Справа № 22ц-3528/10 Головуючий в суді першої інстанції
Категорія 16 Попова О.М.
Доповідач в суді апеляційної інстанції
Медведєва Л.П.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 серпня 2010 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області в складі
Головуючого - Медведєвої Л.П.
Суддів - Коновалової В.А.
Кострицького В.В.
при секретарі - Баюрчак Я.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду в місті Луганську справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об’єднання» на рішення Ленінського районного суду міста Луганська від 02 квітня 2010 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об’єднання» до ОСОБА_4 про відшкодування збитків,
В С Т А Н О В И Л А :
Звернувшись з апеляційною скаргою, Товариства о з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об’єднання» вважає рішення суду незаконним і необґрунтованим та ставить питання про скасування його і ухвалення нового, яким задовольнити позов.
Заперечення на апеляційну скаргу від відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі, до суду не надано.
Оскаржуваним рішенням у задоволенні позову відмовлено.
Відповідач в судове засідання не з’явився , про час і місце останнього його повідомлено належним чином і в установленому законом порядку.
Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримала та пояснила, що порушення відповідачем допущено порушення Правил користування електричною енергією для населення у вигляді підключення навантаження минаючи лічильника, а саме підключена розетка минаючи лічильник. На питання представника відповідача представник позивача пояснила, що факт підключення навантаження минаючи лічильника виявляється працівником позивача з допомогою індикатора. В акті про порушення Правил користування електричною енергією зазначено дату знімання працівниками позивача показань прибору обліку електроенергії – 10.04.2006 року і дату останньої технічної повірки – 17.05.2005 року. З вказаним порушенням відповідач був згоден , просив укласти договір про реструктуризацію суми збитків . Сума збитків позивачу розрахована відповідно до Методики розрахунків розміру відшкодування збитків з дати останньої технічної перевірки, з 17.05.2005 року.
Представник відповідача – ОСОБА_5 в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував та пояснив, що у грудні 2005 року від подарував батькам пральну машину і у зв’язку з тим, що електричну а проводка в будинку, в якому вони мешкають, стара і не зможе витримати навантаження пральної машини, він провів додаткову розетку для її живлення, для чого ним було проведено відкриту електричну проводку з кімнати до коридору, де розташовано електричний лічильник, що підтверджується наданими фотознімками.
Другий представник відповідача - ОСОБА_5 ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги та підтримав пояснення попереднього представника.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.
16 жовтня 2009 року позивачем подано до суду вказаний позов. У викладенні обставин, якими він обрунтовував свої позовні вимоги, позивач зазначив про те, що відповідач є абонентом-споживачем електроенергії, яку поставляє позивач до житла останнього. Проведеною відділом збуту ТОВ «Луганське енергетичне об’єднання» 21 серпня 2006 року перевіркою встановлено, що відповідач допустив порушення Правил користування електричною енергією для населення, що виразилось в підключенні навантаження минаючи лічильника, що засвідчено А а ктом № 14060. Відповідно до Методики розрахунків розміру відшкодування збитків ёвідповідачу відповідачу вироблений розрахунок н з а без облікове кори со ту вання електроенергією на сумі у 3358,21 гривень. 29.08.2009 року відповідачу було надіслане попередження про сплату суми збитків, однак до теперішнього часу він зробити оплату вказаної суми в добровільному порядку відмовляється. Просив стягнути з відповідача на свою користь суму збитків та судові витрати.
За результатами розгляду справи судом першої інстанції були встановлені наступні обставини.
Так, судом встановлено, що 03.10.2002 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № 50-06-26-045 про користування електричною енергією побутовим споживачем. Відповідно до п.1.2 договору об’єкт споживання – приватний будинок по вул. Чайковського, 6. 21.08.2006 року позивачем складено акт № 14060 про порушення Правил користування електричною енергією для населення. Відповідно до п.2 акту, оглядом на місці встановлено, що споживач допустив порушення Правил користування електричною енергією для населення шляхом обладнання ответвленого проводу на вводі в будинок споживача на окрему розетку минаючи електролічильник. Відповідно до розшифровки нарахування розміру збитків термін нарахування визначений з 17.05.2005 року по 21.08.2006 року.
Спір судом вирішено на підставі ч.ч.1 і 2 ст.1166 ЦК України, при ухваленні рішення суд керувався ст.ст.10,11,14,58-60,61,212-215,218 ЦПК України.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ч.2 ст.10 та ч.ч.1, 4 ст.60 ЦПК України, позивач на довів належними засобами доказування протиправність поведінки відповідача, заподіяння ним відповідної матеріальної шкоди та його вину, а тому суд, оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності дійшов висновку, що позов не знайшов своє підтвердження в судовому засіданні.
За наслідками розгляду апеляційної скарги, колегія суддів визнала, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, виходячи з наступних підстав.
Відносини між громадянами / споживачі електричної енергії / та енергопостачальниками регулюються Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 / далі – Правил /. Відповідно до встановлених судом першої інстанції обставин між сторонами існують договірні правовідносини, при яких позивач, який є енергопостачальником зобов’язується забезпечувати надійне постачання електричної енергії побутовому абоненту – відповідачу у справі, а останній, як споживач, - користуватися нею, дотримуватися вимог нормативно-технічних документів та договору, забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та побутових електроприладів, збереження приладів обліку і пломб на них у разі розміщення приладу обліку в квартирі або на іншому об’єкті споживача, оплачувати спожиту електричну енергію своєчасно та повністю.
Відповідно до Правил об’єктом споживача слід розуміти житловий будинок, гараж, майстерню або іншу електрифіковану споруду, що належить споживачу на правах власності або користування.
Згідно ч.2 ст.26 Закону України « Про електроенергетику» та абзацу другого п.42 Правил споживач електричної енергії зобов’язаний дотримуватися вимог нормативно-технічних документів та договору.
Пунктами 48,53 Правил користування електричною енергією для населення передбачено, що споживач несе відповідальність згідно із законодавством за розкрадання електричної енергії в разі споживання електричної енергії без приладів обліку. У разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією , зокрема фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. Один примірник акта вручається споживачу, другий залишається в енергопостачальника. Споживач має право внести до акта свої зауваження. У разі відмови споживача від підпису в акті робиться позначка про відмову. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника.
Колегія суддів вважає акт, складений працівниками позивача у квартирі відповідача, відповідно до Правил користування електричною енергією для населення та вимог ст.212 ЦПК України , є доказом розкрадання відповідачем електричної енергії, оскільки представниками позивача встановлено час, місце, спосіб вчинення відповідачем дій по розкраданню електричної енергії, відповідач з приводу встановленого порушення дав пояснення про встановлення додаткової розетки .
На підставі акта енергопостачальник має право відключити споживача від електропостачання у випадках, передбачених Правилами, а також визначити величину збитків, завданих йому протиправними діями споживача.
Розмір завданих енергопостачальнику збитків розраховується відповідно до оформленого акту про виявлення порушення за добовою величиною розрахункового споживання електричної енергії за кількістю днів з дня останнього контрольного зняття представником енергопостачальника показань чи технічної перевірки приладу обліку до моменту усунення порушення за тарифами / цінами/ для населення, що діяли у період, за який нараховується розмір збитків, але не більше терміну позовної давності.
Як убачається з матеріалів справи, відповідачем акт № 14060 від 21.08.2006 року та рішення енергопостачальника щодо визначення розміру та порядок відшкодування збитків , завданих йому внаслідок викладення електричної енергії, в установленому законом порядку не оскаржено оскаржено ё навпаки 02 березня 2007 року відповідач звертався до позивача з письмовою заявою про відшкодування збитків в сумі 3358,21 гривень, завданих ним позивачу внаслідок порушення ним Правил, що було зафіксовано актом № 14060 від 21.08.2006 року, рівними частками на протязі шести місяців. .
Відповідно до ст.526 ЦК України, яка визначає загальні умови виконання зобов’язання , останнє має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема : відшкодування збитків / п.4 ч.11 ст.611 Цивільного Кодексу України .
Окремим видом зобов’язань є договірні зобов’язання.
Постачання енергетичними ресурсами через приєднану мережу здійснюється лише на підставі договору, за яким одна сторона /
постачальник/ зобов’язується надавати другій стороні / споживачеві, абонентові/ енергетичне і та інші ресурси, передбачені договором, а споживач /абонент/ зобов’язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання / ч.1 ст.714 Цивільного Кодексу України/.
Відповідно до ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підстав яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Висновок суду першої інстанції про те ё що позивач не довів належними засобами доказування протиправність поведінки відповідача , суперечать нормі вказаної статті.
Крім цього, слід зауважити , що відповідно до цивільного процесуального кодексу України суд не збирає докази, а досліджує і оцінює докази , надані сторонами як на підставу своїх вимог та заперечень, тому суд неправильно зазначив у рішенні, що він дійшов свого висновку на підставі зібраних доказів.
Колегія суддів вважає, що доказами порушення відповідачем Правил є не тільки акт, складений відповідно до цих Правил, а визнання відповідачем виявленого порушення шляхом викладеного пояснення в акті, заявою про реструктуризацію суми збитків.
Колегія суддів вважає, що фотознімки , надані відповідачем та його представниками , не можуть свідчити про відсутність в діях відповідача порушень Правил, оскільки вони зроблені після перевірки будинку відповідача працівниками позивача 21 серпня 2006 року, вони зроблені самостійно відповідачем або його представниками, без участі представника позивача.
Таким чином, колегія суддів вважає, що відповідач у справі порушив зобов’язання по дотримуванню режиму використання електричної енергії, а також забезпечення безпечної експлуатації енергетичного обладнання.
Колегія суддів вважає, що відповідач не довів суду, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов’язання.
Частиною третьою статті 22 Цивільного Кодексу України встановлено відшкодування збитків у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
При викладених обставинах колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового, яким задовольнити позов .
Керуючись ст.ст.209,307,309 ЦПК України,
В И Р І Ш И Л А :
Рішення Ленінського районного суду міста Луганська від 02 квітня 2010 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об’єднання» до ОСОБА_4 про відшкодування збитків, скасувати і у справі ухвалити нове рішення наступного змісту.
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об’єднання» до ОСОБА_4 про відшкодування збитків , задовольнити .
Стягнути з ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об’єднання» збитки в сумі 3358,21 гривень / три тисячі триста п’ятдесят вісім гривень 21 копійка / та судові витрати по сплаті судового збору в сумі 51 гривня і оплаті витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, пов’язаного з розглядом справи в сумі 30 гривень.
Рішкення Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцятьи двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий
Судді