справа №2-1940/2010 рік

РІШЕННЯ

Іменем  України

13 серпня 2010 р.                                                                                                                        м. Керч

Керченський міський суд Автономної Республіки Крим в складі:

головуючого судді – Цветкова О. Я.

при секретарі – Пшеничній Г. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Керчі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 про стягнення збитків,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до Керченського міського суду з позовом до відповідачів про стягнення збитків у розмірі 64700 грн., що були нею витрачені на ремонт житлового будинку та судових витрат. Позовні вимоги вмотивовані тим, що на підставі рішення Керченського міського суду АР Крим від 17.12.2007 р. ОСОБА_1 набула право власності на 13/50 часток домоволодіння АДРЕСА_1 та зареєструвала за собою право власності на вказане нерухоме майно у встановленому законом порядку та почала робити ремонт у вказаному домоволодінні. Ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 06.08.2008 р. вказане рішення суду було скасовано, а справу передано на новий розгляд. Рішенням Керченського міського суду АР Крим від 16.04.2009 р. у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання дійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності на частку домоволодіння було відмовлено. У зв’язку з тим, що відповідачі відмовились у добровільному порядку сплатити позивачу збитки, ОСОБА_1 просить стягнути з відповідачів збитків у розмірі 64700 грн., у тому числі 20700 грн., що були витрачені позивачем на придбання будівельних матеріалів, 20000 грн., сплачених позивачем за виконані будівельні роботи, а також 5000 грн. та 2500 доларів США, сплачених позивачем за придбання частки домоволодіння, а також судові витрати.  

У судовому засіданні позивач та її представник за довіреністю ОСОБА_5 позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 за ордером та відповідача ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 за довіреністю адвокат ОСОБА_6 проти задоволення позову заперечувала вказуючи, що позивачем не доведено розмір збитків, факт витрачання коштів на придбання будівельних матеріалів та на оплату вартості будівельних робіт саме для ремонту вказаного домоволодіння та проведення ремонту домоволодіння у період, що відповідає періоду перебування частки домоволодіння у власності позивача. Просила у задоволенні позову відмовити.

Вислухавши пояснення позивача, її представника, представника відповідачів, свідків, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 21.02.2002 року зареєструвала місце проживання у домоволодінні АДРЕСА_1, що підтверджується відповідним штампом у паспорті позивача (а.с.26-27). Рішенням Керченського міського суду АР Крим від 17.12.2007 р. позов ОСОБА_1 про визнання дійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності на частку домоволодіння був задоволений, та вона набула право власності на 13/50 часток та зареєструвала за собою право власності на вказане нерухоме майно у встановленому законом порядку (а.с.5,12-13,61-64). Ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 06.08.2008 р. вказане рішення суду було скасовано, а справу передано на новий розгляд (а.с.8-9). Рішенням Керченського міського суду АР Крим від 16.04.2009 р. у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання дійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності на частку домоволодіння було відмовлено (а.с.6-7).

На підтвердження проведення ремонту у вказаному домоволодінні позивач надала копію листа ОСОБА_7 та ОСОБА_8, згідно з яким вони отримали від ОСОБА_1 20000 грн. за ремонтні роботи, які були ними проведені у період з 2007 по 2009 роки (а.с.11,31), копії товарних чеків, квитанцій та накладних про придбаня певних будівельних матеріалів (а.с.16-23), а також Локальну смету станом на 21.01.2009 р. загальною сметною вартістю 71539 грн. (а.с.37-40). На підтвердження факту сплати 5000 грн. та 2500 доларів США за придбання частки домоволодіння позивач надала оригінал розписки, наданої ОСОБА_9, який помер 14.03.2009 р. (а.с.52-53), про прийняття від ОСОБА_1 2500 доларів США (а.с.44) та копію розписки, наданої ОСОБА_3, який 03.12.2008 р. був визнаний недієздатним, над ним встановлена опіка та призначено опікуна ОСОБА_4 (а.с.42-43), про прийняття ним від ОСОБА_1 5000 грн. (а.с.14).

На запит суду КРП «Керченське міське бюро реєстрації і технічної інвентаризації» надало відповідь № 2588 від 15.07.2010 р., згідно з якою згідно даних електронного реєстру прав власності на нерухоме майно право власності на 13/50 часток домоволодіння АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_1 (а.с.61-64).

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Згідно зі статтями 316, 317, 319 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Отже, з моменту державної реєстрації факту переходу права власності шляхом реєстрації права власності на частку вказаного домоволодіння за ОСОБА_1, саме позивач є власником 13/50 часток домоволодіння АДРЕСА_1 та має право вчиняти з цим майном будь-які дії, що випливають з її прав володіння, користування та розпоряджання своїм майном, у тому числі проведення ремонту.

Позивач підтвердила у судовому засіданні, що вона продовжує проживати у вказаному домоволодінні та ніхто з відповідачів не створює їй яких-небудь перешкод у цьому.

Таким чином, права позивача не є порушеними, а доведення факту проведення ремонту та витрачання коштів не мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Отже вирішальним моментом у здійсненні права на звернення до суду є доведений позивачем факт порушення, невизнання або оспорювання прав, свобод чи інтересів з боку відповідачів.

З огляду на той факт, що позивач згідно з даними електронного реєстру прав власності на нерухоме майно на сьогодні є власником 13/50 часток домоволодіння АДРЕСА_1, продовжує проживати у цьому домоволодінні, а відповідачі не створюють їй у цьому перешкод, ОСОБА_1 не має права вимагати стягнення на її користь з відповідачів будь-яких коштів, що були нею витрачені на ремонт вказаного домоволодіння, а в задоволенні позову належить відмовити.

На підставі викладеного та  керуючись  ст.ст. 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРIШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення виготовлений 16 серпня 2010 р.

Суддя                                             О. Я. Цветков