Справа № 22ц-10133/2010 Головуючий 1-ї інстанції – Єрьомін Д.О.
Категорія - 48 Доповідач - Кондратьєва О.М.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 липня 2010 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючої - Кондратьєвої О.М.,
суддів – Бабенко П.М., Шамрило Л.Г.,
при секретарі – Хачатрян А.С.,
за участю – сторін та їх представників,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Центрально-міського районного суду м. Макіївки Донецької області від 31 травня 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на час навчання,-
В С Т А Н О В И В :
Сторони звернулись до апеляційного суду Донецької області з апеляційною скаргою на рішення Центрально-міського райсуду м. Макіївки Донецької області від 31 травня 2010 року, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково: з відповідача стягнуті на її користь аліменти на час навчання в розмірі 1/7 частини зі всіх видів його доходу щомісячно.
В апеляційній скарзі позивач просила змінити зазначене рішення, оскільки вважала, що суд не в повній мірі з”ясував обставини по справі, взявши до уваги лише стан здоров»я відповідача. Але судом не враховано, що вона з лютого 2010 року наблюдається у лікаря кардіолога і витрати на придбання ліків тільки в червні 2010 року складали біля 1120 грн., що перевищує розмір стягнутих судом аліментів на її користь.
Не погодився з рішенням суду і відповідач ОСОБА_2, який просив скасувати рішення і ухвалити нове, яким стягнути з нього аліменти на користь позивача в розмірі 1/12 частини. При цьому посилався на порушення судом норм матеріального та процесуального права і вважав, що судом в достатній мірі не врахований обов»язок другого з батьків надавати дитині допомогу в зв»язку з навчанням. Мати позивача працює і може надавати їй матеріальну допомогу. Крім того, дружина відповідача фактично знаходиться на його утриманні, тому він в змозі надавати доньці допомогу на навчання тільки в розмірі 1/12 частки його доходів. Також судом не враховано, що аліменти на навчання стягуються на повнолітню доньку, а вона досягла повноліття 1 лютого 2010 року, тому стягнення судом аліментів з нього, починаючи з 25 січня 2010 року, безпідставно.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов частково, враховував стан здоров»я і матеріальне становище відповідача, а також матеріальний стан і стан здоров»я позивача і дійшов висновку про встановлення розміру аліментів у вигляді 1/7 частини зі всіх видів доходу ОСОБА_2 щомісячно, починаючи з часу звернення до суду - 25 січня 2010 року і до закінчення навчання.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, а апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню зі зміною рішення в частині дати, з якої повинні стягуватись аліменти, з наступних підстав.
Згідно з вимогами ст. 309 ЦПК України, підставами для зміни рішення є порушення або неправильне застосування судом норм матеріального або процесуального права.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд 1-ї інстанції виходив з фактичних обставин по справі, наданих сторонами доказів і вважав, що стягнення аліментів в розмірі 1/7 частки від доходів відповідача відповідає інтересам обох сторін. Що стосується терміну сплати аліментів, то суд стягнув їх з моменту звернення позивача до суду – 25.01.2010 року і до закінчення нею навчання – до 30.06.2013 року, але не більше ніж до досягнення нею 23-річного віку.
З висновком про час, з якого повинні сплачуватись аліменти ОСОБА_2, Апеляційний суд не може погодитись, оскільки він зроблений з порушенням норм матеріального права.
Згідно з вимогами ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і в зв*язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов*язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
На необхідність обов'язкової сукупності таких юридичних фактів, як досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу звертається увага і в п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 N 3 „Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів”.
Як вбачається з довідки Донецького державного університету управління (а.с.3), ОСОБА_1 навчається на 1 курсі бюджетної форми навчання, дата закінчення навчання, згідно навчального плану – 30 червня 2013 року.
ОСОБА_1, за даними ДонДУУ (а.с.26), з серпня 2009 року отримувала стипендію в розмірі 530 грн., з січня 2010 року – в розмірі 540 грн.
Позивач зареєстрована та мешкає з бабусею та дідусем за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.4-5).
Вказані обставини свідчать, що ОСОБА_1 навчається на бюджетній формі навчання, а не на контрактній, яка вимагає значно більшої суми коштів; в гуртожитку або на квартирі в м. Донецьку не проживає та не несе витрати по оплаті за житло, отримує стипендію в розмірі 540 грн.
Як пояснила позивач в судовому засіданні апеляційної інстанції під час навчання витрачає кошти на проїзд з м. Макіївки до м. Донецька та в зворотньому напрямку, а також на придбання підручників та іншої учбової літератури, канцелярські приладдя, користування Інтернетом.
Відповідач працює на шахті «Калинівська-Східна», його заробіток (за мінусом обов»язкових платежів) складав в середньому 3056,83 грн. (а.с.24), також він отримує пенсію, розмір якої дорівнюється 3844,86 грн. (а.с.30), має дружину ОСОБА_3, середньомісячний заробіток якої становить 1865,90 грн., що свідчить про те, що ОСОБА_2 має можливість надавати доньці матеріальну допомогу в зв*язку з навчанням.
Мати позивача ОСОБА_4 є працездатною особою, розмір її середньомісячного заробітку дорівнюється 1218,41 грн. і вона також несе обов»язок по утриманню позивача, який продовжує навчання.
Що стосується розміру стягнутих аліментів та наявності потреби у позивача у матеріальній допомозі, Апеляційний суд враховує сукупність викладених обставин, а також те, що до лютого 2010 року відповідач сплачував аліменти в розмірі ј частини заробітку на користь неповнолітньої ОСОБА_1 (а.с.2,24), як позивач, так і відповідач мають проблеми зі станом здоров»я і потребують постійного лікування та оздоровлення (а.с.27, 47).
Враховуючи викладене та вимоги ст. 182 СК України, суд 1-ї інстанції дійшов вірного висновку, що з урахуванням наданих позивачем доказів потреби у матеріальній допомозі в зв»язку з навчанням, відповідач може і повинен надавати таку домогу в розмірі 1/7 частини його доходу, що в грошовому еквіваленті становить 985,95 грн.
Доводи апеляційної скарги позивача про збільшення розміру аліментів не заслуговують на увагу, оскільки на час ухвалення рішення ОСОБА_1 не надано суду доказів про призначення їй курсу лікування та вартості медичних препаратів. Крім того, метою стягнення данного виду аліментів є допомога повнолітній доньці в навчанні, а не в лікуванні, а стягнутий судом з відповідача розмір аліментів навіть перевищує прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік».
Не можуть бути задоволеними й доводи апеляції відповідача про необхідність зменшення розміру аліментів до 1/12 частки доходів, т.я. стягнутий судом розмір аліментів не ставить відповідача в скрутне матеріальне становище, бо він інших утриманців не має, його дружина є працездатною і працюючою особою.
Разом з тим, посилання в апеляційній скарзі відповідача на невірно встановлену судом дату, з якої слід починати проведення стягнення аліментів, обґрунтовані і підлягають задоволенню. Сімейним Кодексом України передбачено стягнення з батьків аліментів на навчання повнолітніх доньки або сина.
Враховуючи, що ОСОБА_2 сплачував аліменти позивачці до досягнення нею повноліття, аліменти на навчання ОСОБА_1, як повнолітньої особи, що продовжує навчання, повинні стягуватись з дня її повноліття і до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення нею 23-річного віку, тобто з 1 лютого 2010 року, тому рішення суду 1-ї інстанції в цій частині підлягає зміні.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 313-316 ЦПК України, апеляційний суд,
В И Р І Ш И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Центрально-міського районного суду м. Макіївки Донецької області від 31 травня 2010 року змінити і стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання в розмірі 1/7 частини зі всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 1 лютого 2010 року до закінчення навчання, тобто до 30.06.2013 року, але не більше ніж до досягнення нею 23-річного віку.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий: Судді: