Справа № 22ц-10077/2010 Головуючий 1-ї інстанції – Федько С.П.
Категорія – 20 Доповідач – Кондратьєва О.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 липня 2010 р. м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючої - Кондратьєвої О.М.,
суддів – Бабенко П.М., Шамрило Л.Г.,
при секретарі – Хачатрян А.С.,
за участю – сторін та їх представників,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2 на рішення Центрально-міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 11 травня 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання договорів недійсними і визнання права власності на квартиру, -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_2 звернувся до Апеляційного суду Донецької області із апеляційною скаргою на рішення Ц-міського райсуду м. Горлівки від 11 травня 2010 р., яким в задоволенні її позовних вимог було відмовлено.
В апеляційній скарзі представник позивача просив скасувати зазначене рішення і ухвалити нове, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Так, судом не звернуто уваги на те, що позивач ОСОБА_2 після придбання в 2003 році спірної квартири постійно проживає в ній, виконує всі обов»язки власника і не мала наміру її відчужувати, тому в 2005 році, підписуючи документ в Третій Горлівській державній нотаріальній конторі, вважала, що це необхідно для остаточного оформлення її права власності на житло, як їй повідомив ОСОБА_3 Будучи введеною відповідачем в оману, а також через поганий стан здоров»я, не ознайомилась зі змістом документу, але не мала наміру доручати ОСОБА_3 продавати її квартиру. Тільки в серпні 2008 року вона дізналась, що відповідач продав квартиру своїй дружині ОСОБА_4, чому суд не дав належної оцінки, а тому передчасно відмовив в задоволенні її позову.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, посилався на те, що позивачем не надано будь-яких доказів на підтвердження того, що її волевиявлення під час підписання довіреності не було вільним та вона діяла під впливом обману. Сам по собі факт продовження проживання позивача в спірній квартирі після укладення договору купівлі-продажу не дає підстав вважати цей договір недійсним, оскільки відповідач є онуком ОСОБА_2, а його дружина не заперечує проти проживання позивача у її власності.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін, якщо визнає, що суд 1-ї інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Апеляційним судом встановлено, що судом при розгляді даної справи порушень зазначених норм припущено не було, тому підстави для скасування рішення відсутні.
Як вбачається з матеріалів справи, довіреністю від 2 квітня 2005 року (а.с.63) ОСОБА_2 уповноважила ОСОБА_3 продати належну їй квартиру АДРЕСА_1 за ціну у на умовах за своїм розсудом, одержати належні від продажу гроші, укласти договір купівлі-продажу. Для цього надала йому право одержувати та підписувати необхідні довідки і документи, подавати заяви, порушувати клопотання, підписувати договір купівлі-продажу, виконувати всі інші дії, пов»язані з цим дорученням.
Вказана довіреність була підписана ОСОБА_2 в присутності державного нотаріуса Третьої горлівської державної нотаріальної контори ОСОБА_6, який встановив особу позивача та перевірив її дієздатність, після чого посвідчив довіреність.
Діючи від імені та в інтересах ОСОБА_2, ОСОБА_3 27 липня 2005 року продав, а ОСОБА_4 купила належну позивачу квартиру. Вказаний договір купівлі-продажу посвідчений державним нотаріусом Третьої горлівської державної нотаріальної контори та зареєстрований в КП «Горлівське міське бюро технічної інвентаризації» (а.с.23).
Звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним вказаного договору, ОСОБА_2 спочатку зазначала, що повноважень на відчуження квартири онукові ОСОБА_3 не надавала, тому вказаний правочин не відповідав її внутрішній волі, що згідно з ч.1 ст. 215 ЦК України є підставою його недійсності.
В наступному ОСОБА_2 змінила підстави позову і просила визнати спірний договір недійсним, посилаючись на введення її в оману відповідачем.
Згідно з вимогами ст. 230 ЦК України, правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину.
В пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» роз»яснено, що наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення.
Судом 1-ї інстанції була перевірена наявність визначених статтями 203, 230 ЦК України підстав визнання недійсним спірного правочину, але враховуючи, що укладений між сторонами договір відповідає вимогам законодавства, доказів того, що договір вчинено під впливом обману не встановлено, суд обґрунтовано дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Таким чином, рішення суду відповідає нормам матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Доводи апеляційної скарги щодо недійсності договору доручення, на виконання якого ОСОБА_2 видала ОСОБА_3 довіреність на продаж квартири не заслуговують на увагу, оскільки видача довіреності – це односторонній правочин і передбачає волевиявлення тільки однієї особи, в даному випадку ОСОБА_2
Відповідно до п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» норми статті 230 ЦК не застосовуються щодо односторонніх правочинів.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд,
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Центрально-міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 11 травня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий: Судді: