Справа №2-1607-1/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2009 року Солом’янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Макухи А.А.,

при секретарі Глушко В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом відкритого акціонерного товариства « Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» в особі Центральної філії ВАТ «УСК «Дженералі Гарант» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в рядку регресу, -

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2009 року представник позивача звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просив стягнути на користь позивача з відповідача матеріальну шкоду в сумі 5428 грн. 43 коп., посилаючись на те, що 27.02.2008 року між позивачем та ОСОБА_2 був укладений договір добровільного страхування транспортного засобу УБG № 0023262. У відповідності з Договором було застраховано автомобіль «Чері», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1. Страхування проводилося згідно з Правилами добровільного страхування транспортних засобів (КАСКО) № 119, що зареєстровані Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг- України 15.03.2007 р.

13.10. 2008 року в м. Києві на перехресті вул. Радищева та пров. Радищева, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Чері» р/н НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_3 та автомобіля « Хонда» р/н НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_1, внаслідок якої застрахований автомобіль «Чері» р/н НОМЕР_1 було пошкоджено.

Позивач зазначав, що відповідно до висновку автотоварознавчого дослідження № 502 від 24.10.2008 року вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Чері» р/н НОМЕР_1 становить 5320,07 грн.

ВАТ «УСК «Дженералі Гарант» виконуючи свої зобов’язання за договором страхування, сплатила своєму страхувальнику суму страхового відшкодування в розмірі 5128,43 грн. Крім того витрати на проведення автотоварознавчого становили 300 грн., що в загальній сумі становить 5428 ( п’ять тисяч чотириста двадцять вісім ) грн. 43 коп.

Посилаючись на те, що відповідач відмовляється у добровільному порядку компенсувати позивачу понесені ним витрати на сплату страхового відшкодування страхувальнику, позивач просив про задоволення позову.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позов та просив про його задоволення.

Відповідач у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував.

Вислухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог частини першої статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно вимог частини 4 статті 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов’язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанова суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони даною особою.

Згідно ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що 27.02.2008 року між позивачем та ОСОБА_2 був укладений договір добровільного страхування транспортного засобу УБG № 0023262. У відповідності з Договором було застраховано автомобіль «Чері», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1. Страхування проводилося згідно з Правилами добровільного страхування транспортних засобів (КАСКО) № 119, що зареєстровані Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України 15.03.2007 р.

13.10. 2008 року в м. Києві на перехресті вул. Радищева та пров. Радищева, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Чері» р/н НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_3 та автомобіля « Хонда» р/н НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_1, внаслідок якої застрахований автомобіль «Чері» р/н НОМЕР_1 було пошкоджено.

Позивач зазначав, що відповідно до висновку автотоварознавчого дослідження № 502 від 24.10.2008 року вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Чері» р/н НОМЕР_1 становить 5320,07 грн.

ВАТ «УСК «Дженералі Гарант» виконуючи свої зобов’язання за договором страхування, сплатила своєму страхувальнику суму страхового відшкодування в розмірі 5128,43 грн. Крім того витрати на проведення автотоварознавчого становили 300 грн., що в загальній сумі становить 5428 ( п’ять тисяч чотириста двадцять вісім ) грн. 43 коп.

Постановою Солом’янського районного суду міста Києва від 14.11.2008 року ОСОБА_1 було визнано винним в порушенні ПДР та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу на користь держави в сумі 68 (шістдесят вісім) грн.

Тобто відповідно до вищезазначеної постанови суду вказана дорожньо-транспортна пригода відбулася З ВИНИ ВОДІЯ автомобіля « Хонда» р/н НОМЕР_3 ОСОБА_1, який порушив п. 12.1 Правил дорожнього руху України.

Оскільки позивач відшкодував страхувальнику шкоду, заподіяну з вини відповідача, то у відповідності до вимог статті 1191 ЦК України він має право в порядку регресу компенсації.

Суд при визначенні розміру відшкодування матеріальної шкоди, вважає за можливе задовольнити позов в повному обсязі та стягнути з відповідача матеріальне відшкодування в розмірі 5428 грн. 43 коп грн. в рахунок компенсації страхового відшкодування.

Згідно вимог статті 88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судовий збір у розмірі 54,28 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ в розмірі 30 грн.

Керуючись статтями 25,27 Закону України „Про страхування", статтею 452 ЦК України 1963 року, ст. ст. 993,1188,1191, постановою Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 2002 року №6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" (із послідуючими змінами), ст. ст. 209,213-215,218, ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» в особі Центральної філії ВАТ «УСК «Дженералі Гарант» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в рядку регресу -задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь відкритого акціонерного товариства « Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» в особі Центральної філії ВАТ «УСК «Дженералі Гарант» 5428,43 грн. в рахунок компенсації страхового відшкодування судовий збір у розмірі 54,28 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ в розмірі 30 грн., а всього на загальну суму 5512 ( п’ять тисяч п’ятсот дванадцять) грн. 71 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом міста Києва.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано апеляційному суду міста Києва через Солом’янський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду міста Києва через Солом’янський районний суд міста Києва протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.