Справа № 22ц-9760/10 Головуючий в суді першої інстанції
Категорія 44 Бугера О.В.
Доповідач в суді апеляційної інстанції
Медведєва Л.П.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 серпня 2010 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області в складі :
Головуючого - Медведєвої Л.П.
Суддів - Коновалової В.А.
Кострицького В.В.
при секретарі - Баюрчак Я.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду в місті Луганську справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного Фонду України в Луганській області на постанову Ленінського районного суду міста Луганська від 13 січня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Луганській області про зобов’язання виплатити підвищення до пенсії учаснику бойових дій,
В С Т А Н О В И Л А :
Звернувшись з апеляційною скаргою, Головне управління Пенсійного Фонду України в Луганській області посилається на порушення норм матеріального права та ставить питання про скасування постанови і прийняття нової, якою у задоволенні позову відмовити.
Заперечення на апеляційну скаргу від позивача до суду не надано.
Оскаржуваною постановою позов задоволено ё поновлено ОСОБА_4 строк для звернення до суду, визнано неправомірною бездіяльність Головного управління Пенсійного Фонду України в Луганській області щодо невиплати позивачу підвищення до пенсії в розмірі 150 відсотків мінімальної пенсії за віком , починаючи з 01.01.2000 року по 30.06.2006 року, зобов’язано управління провести перерахунок підвищення до пенсії та виплатити позивачу заборгованість вказаного підвищення з 01.01.2006 року по 30.06.2006 року.
Позивач та представник відповідача в судове засідання не з’явилися, про час і місце останнього їх повідомлено належним чином і в установленому законом порядку.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги,колегія суддів встановила наступне.
11 грудня 2009 року позивач подав до суду вказаний позов. У викладенні обставин, якими він обґрунтовував свої позовні вимоги, він зазначив про те, що він є військовим пенсіонером Міністерства оборони України та має право на пільги, встановлені для ветеранів війни-учасників бойових дій , а саме: підвищення до пенсії. На його звернення до відповідача про перерахунок пенсії, відповідач відповів, що підвищення до пенсії здійснювалось у розмірах відповідно до постанови Кабінету Міністрів України. Просив поновити йому строк для звернення до суду, визнати дії Головного управління Пенсійного Фонду України в Луганській області щодо відмови в перерахунку підвищення до пенсії неправомірними, зобов’язати його провести перерахунок та виплатити заборгованість з 01.01.2000 року по 30.06.2006 року.
За результатами розгляду справи судом першої інстанції було встановлено, що позивач має правовий статус учасника бойових дій, отримує пенсію за вислугою років відповідно до Закону України « Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
Задовольняючи позов у частині поновлення позивачу строку для звернення до суду з вимогою з 01.01.2006 року, суд першої інстанції зазначив про те, що позивач звернувся до відповідача із заявою 24.11.2009 року про перерахунок пенсії учаснику бойових дій у розмірі 150 відсотків мінімальної пенсії за віком, 01.12.2009 року отримав відповідь Головного управління Пенсійного Фонду України в Луганській області про відмову у перерахунку пенсії та виплати заборгованості, та дійшов висновку про поновлення позивачу строк для звернення до суду і задоволення позову.
За наслідками розгляду апеляційної скарги колегія суддів визнала, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми процесуального права, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до Закону України № 1691-У1 від 18 лютого 2010 року « Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами», який набрав чинності з 10 березня 2010 року, справи, пов’язані із соціальними виплатами, суди розглядають у порядку цивільного судочинства.
Пенсійне забезпечення військовослужбовців здійснюється на основі окремого Закону, а саме : Закону України № 2262 від 09.04.1992 року « Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» / далі Закон № 2262 від 09.04.1992 року /.
Позивачу у справі відповідно до цього Закону призначено пенсію.
Згідно ч.3 ст.12 Закону України № 3552-ХП від 22.10.1993 року / з подальшими змінами / « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» / далі Закон №3552-ХП від 22.10.1993 року / учасникам бойових дій пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується в розмірі 150 % від мінімальної пенсії за віком.
Як убачається з матеріалів справи, вказане підвищення до пенсії позивачу виплачувалось у обмеженому розмірі., у зв’язку з чим суд дійшов правильного висновку про те, що бездіяльність Головного управління Пенсійного Фонду України в Луганській області щодо невиплати позивачу підвищення до пенсії в розмірі 150 відсотків мінімальної пенсії за віком є неправомірною .
Однак, позивачем пропущено передбачений ст.99 КАС України строк для звернення до суду з вказаним позовом і в останньому він ставить питання про поновлення цього строку, а відповідач наполягав на застосуванні ч.1 ст.100 КАС України, а саме : на відмові у задоволенні позову у зв’язку з пропущенням строку звернення до адміністративного суду.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неправильно послався на Закон № 2262 від 09.04.1992 року про те, що суми пенсій не отримані вчасно з вини органа ё що призначає та виплачує пенсії, повинні бути виплачені за минулий час без обмеження строком, оскільки положення статті 55 вказаного Закону стосуються сум пенсій, які вже нараховані, але не виплачені.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 4 ст.99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Якщо законом встановлена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то обчислення строку звернення до адміністративного суду починається з дня, коли позивач дізнався про рішення суб’єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень.
Колегія суддів вважає, що позивачем строк для звернення до адміністративного суду з вказаним позовом пропущено без поважних причин, виходячи з наступного.
Як убачається з матеріалів справи, позивач є військовий пенсіонер Міністерства оборони України, має освіту та, одержуючи пенсію, мав контролювати її розмір, і повинен був дізнатися про порушення свого права на підвищення до пенсії у встановленому законом розмірі з того моменту, коли став отримувати таке підвищення у обмеженому розмірі.
Суд першої інстанції безпідставно послався на те, що позивачу стало відомо про порушення його права тільки після отримання відповіді Головного управління Пенсійного Фонду України в Луганській області від 01.12.2009 року та з цього часу обчислив строк звернення позивача до суду з позовом, оскільки законом не встановлена можливість досудового порядку вирішення спору, рішення Головне управління Пенсійного Фонду України в Луганській області за письмовим зверненням позивача не приймало, та відповідно до ст.17 КАС України спори фізичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень дій чи бездіяльності входять до компетенції адміністративного суду.
При викладених обставинах колегія суддів дійшла висновку про скасування постанови суду першої інстанції і ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову у зв’язку з пропуском строку звернення з позовом до адміністративного суду.
Керуючись ст.ст.307,309 ЦПК України,
В И Р І Ш И Л А :
У задоволенні позову ОСОБА_4 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Луганській області про зобов’язання виплатити підвищення до пенсії учаснику бойових дій, відмовити у зв’язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді