УКРАЇНА
Справа № 2-а - 1124 / 07
Категорія 36
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 вересня 2007 року м. Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Капустинського М.М.
при секретарі судового засідання Метельській С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (м. Київ) до управління праці і соціального захисту населення Овруцької РДА (м. Овруч, Житомирська область) про зобов»язання поновити на чергу для отримання компенсації за втрачене нерухоме майно,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулася до суду і просить зобов'язати відповідача поновити її на чергу, встановлену місцевими органами виконавчої влади, для отримання компенсації за втрачені домоволодіння АДРЕСА_1, яке отримала у спадщину від померлого чоловіка, в сумі 53520, 00 грн., мотивуючи тим, що має право на вказану компенсацію, але управлінням праці і соціального захисту населення Овруцької РДА було знято її померлого чоловіка з черги, оскільки спадкодавець не мав статусу переселенця.
Сторони у судове засідання не з»явились надав згоду на розгляд справи у їх відсутність.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Позивач отримала у спадщину домоволодіння АДРЕСА_1, яке відповідно до Переліку населених пунктів Житомирської і Київської областей, віднесених до зони радіоактивного забруднення внаслідок катастрофи, затвердженого постановою КМ України № 106 від 23.07.91 та розпорядженням КМ України №17 від 12.01.93 відноситься до зони гарантованого добровільного відселення.
Відповідно до ст. 4 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” кожен громадянин, який проживає у зоні гарантованого добровільного відселення, має право на підставі наданої йому об'єктивної інформації про радіаційну обстановку, дози опромінення і можливі їх наслідки для здоров'я самостійно приймати рішення про подальше проживання на цій території чи відселення.
Відповідно до ч. 6 ст. 35 вказаного вище Закону компенсацію, передбачену ст. 4 Закону, у повному розмірі за цінами, встановленими на момент звернення щодо неї, мають право отримати громадяни, які не проживали на територіях радіоактивного забруднення, але одержали у спадщину майно (жилі, дачні, садові будинки, гаражі, господарські будівлі та споруди), яке не може бути перевезено із зазначених територій.
Вказане домоволодіння померлий чоловік позивача здав на баланс сільської ради. Після його смерті позивач отримала у спадщину 2 будинки в с. Гошів Овруцького району, що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за законом серії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 03.07.2007 року, а сама з 1993 року проживає в м. Києві, що підтверджується копією паспорту громадянина України серії ІНФОРМАЦІЯ_2, виданого Московським РУГУ МВС України в м. Києві.
Підставою зняття з черги відповідачем є лист Міністерства праці та соціальної політики України від 27.06.2006 року № 363/0/15-06/20, відповідно до якого тільки ті спадкоємці мають право на отримання компенсації за втрачене майно, спадкодавці яких за життя набули статусу переселенців (отримали направлення на переселення).
Крім того, ст. 35 Закону не містить будь-яких обмежень або посилань на наявність у спадкодавця направлення на переселення або отримання у спадщину майна лише переселенця, як підставу для виплати компенсації спадкоємцю. Відсутні зазначені посилання і в Положенні про порядок виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забруднених територій, затвердженого постановою КМ України № 755 від 15.07.97. Пунктом 5 вказаного Положення єдиною підставою для отримання спадкоємцем компенсації визначено знаходження нерухомого майна на території зони радіоактивного забруднення. В переліку документів, які подаються спадкоємцем органу виконавчої влади, відсутнє направлення на переселення на ім'я спадкодавця (п.6 Положення).
Статтею 62 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ надано право визначати порядок застосування Закону лише Кабінету Міністрів України, а Міністерству праці та соціальної політики України таке право не надано.
Враховуючи викладене, суд вважає, що лист Міністерства праці та соціальної політики України від 27.06.06 № 363/0/15-06/20, порушує вимоги ст.50 Конституції України і не відповідає вимогам Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ та Положення про порядок виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забруднених територій, затвердженого постановою КМ України № 755 від 15.07.1997, й не може бути застосований судом.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що зняття з черги управлінням праці і соціального захисту населення Овруцької РДА є безпідставним і вимоги позивача підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 35 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ст. ст. 94, 158 - 163, 167, 254 КАС України, Житомирський окружний адміністративний суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Зобов'язати управління праці і соціального захисту населення Овруцької РДА поновити ОСОБА_1 на чергу для виплати грошової компенсації за втрачені домоволодіння АДРЕСА_1 в сумі 53520, 00 грн.
Постанова Житомирського окружного адміністративного суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подається через Житомирський окружний адміністративний суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя М.М. Капустинський