Справа № 2-1623/10    

 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

   04 серпня   2010 року                Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

     в складі:     головуючого судді      Слюсар Л.П.

                       при секретарі         Карпенко І.Ю.                                                                

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в залі суду в  м. Дніпропетровську цивільну справу   за позовною заявою   ОСОБА_1 до Підприємства  обласної професійної спілки працівників охоронних та правових структур  Дніпропетровської області « Кодекс»  про стягнення суми  суд, -

ВСТАНОВИВ:

 В червні 2009 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення  суми боргу за договором позики посилаючись на те, що 04 жовтня 2005 року між ОСОБА_1 та  Підприємством обласної професійної спілки працівників охоронник та правових структур Дніпропетровської області «Кодекс» був укладений договір позики. Позивачем було надано відповідачу позику в розмірі 17 250 грн. 00 коп., що підтверджується банківськими квитанціями, із сплатою 3% річних за користування коштами, строком до 05.10.2006 року. На сьогоднішній день відповідач позику повернув  частково, а саме в розмірі 10 800 грн.  Тому позивач просив стягнути з відповідача  суму боргу у розмірі 6 450 грн., пеню в розмірі 23 542 грн. 50 коп., три відсотки річних в розмірі 479 грн. 12 коп., індекс інфляції в розмірі  3 502 грн. 35 коп. та судові витрати по справі.

Заочним  рішенням Індустріального районного суду від 16 грудня 2009 року  позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені частково.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 16 квітня 2010 року   заочне рішення  Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 16 грудня 2009 року скасовано .

При новому розгляді справи  позивач   підтримав заявлені позовні вимоги  та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги  не визнав.  Вказав, що  відповідно   до наданих позивачем  доказів  кошти перераховувалися на рахунок  підприємства « Кодекс»  відповідно до двох договорів позик, а саме №3  від 10.10.2005 року  та №3 від 05.10.2005 року  на поповнення  оборотних коштів, тобто немає  жодного підтвердження надходження коштів на рахунок підприємства « Кодекс» за договором позики  від 04.10.2005 року. Просив в задоволені  позову відмовити.  

Суд, вислухавши  сторони, дослідивши матеріали справи  вважає, що  позовні вимоги  не підлягають  задоволенню  з наступних підстав.

Судом встановлено, що  ОСОБА_1 в 2005 році працював директором Підприємства обласної професійної спілки працівників охоронних та правових структур Дніпропетровської  області «Кодекс», про що не заперечували сторони по справі.  Відповідно  до  Протоколу №3  зборів обласної професійної спілки працівників охоронних та правових структур Дніпропетровської області від 09.10.2005 року  вирішено   для забезпечення фінансово-господарської діяльності  підприємства « Кодекс»  передати грошові кошти у розмірі 15000 грн. директору підприємства ОСОБА_1 для внесення їх на розрахунковий рахунок підприємства.  Відповідно до квитанції 13/1 від 10.10.2005 року  Підприємство обласної професійної спілки працівників охоронних та правових структур Дніпропетровської області перерахувало Підприємству  обласної професійної спілки працівників охоронних та правових структур  Дніпропетровської області « Кодекс»   через ОСОБА_1  15000 грн.  (а.с.52)

  ОСОБА_1  на підтвердження своїх  позовних вимог   надано договір позики від   04.10.2005 року між ОСОБА_1 та відповідачем Підприємством обласної професійної спілки працівників охоронник та правових структур Дніпропетровської  області «Кодекс» ( а.с.10).  На підставі  даного договору позики, як вказав позивач, він  надав позику  відповідачу в розмірі 17 250 грн.

Однак, як вбачається  із наданих квитанцій  кошти на рахунок  Підприємства обласної професійної спілки працівників охоронник та правових структур Дніпропетровської  області «Кодекс» від ОСОБА_1 не поступали.  

Згідно копії банківської виписки №13/4 від 15 листопада 2005 року, копії банківської виписки №13/1 від 30 січня 2006 року, копії  банківської виписки №13/1 від 10 жовтня 2005 року, копії  банківської виписки №13/4 від 08 листопада 2005 року перераховувалися кошти на  розрахунковий рахунок підприємства, як безвідсоткова позика згідно угоди №3  від 10.10.2005 року та безвідсоткова позика згідно  угоди №3 від 05.10.2005 року. ( а.с.6-9, а.с.49- 52).

Відповідно до ст.  11 ЦПК України  суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених   ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.  

Відповідно до ст.60 ЦПК України, кожна  сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як  на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки позивачем  не доведено  свої позовні вимоги, то враховуючи всі докази в їх сукупності, суд не вбачає законних підстав для задоволення позову.

Керуючись:  ст.ст.549,551, 625,1046,1049,1050 ЦК України,  ст.ст.3,7,11,15, 60,61, 88,212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

 В задоволені позовних вимог   ОСОБА_1 відмовити.

  Рішення може  бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Індустріальний районний суд шляхом подачі  протягом десяти дні з дня його проголошення  апеляційної скарги.

          Суддя:                                                                                       Л.П. Слюсар