Справа №1-н-39/2007 p.

ВИРОК

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

19 березня 2007року.                                Савранськийрайонний суд Одеської області

в складі:   головуючого - судді       Прібилова В.М.,

при секретарі                                    Ревенко Г.А.,

з участю прокурора                         Болдирєва В.І.,

адвоката                                             ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Саврань справу про об­винувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, україн­ця, громадянина України, уродженця смт. Саврань Одеської області, неодруженого, осві­та неповна середня, ІНФОРМАЦІЯ_2 смт. Саврань, мешканця АДРЕСА_1, раніше судимого: 8 грудня 2006 року засудженого вироком Балтського районного суду по ст. 185 ч.2 КК України до двох років позбавлення волі, на підставі ст. 75, 104 КК України звільненого від відбування покарання з випробу­ванням з однорічним іспитовим строком, судимість непогашена, обвинуваченого по ст. 185 ч. 2 КК України, -

встановив:

В кінці серпня 2006 року, близько 9 год., в смт. Саврань Одеської області неповно­літній ОСОБА_2, працюючи різноробочим в ІНФОРМАЦІЯ_3, знаходячись на території вирубки, з метою таємного викрадення чужого майна, шляхом вільного до­ступу, скоїв крадіжку мобільного телефону марки „Sony Ericsson К 300 і", вартістю 650 грн., який належить ОСОБА_3. Викраденим майном підсудний розпорядився на власний розсуд.

Висновки суду про винність ОСОБА_2 в таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, ґрунтується на доказах, безпосередньо досліджених су­дом при розгляді даної кримінальної справи.

Підсудний ОСОБА_2 у судовому засіданні винним себе в скоєнні злочину ви­знав повністю і пояснив, що в кінці серпня 2006 року, він працював робочим в ІНФОРМАЦІЯ_3. На місці відпочинку робітників лісництва побачив мобільний телефон марки „Sony Ericsson К 300 і", який ОСОБА_3 залишив на пеньку. Скориставшись відсутністю, на той момент, власника цього мобільного телефону підсудний таємно ви­крав його і в подальшому продав ОСОБА_4 за 400 грн. Про те, що скоїв крадіжку він нікому не сказав. З вартістю викраденого майна підсудний згоден, кається в скоєно­му, запевняє суд, що більше скоювати злочинів не буде. В даний час ОСОБА_2 по­вністю відшкодував збитки заподіяні злочином ОСОБА_3

Потерпілий ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснив, що він працює робіт­ником в ІНФОРМАЦІЯ_2 разом із ОСОБА_2.  В кінці серпня 2006 року в робочій день, він як завжди залишив свої речі на столі в лісі, де всі робітники завжди обі­дають. Разом із речами потерпілий залишив свій мобільний телефон марки „Sony Ericsson К 300 і", вартістю 650 грн., який в той день зник. Потім через деякій час ОСОБА_3 почув від інших робітників, що у ОСОБА_2 появився такий самий мобіль­ний телефон, як у нього вкрали. На даний час підсудний повністю відшкодував йому зби­тки завдані злочином, тому потерпілий цивільний позов заявляти не буде.

Представник неповнолітнього підсудного - ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що в вересні 2006 року побачила у сина мобільний телефон марки „Sony Erics­son К 300 і", який з його слів він купив за гроші зароблені в лісництві, де він працював. Потім через деякій час, ОСОБА_2 сказав, що продав мобільний телефон, але гро­шей у сина вона не бачила. В подальшому ОСОБА_2 узнала, що її син скоїв краді­жку даного мобільного телефону у ОСОБА_3

2

Крім того, вина підсудного ОСОБА_2 в скоєнні злочину підтверджується: заявою потерпілого про скоєну крадіжку (а. с. 2), протоколом огляду місця події (а. с. 7), протоколом добровільної видачі (а. с. 12), протоколом відтворення обстановки і обставин події та фототаблицею до нього (а. с. 20-23), протоколом огляду речових доказів (а. с. 26), розпискою потерпілого (а. с. 29).

Суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_2 в скоєнні злочину доведена по­вністю.

Дії підсудного правильно кваліфіковані за ст. 185 ч. 2 КК України, як таємне викра­дення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

Обираючи покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності скоєного злочину, дані про особу винного та розмір викраденого майна.

До обставин, що пом'якшують покарання, суд відносить щире каяття підсудного, добровільне повне відшкодування збитків, скоєння злочину в неповнолітньому віці.

Обставин, що обтяжують покарання підсудного, суд не вбачає.

Суд вважає, що виправлення й перевиховання ОСОБА_2 можливе в умовах без ізоляції від суспільства.

На підставі викладеного, керуючись статтями 70 ч. 4, 75, 76, 104, 185 ч. 2 КК Украї­ни, статтями 321, 324, 328-339 КПК України Савранський районний суд Одеської області,

присудив:

ОСОБА_2 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 2 КК України, і призначити йому покарання у вигляді трьох років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 ч. 4 КК України до призначеного покарання повністю зарахувати ОСОБА_2 невідбуту частину покарання за вироком Балтського ра­йонного суду Одеської області від 8 грудня 2006 року і остаточно призначити покарання у вигляді трьох років позбавлення волі.

На підставі ст. 75, 104 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши йому дворічний іс­питовий строк, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_2 повід­омляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, та періоди­чно з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Речовий доказ: мобільний телефон марки „Sony Ericsson К 300 і", який знаходиться на зберіганні в потерпілого - повернути ОСОБА_3

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід щодо ОСОБА_2 залиши­ти попередній - підписку про невиїзд.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Одеської області через суд, який постановив вирок, протягом п'ятнадцяти діб з моменту проголошення вироку.