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови, а також заяв про перегляд їх за нововиявленими обставинами сплачується у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви, для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру –50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.
ВАТ КБ "Надра" в особі Філії ВАТ КБ "Надра" Рівненського регіонального управління у касаційній скарзі просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17.05.2010 р. та рішення господарського суду Рівненської області від 25.02.2010 р. у справі № 15/07 і винести постанову, якою відмовити у позовних вимогах позивачу.
Тобто, скаржник, фактично, просить переглянути оскаржувані судові акти у повному обсязі, які містять висновки як щодо позовних вимог про стягнення моральної шкоди у розмірі 33 750,00 грн., так і щодо позовних вимог про стягнення пені у розмірі 16 320,00 грн., з огляду на що державне мито при поданні касаційної скарги підлягало сплаті у розмірі 250,35 грн.
За таких обставин, додана до касаційної скарги копія меморіального ордеру № 2 від 02.06.2010 р. про сплату 81,60 грн. не може бути визнана судом належним доказом сплати державного мита у встановленому розмірі.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга (подання) не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.
Зазначені обставини є підставами для повернення касаційної скарги без розгляду.
Касаційна інстанція зауважує на тому, що відповідно до приписів ч. 3 ст. 1113 ГПК України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4, 6 частини 1 цієї статті, сторона у справі має право повторно подати касаційну скаргу в загальному порядку, враховуючи вимоги статей 53, 110 зазначеного Кодексу.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 86, 111, п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, суд
у х в а л и в:
Касаційну скаргу ВАТ КБ "Надра" в особі Філії ВАТ КБ "Надра" Рівненського регіонального управління на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17.05.2010 р. у справі № 15/07 повернути скаржнику.
Згідно зі ст.ст. 125, 129 Конституції України та рішенням Конституційного Суду України № 8-рп/2010 від 11.03.2010 р. ухвала Вищого господарського суду України касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.В. Кот
Судді А.М. Демидова
С.Р. Шевчук