Справа №2-2810-1/09
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 жовтня 2009 року Солом’янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Макухи А.А.,
при секретарі Глушко В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом представника Уповноваженого з прав людини ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права на користування жилим приміщенням, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулася до суду із зазначеним позовом в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права на користування жилим приміщенням, в якому просила визнати за ОСОБА_2 право користування житловим приміщенням у квартирі АДРЕСА_1 та зобов’язати ВГІРФО Солом’янського РУГУ МВС України у м. Києві зареєструвати ОСОБА_2 за вищевказаною адресою, посилаючись на те, що малолітня ОСОБА_2 - інвалід дитинства, народилася в м. Києві 10 червня 1996 р. і проживала з батьками - матір’ю ОСОБА_4 та батьком ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1, але дитину за цим місцем проживання батьки не зареєстрували. ОСОБА_2 протягом 13 років, народившись у м. Києві за адресою: АДРЕСА_1, залишається незареєстрованою за цим місцем проживання, через що вона позбавлена можливості одержувати свою пенсію, призначену як дитині - інваліду ( виплати припинилася після смерті матері), а також не одержує інших соціальних виплат, на які мають право діти -сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, тобто порушено її конституційне право на достатній життєвий рівень та житло.
У судовому засіданні позивач підтримав позов та просив про його задоволення, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.
Відповідач у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, повідомлень про причини неявки суду не надав, а тому суд у відповідності до ст. 225 ЦПК України ухвалив проводити заочний розгляд справи.
Представник третьої особи ( ВГІРФО) в судове засідання не з’явився, надіславши на адресу суду заяву, в якій просив розглядати позов без його участі.
Вислухавши пояснення позивача та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
В судовому засіданні встановлено, що малолітня ОСОБА_2 - інвалід дитинства, народилася в м. Києві 10 червня 1996 р. і проживала з батьками - матір’ю ОСОБА_4 та батьком ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1, але дитину за цим місцем проживання батьки не зареєстрували.
Через деякий час батько - ОСОБА_5, який був зареєстрований за іншою адресою: АДРЕСА_2 ( гуртожиток ВАТ заводу «Ленінська кузня»), розірвав шлюб з матір’ю і припинив проживання в будинку АДРЕСА_1, також не зареєстрував дитину за місцем свого нового проживання. ОСОБА_6 залишилася з матір’ю, але зареєстрована в цьому будинку не була. Тому станом на теперішній час залишається незареєстрованою за місцем проживання на території України.
Оскільки батьками не виконувалися обов’язки по вихованню і догляду за дитиною, бабуся ОСОБА_6 ( мати батька) ОСОБА_7, яка мешкає в с. Липляни, Житомирської області, забрала дитину до себе. Одночасно повідомила Службу у справах дітей Солом’янського району м. Києва, що ОСОБА_4, яка систематично пиячила, вела аморальний спосіб життя з місця проживання зникла.
Службою у справа дітей, після перевірки, був підготовлений до суду позов про позбавлення ОСОБА_4 і ОСОБА_5 батьківських прав та за реєстрування ОСОБА_2 за місцем проживання, за адресою: м. Київ, АДРЕСА_1 без згоди матері.
ІНФОРМАЦІЯ_1 р. ОСОБА_4 померла ( свідоцтво про смерть І-БК № НОМЕР_1) і тому справа про позбавлення її батьківських прав судом залишена без розгляду.
ОСОБА_2, яка фактично позбавлена батьківського піклування, тривалий час не визначений юридичний статус, тому вона не мала законного представника і її права залишаються незахищеними.
Через відсутність реєстрації за місцем проживання вона позбавлена можливості одержувати свою пенсію, призначену як дитині - інваліду ( виплати припинилася після смерті матері), а також не одержує інших соціальних виплат, на які мають право діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, тобто порушено її конституційне право на достатній життєвий рівень та житло.
Проживання ОСОБА_2 за адресою з дня народження з матір’ю підтверджується: довідками житлового органу ВСП «Приватний», медичним висновком № 38 на дитину-інваліда від 29.01.2008 р., повідомленням з спеціалізованої школи-інтернату № 2 - місця навчання ОСОБА_2.
Відповідно до п. 3 ст. 29 ЦК України « місце проживання фізичної особи у віці від 10 до 14 років є місце проживання її батьків або одного з них, з ким вона проживає», але ОСОБА_2 протягом 13 років, народившись у АДРЕСА_1, залишається незареєстрованою за цим місцем проживання.
Керуючись ст. ст. 10,11,60,208,213- 215,223-225 ЦПК України, на підставі ст. ст. 34,155,156 ЖК України, ст. 310 ЦК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов представника Уповноваженого з прав людини ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права на користування жилим приміщенням -задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2 право користування житловим приміщенням за адресою: квартира АДРЕСА_1
Зобов’язати ВГІРФО Солом’янського РУГУ МВС України у м. Києві зареєструвати ОСОБА_2 за адресою: квартира АДРЕСА_1
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом міста Києва.
Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано апеляційному суду міста Києва через Солом’янський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду міста Києва через Солом’янський районний суд міста Києва протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.