УКРАЇНА
Справа № 2-а - 478 / 07
Категорія 23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 вересня 2007 року м. Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Капустинського М.М.,
при секретарі судового засідання Метельській С.В.,
за участю представників відповідача, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (с. Левковичі, Овруцький район, Житомирська область) до Овруцької міжрайонної державної податкової інспекції (м. Овруч, Житомирська область) про скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
Позивач просить скасувати податкове повідомлення Овруцької міжрайонної державної податкової інспекції від 17.05.2007 року НОМЕР_1 про стягнення з неї податку в сумі 1272, 31 грн., мотивуючи тим, що вказаний податок її зобов'язують сплатити за отриману 23 червня 2004 року спадщину після смерті чоловіка - ОСОБА_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року, а саме: права на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП „Льонок" та майновий пай члена КСП „Льонок" Можарівської сільської ради. До часу звернення до суду, вона ніякого доходу з вказаного спадкового майна не отримала. Оскільки, податок повинен стягуватися при наявності доходу, то стягнення податку з неї є безпідставним.
В судове засідання позивач не з”явилась надав письмову заяву в якій просить справу розглядати в її відсутність.
Представники відповідача заперечили щодо задоволення позову і пояснили, що оподаткування доходів, отриманих платником податку внаслідок прийняття у спадщину коштів, майна, немайнових прав передбачено ст. 13 Закону України від 22.05.2003 року „Про податок з доходів фізичних осіб" і проводиться за визначеними ставками, а саме: за ставкою 13 % на період 2004-2006 роки підлягає вартість об'єктів комерційної власності, до яких віднесено, зокрема, корпоративні та майнові права (якими є і право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності та майновий пай члена КСП), успадковані будь-якими особами незалежно від ступеня їх споріднення з спадкодавцем.
Дослідивши докази в справі суд вважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав. Відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону України від 22.05.2003 року „Про податок з доходів фізичних осіб" дохід - це сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.
Пунктом 13.1 ст. 13 вказаного Закону об'єкти спадщини поділено на об'єкти нерухомого майна, об'єкти рухомого майна, об'єкти комерційної власності, суми страхового відшкодування, кошти.
З копії свідоцтва про право на спадщину за законом серії ІНФОРМАЦІЯ_2 від 07.02.2006 року вбачається, що заявник отримала спадщину після смерті свого чоловіка - ОСОБА_2, а саме: право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у КСП „Льонок" розміром 2, 34 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості), що належала померлому на підставі сертифіката серії ІНФОРМАЦІЯ_3, виданого Овруцькою РДА 12.06.1998 року, та право власності на майновий пай члена КСП „Льонок" відповідно до списку осіб, які мають право на майновий пай, затвердженого зборами співвласників 11.02.2000 року, яке належало померлому.
Оскільки позивач є спадкоємцем 1-ї черги, то відповідно до п. 13.2.1 ст. 13 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб", в редакції на час прийняття спадщини, оподаткування об'єктів рухомого і нерухомого майна здійснювалось за нульовою ставкою. Оподаткуванню за ставкою 13 % підлягали об'єкти комерційної власності, а саме цінні папери, корпоративне право, власність на об'єкти бізнесу як такий, тобто на власність на цілісний майновий комплекс, інтелектуальну власність або право на отримання доходу за нею.
Відповідачем земельна частка (пай) та майновий пай визнані об'єктом комерційної власності і позивачу нараховано податок в сумі 1272, 31 грн. і направлено податкове повідомлення від 17.05.2007 року про його сплату.
Вказані обставини представниками відповідача не заперечуються.
З аналізу ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" суд приходить до висновку, що корпоративне право - право власності на статутний фонд (капітал) юридичної особи або прибутку такої юридичної особи, а також активів у разі її ліквідації відповідно до чинного законодавства, незалежно від того, створена така юридична особа у формі господарського товариства, підприємства, заснованого на власності однієї юридичної або фізичної особи, або в інших організаційно-правових формах.
Зміст корпоративних прав складає комплекс правомочностей управлінського та майнового характеру, а зокрема: право приймати участь в управлінні справами товариства, право учасника товариства на одержання інформації про діяльність товариства, право вийти у встановленому порядку з товариства, право приймати участь у формуванні статутного фонду товариства, право розпоряджатися своїми корпоративними правами та інше.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" об'єктами права колективної власності КСП є земля, інші основні та оборотні засоби виробництва, грошові та майнові внески його членів, вироблена продукція, одержані доходи, майно, придбане на законних підставах. Майно підприємства належить на праві спільної часткової власності його членам.
У ст. 9 цього ж Закону зазначено, що члену сільськогосподарського товариства нараховується частина прибутку залежно від частки у пайовому фонді.
Питання участі членів КСП у вирішенні всіх питань його діяльності, виборності, підзвітності виконавчо-розпорядчих органів тощо закріплено у ст. 22 Закону.
Таким чином, право на майновий пай та земельну частку (пай) належало членам КСП як юридичної особи, що мають виключне право на управління цією юридичною особою, утворюючи разом його вищий орган управління - загальну збори членів КСП. До того ж членам КСП щорічно нараховувався дохід відповідно до їх трудових внесків у розвиток господарства, тобто корпоративне право існувало в КСП "Льонок".
Відповідно до Указу Президента України від 3 грудня 1999 р. N 1529 "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки" всі КСП були реорганізовані в юридичні особи ринкового типу - приватні підприємства, ТОВ та інші, засновниками яких стали лише окремі особи.
Ст. 12 Закону України „Про господарські товариства" передбачено, що товариство є власником:
майна, переданого йому засновниками і учасниками у власність;
продукції, виробленої товариством в результаті господарської діяльності;
одержаних доходів;
іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом.
З статуту СТОВ "Можарівське", протоколу зборів вбачається, що засновниками СТОВ є 9 осіб і спадкодавець в їх число не включений. Згідно пунктів 4 та 5 Статуту власністю СТОВ " Можарівське " є майно та земельні ділянки внесені учасниками СТОВ і вони мають права, що складають зміст корпоративного права.
Спадкодавець не був учасником СТОВ " Можарівське ", не мав права приймати участі у зборах, обирати керівництво та не мав права на отримані СТОВ доходи, а тому у нього відсутні ознаки корпоративного права.
Крім того, відповідачами не враховано, що згідно Указу Президента від 29.01.01 року "Про заходи щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектора економіки", постанови КМ України від 28.02.01 року "Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектора економіки", наказу Міністерства аграрної політики України від 06.04.01 року "Про затвердження Рекомендацій щодо передачі майна пайового фонду реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства у спільну часткову власність та організації управління таким майном" майно пайового фонду КСП перейшло не до підприємства - правонаступника КСП, а у спільну часткову власність фізичних осіб - колишніх членів КСП.
Відповідно до Земельного Кодексу України аналогічний правовий режим мають і земельні частки (паї), які правонаступники КСП не отримали в порядку правонаступництва від КСП.
На виконання Указу Президента України від 3 грудня 1999 р. N 1529 "Про невідкладні .заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки" постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2000 р. N 119 було затверджено Порядок реєстрації договорів оренди земельної частки (паю), яким було визначено умови та процедуру реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) для осіб, які не є учасниками ТОВ.
Відповідно до п. 2 зазначеного Порядку було зареєстровано виконавчим комітетом Можарівської сільської ради договір оренди земельного паю спадкодавця, що також свідчить про відсутність корпоративних прав у спадкодавця в СТОВ " Можарівське ".
В даному випадку майно передано СТОВ „ Можарівське " не у власність, а в оренду.
Таким чином, сертифікат на право на земельну частку (пай), свідоцтво про право на спадщину посвідчують саме право на земельну частку (пай) та майновий пай члена підприємства, які знаходяться на даний час в оренді СТОВ „ Можарівське ", а не право власності на статутний фонд (капітал) юридичної особи або його частку (пай), включаючи права на управління, отримання відповідної частки прибутку такої юридичної особи, а також активів у разі її ліквідації відповідно до чинного законодавства, що становить зміст корпоративних прав відповідно до Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", тобто майнове, а не корпоративне право власника.
Крім того, комерційна власність - крім права можливості конкретного власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном на свій розсуд, у межах, передбачених законом, включає і право на отримання прибутку.
Паювання ж землі та майна здійснювалося з метою забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектора економіки.
Відповідно до п.1.10 ст.1 Закону України від 22.05.2003 року „Про податок з доходів фізичних осіб" нерухоме майно (нерухомість) - об'єкти майна, які розташовуються на землі і не можуть бути переміщені в інше місце без втрати їх якісних або функціональних характеристик (властивостей), а також земля. Нерухомість, відмінна від землі, поділяється на:
а) будівлі, а саме: приміщення, пристосовані для постійного або тимчасового перебування в них людей, а також об'єкти власності, функціонально пов'язані з такими приміщеннями.
Будівлі поділяються на будинки (включаючи готелі, мотелі, кемпінги та інші подібні об'єкти туристичної інфраструктури), квартири, кімнати у багатосімейних (комунальних ;квартирах, індивідуальні гаражі або місця на гаражних стоянках чи в гаражних кооперативах, дачні будинки та інші об'єкти дачної (садової) інфраструктури, відмінні від землі;
б) споруди, а саме: об'єкти нерухомості, відмінні від будівель. Рухоме майно - це майно, відмінне від нерухомого.
Таким чином, суд приходить до висновку, що оподаткування доходу, отриманого платником податків внаслідок прийняття ним в спадщину права на земельну частку (пай) та права власності на майновий пай члена КСП „Льонок" має проводитися як оподаткування нерухомого та рухомого майна, майнових прав відповідно до ст. 4 Закону України від 22.05.2003 року „Про податок з доходів фізичних осіб" з урахуванням положень пункту 13.2 статті 13 цього Закону, а тому податкове повідомлення Овруцької міжрайонної державної податкової інспекції від 17.05.2007 року НОМЕР_1 про стягнення з позивача податку в сумі 1272, 31 грн. є неправомірним і підлягає скасуванню.
Від сплати судового збору сторони звільнені: позивач - на підставі п.18 ст. 4, а відповідач - на підставі п.15 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито".
Керуючись ст.ст. 1, 13 Закону України від 22.05.2003 року „Про податок з доходів фізичних осіб", ст.ст. 7, 9, 22 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство", ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", Указом Президента від 29.01.01 року "Про заходи щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектора економіки", постановою КМ України від 28.02.01 року "Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектора економіки", наказом Міністерства аграрної політики України від 06.04.01 року "Про затвердження Рекомендацій щодо передачі майна пайового фонду реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства у спільну часткову власність та організації управління таким майном", Указом Президента України від 3 грудня 1999 р. N 1529 "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки", керуючись ст. ст. 94, 158 - 163, 167, 254 КАС України, Житомирський окружний адміністративний суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Визнати податкове повідомлення Овруцької міжрайонної державної податкової інспекції від 17.05.2007 року НОМЕР_1 про стягнення з ОСОБА_1 податку в сумі 1272, 31 грн. протиправним та скасувати його.
Постанова Житомирського окружного адміністративного суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подається через Житомирський окружний адміністративний суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя М.М. Капустинський