Копія

Україна

Суворовський районний  суд міста Одеси

    Справа № 2-4323     2010 рік

РІШЕННЯ

Іменем України

    05 серпня  2010 року Суворовський районний суд міста Одеси в складі головуючого судді Гудіної Н.І.

 при секретарі Мельніченко А.О.

розглянув в відкритому судовому засіданні в місті Одесі

 справу за позовом

    ОСОБА_1 до    Управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі міста Одеси  про визнання бездіяльності незаконною, визнання права на отримання  та стягнення державної допомоги дитині війни,

Установив:

    В червні    2010 року позивачка   звернулась до Суворовського районного суду м. Одеси із позовом до управління Пенсійного  фонду України в Суворовському районі м. Одеси  мотивуючи свої вимоги тим, що вона є дитиною війни і відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має право на отримання щомісячного підвищення пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Конституційний суд України прийняв рішення від 09.07.2007 року, яким скасував деякі положення Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік", які скорочували суму виплат дітям війни. Проте відповідач відповідний перерахунок пенсії не зробив, в зв'язку з чим позивачка просить суд зобов'язати відповідача здійснити перерахунок призначеної їй пенсії та забезпечити виплату щомісячної державної соціальної допомоги за відповідні періоди з  виходячи із вимог Закону та зобов’язати УПФ нараховувати та виплачувати зазначену допомогу   у майбутньому.    

Позивачка в судове засідання не з’явилася, в прохальної частині заяви просить розглядати справу та прийняти рішення у її відсутність.  

Представник відповідача   у судове  засідання не з’явився, про день, місце та час розгляду справи сповіщались належним чином,  про що свідчить відповідне поштове повідомлення в матеріалах справи, причини неявки суду не повідомили.  

Відповідно до положень ст. 169 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, або причину неявки буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).  

      Суд вивчивши матеріали справи, встановивши факти та відповідні до них правовідносини, прийшов до наступного.  

Спірні правовідносини регулюються ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" №2195, якою встановлено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.  

Статтею 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" № 2195 від 18.11.2004 року визначено, що дитина війни – особа, яка є громадянином України та який на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.  

ОСОБА_1, відповідно до ст.1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" № 2195 від 18.11.2004 року, є особою, яка віднесена до соціальної групи як  дитина війни.   Даний факт підтверджується паспортом серії НОМЕР_1 виданим    Суворовського РВ ОМУ УМВС України в Одеській області 03 січня 2003 року та пенсійним посвідченням з відміткою  присвоєння статусу «Дитина війни» за № 4258  від 31.01.2006 року.    

Виходячи із того, що позивачка має правовий статус дитини війни, то на неї розповсюджуються всі пільги та гарантії, передбачені Законом України "Про соціальний захист дітей війни", зокрема й право на підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком, яке передбачено ст.6 зазначеного Закону.  

Однак, як вказує позивачка УПФ в Суворовському районі  м. Одеси нараховує та виплачує значену допомогу в розмірі 10% від мінімальної пенсії за віком, а тому позивачка була змушена звернутись до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.  

Відповідачем не нараховано в повному обсязі та не виплачено позивачці надбавку дітям війни у період з 2007 році по 2010 рік включно. З 2007 року надбавка дітям війни виплачувалась згідно Закону України "Про державний бюджет на 2007 рік" тільки особам, які є інвалідами. З 1 січня 2008 року надбавка виплачувалась згідно Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік" у встановлених законодавством розмірах.  

Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058 від 09.07.2003 року, мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. При цьому ч. 3 ст.28 цього ж Закону передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 ч.1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.  

Враховуючи викладене, в контексті положень ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суд вважає за можливе застосувати для визначення розміру щомісячної доплати до мінімальної пенсії за віком розмір прожиткового мінімуму, оскільки в даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується лише як коефіцієнт для визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, що на думку суду, не суперечить вимогам ч. 3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".  

Стаття 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" встановила розмір прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність: з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 406 гривень, з 1 жовтня - 411 гривень.  

Пунктом 12 ст.71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" було зупинено дію ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з урахуванням ст.111 цього закону, якою визначено певні умови отримання підвищення пенсії інвалідам.  

Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" серед яких: ст.111 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" за якою підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни, та п.12 ст.71 яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з урахуванням ст.111 цього Закону. Отже, з цього часу відновлено ст.6 Закону в повному обсязі.  

Відповідно до вимог ч.2 ст.152 Конституції України,  Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.  

Судом встановлено, що всупереч рішенню Конституційного суду України відповідач вказані надбавки позивачці не виплачував. Не сплачені надбавки і до цього часу.  

За таких обставин суд вважає, що право позивачки порушено, та підлягає судовому захисту, оскільки вона має право на підвищення пенсії в розмірі визначеному Законом України "Про соціальний захист дітей війни".  Нарахування та підвищення за 2007 рік має бути вчинено з дня ухвалення рішення Конституційним судом України №6-рп/2007, тобто з 09.07.2007 року.  

Також, відповідно до ч.1 ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" Законом України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року (п. 41 розділу ІІ "Внесення змін до деяких законодавчих актів України") викладена в новій редакції: дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.  

Відповідно до п. 2 Прикінцевих  положень Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" розділ ІІ цього Закону, яким, зокрема, внесено зміни  до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", набирає чинності з 01.01.2008 року.  

За таких обставин, підвищення до пенсії, передбачене ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (в редакції до 01 січня 2008 року), підлягало виплаті у період з 9 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року.  

Рішенням Конституційного суду України по справі  N 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року положення пункту 41 розділу ІІ "Внесення змін до деяких законодавчих актів" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" були визнані неконституційними та такими, що втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України цього рішення.  

Виходячи з того, що редакція ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 01 січня 2008 року втратила свою чинність з дня прийняття рішення Конституційним судом України по справі  N 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, то з  22 травня 2008 року відновилася попередня редакція цієї статті, а також право позивачки на нарахування підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.  

Згідно ст. 58 Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік" прожитковий мінімум  для осіб, які втратили працездатність встановлений в 2008 році у розмірі: з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривня, з 1 липня - 482 гривні, з 1 жовтня - 498 гривень.  

В свою чергу ст. 54 Закону України "Про державний бюджет України на 2009 рік" прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення встановлено в розмірах, що діяли в грудні 2008 року.  

Відповідно до положень ст. 52 Закону України "Про державний бюджет України на 2010 рік" прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність встановлений в 20010 році у розмірі: з 1 січня - 695 гривень, з 1 квітня - 706 гривня, з 1 липня - 709 гривні, з 1 жовтня – 723 гривень, з 1 грудня 743 гривні.  

За таких обставин суд вважає, що право позивача порушено, та підлягає судовому захисту, оскільки він має право на підвищення пенсії в розмірі визначеному Законом України "Про соціальний захист дітей війни" ( у редакції від 18.11.2004 року, чинній і на час розгляду справи по суті).  

Отже, нарахування та виплата у 2009-2010 роках дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватись відповідно до норм Закону України "Про соціальний захист дітей війни".  

Одночасно, виходячи з положень ст. 8 ЦПК України суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог щодо  зобов’язання УПФ в Суворовському районі м. Одеси нарахувати та виплатити підвищення пенсії в розмірі визначеному Законом України "Про соціальний захист дітей війни" в майбутньому, оскільки справи в порядку цивільного судочинства розглядаються судом щодо правовідносин які існують в т.ч. станом на час розгляду справи відповідно до вимог діючого законодавства та суд не може вирішувати спірні правовідносини на майбутнє.  

Крім того не підлягають задоволенню і позовні вимоги у частині визнання права позивачки на отримання зазначеної державної соціальної допомоги, оскільки, зазначене право передбачено Законом України "Про соціальний захист дітей війни" та додаткового підтвердження не потребує.  

Також слід зазначити, що відповідно до вимог ст. 3 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" законодавство України про соціальний захист дітей війни складається з цього Закону та інших нормативно – правових актів.  

Положеннями ст. 58 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058 від 09.07.2003 року Управління  пенсійного  фонду України є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсії та ін..  

Отже, приймаючи до уваги, що нарахування пенсійних виплати та відповідних пільг, які фінансуються з Державного бюджету України в т. ч. і державна соціальна допомога Дітям війни, яка нараховуються у якості надбавки до пенсії,  відноситься саме до повноважень Управління  пенсійного  фонду України, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у частині стягнення сум недоотриманої державної соціальної допомоги шляхом зобов’язання відповідача здійснити нарахування та виплату зазначеної допомоги виходячи з вимог Закону з урахуванням виплачених коштів, а не безпосереднього стягнення відповідних коштів, оскільки право на нарахування відноситься до виключної компетенції органів Управління  пенсійного  фонду України.

З урахуванням вищезазначеного суд вважає за необхідним вимоги позивачки задовольнити частково, шляхом зобов'язання відповідача провести перерахунок та забезпечити проведення виплати позивачці   підвищення до пенсії, передбачене ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розрахунку прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законодавством,  за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року та з 01 січня 2010 року по день винесення Постанови суду, включно, за відрахуванням виплачених сум державної соціальної допомоги, для захисту прав, свобод і інтересів позивача, в межах позовних вимог.  

Керуючись Законом України "Про соціальний захист дітей війни", Законом України "Про Державний бюджет на 2007 рік", Законом України "Про Державний бюджет на 2008 рік", Законом України "Про Державний бюджет на 2009 рік", Законом України "Про Державний бюджет на 2010 рік", ст.ст. 28, 58 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007, Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року по справі №10-рп/2008, ст.ст. 11, 60, 61, 88, 169, 209, 212, 214, 215, 218    ЦПК України, суд  -  

В И Р И Ш И В :   

Позов ОСОБА_1 до    Управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі міста Одеси  про визнання бездіяльності незаконною, визнання права на отримання  та стягнення державної допомоги дитині війни  - задовольнити частково.  

Бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси щодо нарахування та виплати підвищення до пенсії в обсязі що передбачений ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" – визнати незаконною.  

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси перерахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії, що передбачене ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком виходячи з розрахунку прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законодавством, за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня  2007 року,  з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року та з 01 січня 2010 року по 205 серпня 2010 року включно, за відрахуванням виплачених сум державної соціальної допомоги.  

Суму судового збору у розмірі 120 гривень 00 копійок   компенсувати ОСОБА_1 за рахунок держави.  

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.  

Рішення може бути оскаржене до   Апеляційного суду Одеської області шляхом подачі протягом 10 днів з дня його проголошення  апеляційної скарги через Суворовський районний суд м. Одеси.  

Суддя:  

Вірно

Суддя

Секретар