Справа № 2-2536-1/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2009 року Солом’янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Макухи А.А.

при секретарі: Глушко В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Український професійний банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення боргу за кредитним договором в сумі 1 306 432,78 грн., посилаючись на те, що з відповідачем ОСОБА_2 26 березня 2007 року був укладений кредитний договір, згідно з умовами якого відповідач отримав кредит в сумі 250 000,00 доларів США, строком до 09.03.2012 року.

Крім цього 26.03.2007 року між банком та ОСОБА_1 було укладено договір поруки № 201-1, згідно з умовами якого останній взяв на себе зобов’язання в повному обсязі відповідати перед банком як солідарний боржник по вищевказаному кредитному договору.

Відповідачі порушують умови кредитного договору, не сплачують суму заборгованості по кредиту. Станом на 15.06 2007 р. заборгованість ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перед позивачем складає 285 699,56 доларів США. Станом на 15.06.2007 р. офіційний курс гривні становить 5,05 грн. за 1 долар США. Отже сума заборгованості в гривневому еквіваленті складає 1 306 432,78 гривень.

Представник позивача в судовому засіданні змінив позовні вимоги, просив суд: розірвати кредитний договір № 201 від 26.03.2007 р., укладений між Відкритим акціонерним товариством «Український професійний банк» та ОСОБА_2; стягнути заборгованість в розмірі 1991 986,62 грн. солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 шляхом: визнання права власності Відкритого акціонерного товариства «Український професійний банк» ( 92660, м. Київ. вул. М. Раскової, 15, код 19019775) на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 кадастровий номер 3221455300 01 067 0006 в рахунок часткового погашення заборгованості за експертною оцінкою; залишок заборгованості стягнути за рахунок іншого майна відповідачів. Стягнути з відповідачів понесені ними та документально підтверджені судові витрати.

Відповідачі в судове засідання не з’явилися, хоча належним чином були повідомлені про день, час і місце розгляду справи, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надійшло. Тому суд, відповідно до ст. 224 ЦПК України вважає за можливе проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 26 березня 2007 року був укладений кредитний договір, згідно з умовами якого відповідач отримав кредит в сумі 250 000,00 доларів США, строком до 09.03.2012 року.

Крім цього 26.03.2007 року між банком та ОСОБА_1 було укладено договір поруки № 201-1, згідно з умовами якого останній взяв на себе зобов’язання в повному обсязі відповідати перед банком як солідарний боржник по вищевказаному кредитному договору.

Відповідачі порушують умови кредитного договору, не сплачують суму заборгованості по кредиту. Станом на 15.06 2007 р. заборгованість ОСОБА_2 та

ОСОБА_1 перед позивачем складає 258 699,56 станом на 03.02.2009 р. офіційний курс гривні становить 7,70 грн. за 1 долар США. Отже сума заборгованості в гривневому еквіваленті складає 1991 986,62 гривень.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. Але позичальником умови договору не виконуються, кредит та відсотки за його користування не повертаються.

Відповідно до ст. ст. 525,526,530 ЦК України зобов’язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від зобов’язання не допускається. Банк свої зобов’язання по договору щодо надання кредиту виконав.

Повернення кредиту мало відбуватися за графіком погашення кредиту і остаточне повернення суми повинно було відбутися 09.03.2012 року.

Згідно зі ст. 1050 ЦК України, якщо договором позики встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до ст. 554 ЦК України, в разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Відповідно до п. 1.4 Кредитного договору, позичальник сплачує Банку проценти за користування Кредитними ресурсами у валюті кредиту, за проценіною ставкою 12 % річних за строковий кредит та 24 % річних у разі порушення строків повернення кредиту.

Враховуючи наданий позивачем розрахунок заборгованості станом на 03.02.2009 р. загальна сума заборгованості відповідачів перед позивачем складає 1991 986,62 гривень. Зазначена сума заборгованості підлягає стягнення з відповідачів на користь позивача.

Що стосується позовних вимог щодо визнання права власності на майно відповідача, то суд не вбачає підстав для їх задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про заставу», заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо.

Згідно ч. 1 ст. 26 Закону України «Про Заставу», заставодавець має право в будь-який час до моменту реалізації предмета застави припинити звернення стягнення на заставлене майно виконанням забезпеченого заставою зобов’язання.

Враховуючи вищевикладене, суд стягуючи на користь позивача з відповідачів суму заборгованості за Кредитним договором № 201 від 26.03.2007 року в розмірі 1991 986,62 ірн., не вбачає підстав для звернення стягнення на майно відповідача, тим більше це питання, відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» вирішується державним виконавцем при застосуванні заходів примусового виконання рішення суду.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України судовий збір в сумі 1700 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн., а також витрати на опублікування оголошення про виклик відповідачів до суд в розмірі 954,00 грн. підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача.

На підставі вищевикладеного, відповідно ст. ст. 526,625,527,554,572,590,610-612,629 ЦК України, Закону України «Про заставу», Закону України «Про виконавче провадження» та керуючись ст. ст. 10,11,60,212-215,224 - 226 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Відкритого акціонерного товариства «Український професійний банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Відкритого акціонерного товариства «Український професійний банк» заборгованості за Кредитним договором № 201 від 26.03.2007 року в розмірі 1991 986,62 грн., судовий збір в сумі 1700 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн., а також витрати на опублікування оголошення про виклик відповідачів до суд в розмірі 954,00 грн. підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача.

В решті позовних вимог - відмовити.

Заяву про перегляд судового рішення може бути подано до районного суду протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду м. Києва через районний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви на апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у визначений вище строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.