Судове рішення #10457618

№ 2-2156/2010

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

м.Вільнянськ                                                             05 серпня 2010 року

Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:

головуючий суддя – Кофанов А.В.,

при секретарі – Лазечна Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного Фонду України у Вільнянському районі Запорізької області про визнання бездіяльності незаконною, та зобов'язання до нарахування і виплати недоплаченого підвищення до пенсії згідно Закону України "Про соціальний захист дітей війни", -

в с т а н о в и в :

Позивачка звернулася до суду з позовом до управління ПФУ у Вільнянському районі Запорізької області, в якому вимагає (за сутністю вимог) зобов'язати відповідача нарахувати і виплатити їй недоплачене підвищення до пенсії згідно Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за періоди часу з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року до моменту подання позову, а також на майбутній час, у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, визнавши при цьому незаконною бездіяльність відповідача щодо ненарахування і невиплати зазначеної допомоги.

Згідно поданої позовної заяви, позивачка відповідно до положень Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року є дитиною війни, і згідно ст.6 зазначеного Закону, їй повинна виплачуватися щомісячна соціальна допомога  у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком; проте у періоди часу з  09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року до моменту подання позову це підвищення до пенсії сплачувалися у меншому розмірі.

Позивачка вказала, що Законами України "Про Державний бюджет України на 2006 рік", "Про Державний бюджет України на 2007 рік", "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", дія ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" зупинялася або приймалася її нова редакція, в якій встановлювався менший розмір підвищення; проте згідно рішень Конституційного Суду України від 09.07.2007 року та від 22.05.2008 року, зазначені положення Законів України були визнані неконституційними і втратили чинність.

Крім того, позивачка вважає, що суд має зобов?язати відповідача нараховувати і виплачувати їй суму підвищення у визначеному нею розмірі на майбутнє.

Представник відповідача Крамаренко О.В. позов не визнав, у своїх письмових запереченнях зазначив, зокрема, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" фактично було зупинено дію прийнятої раніше ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"; що ж стосується фінансування допомоги дітям війни у 2007 та 2008 році, то згідно положень Закону України "Про соціальний захист дітей війни", фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених цим законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а не з бюджету Пенсійного Фонду України, тобто ніяких порушень закону з боку відповідача не могло мати місце.

Представник відповідача також вказав, що згідно ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування", на підставі якого позивачка здійснює розрахунки, передбачений цією статтею мінімальний розмір пенсії за віком застосовується винятково для визначення розміру пенсій, передбачених цим законом, і не застосовується для обрахунку підвищення до пенсій, передбачених іншими законами.

Представник відповідача також просить суд врахувати, що з 01.01.2008 року механізм реалізації положень ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" був врегульований згідно внесення змін до цієї статті Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (пп.2 п.41 розділу 11), згідно яких розмір допомоги дорівнює розміру надбавки, встановленої для учасників війни відповідно до ст.14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального  захисту",  тобто  становить  10 % від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, і складає з 01.01.2008 року – 47 гривень щомісячно, з 01.04.2008 року – 48,20 гривень щомісячно, з 01.10.2008 року – 49,80 гривень щомісячно, ці суми і сплачувалися позивачці.  Також крім зазначеного Закону, розмір підвищення пенсії дітям війни на 2008 рік затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року, і складає: з 22.05.2008 року – 48,10 гривень; з 01.07.2008 року – 48,20 гривень; з 01.10.2008 року – 49,80 гривень.

У судове засідання сторони не з?явилися, згідно поданих заяв, позивачка та представник відповідача просять розглядати справу за своєї відсутності.

Суд, дослідивши доводи позовної заяви, заперечення відповідача та надані у справі докази, вважає, що позов підлягає задоволенню частково.

Судом встановлено, що позивачка є особою, на яку поширюються положення Закону України "Про соціальний захист дітей війни", позивачка має статус "дитина війни", що підтверджується відміткою в її пенсійному посвідченні.

Відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком; ця редакція закону набрала чинності з 01.01.2006 року.

Відносно вимог позивачки, що стосуються виплати підвищення до пенсії за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, суд виходить з того, що відповідно до ст.111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", було зупинено дію ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", та визначено, що у 2007 році підвищення до пенсії виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") у розмірі 50 % надбавки, встановленої для учасників війни.

Разом з тим, рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року, зазначені положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", були визнані неконституційними, тобто з вказаної дати було відновлено дію ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Враховуючи це, суд вважає, що починаючи з липня 2007 року позивачка мала право на отримання підвищення до пенсії згідно із Законом України "Про соціальний захист дітей війни" у розмірах, визначених відповідно до ст.6 зазначеного закону, тобто у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

Згідно з ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування", мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність. При цьому суд відкидає посилання представника відповідача на те, що поняття "мінімальна пенсія за віком" може застосовуватися для цілей, визначених виключно зазначеним законом, оскільки законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого цією статтею, мінімального розміру пенсії за віком.

Відповідно до ч.2 ст.85 Закону України "Про пенсійне забезпечення", виплата пенсій проводиться за поточний місяць загальною сумою у встановлені строки, але не пізніше 25-го числа місяця, за який виплачується пенсія. Суд також враховує, що згідно абз.1 ч.1 ст.84 зазначеного Закону, при виникненні права на підвищення пенсії її перерахунок провадиться з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з необхідними документами подано ним до 15-го числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма документами подано після 15-го числа; тобто закон передбачає можливість перерахування пенсії виключно за повний місяць, а не за окремі дні. Оскільки рішення Конституційного Суду України, яким у 2007 році поновлено дію ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", набрало чинності 09.07.2007 року, тобто до 15.07.2007 року, тому і розмір допомоги за липень 2007 року має бути обрахований як за повний місяць.

Згідно з ч.1 ст.62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становив: з 01.01.2007 року – 380 гривень; з 01.04.2007 року – 406 гривень; з 01.10.2007 року – 411 гривень. Крім того, згідно ч.3 тієї ж статті, для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абз.1 ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абз.5 ч.1 цієї статті, збільшений на 1 відсоток.

Таким чином, відповідач повинен був підвищувати позивачці пенсію починаючи з 09.07.2007 року, виходячи з таких розмірів мінімальної пенсії за віком: у липні, серпні та вересні 2007 року - 406гривень; у жовтні, листопаді і грудні 2007 року – 411 гривень. Між тим довідки про сплату підвищення за період 2007 року, надані відповідачем, свідчать, що воно взагалі не сплачувалося.

Відносно вимог позивачки, що стосуються виплати підвищення до пенсії за період після 22.05.2008 року, суд вважає, що правові підстави для вирішення цих вимог позивачки аналогічні тим, що наведені при вирішенні її вимог стосовно 2007 року.

Так, згідно пп.2 п.41 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладено в новій редакції, згідно якої дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що вплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Відповідно до ч.4 ст.14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", учасникам війни пенсії або щомісячне довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 10 % від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року були визнані неконституційними положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", якими була змінена редакція ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", і відновлена дія попередньої редакції. Таким чином, відповідач зобов'язаний був провести перерахунок пенсії згідно відновленої редакції ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у період після 22.05.2008 року, у т.ч. за період часу 2009 року та січня-травня 2010 року, оскільки у цей період продовжила діяти попередня редакція зазначеної норми Закону України "Про соціальний захист дітей війни"; при цьому мали враховуватися положення ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Згідно ст.58 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становив: з 01.01.2008 року – 470 гривень, з 01.04.2008 року – 481 гривня, з 01.07.2008 року – 482 гривні, з 01.10.2008 року – 498 гривень. Таким чином, відповідач повинен був здійснити підвищення пенсії починаючи з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, виходячи з наступних розмірів мінімальної пенсії за віком: у червні 2008 року – 481 гривня; у липні, серпні і вересні 2008 року – 482 гривні; у жовтні, листопаді і грудні 2008 року – 498 гривень.

Згідно ч.1 ст.54 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік", прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, був встановлений в розмірах, що діяли у грудні 2008 року, тобто складав 498 гривень. Таким чином, відповідач протягом 2009 року повинен був обрахувати підвищення до пенсії, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком – 498 гривень щомісячно.

Згідно абз.5 ч.1 ст.52 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік", прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становив: з 1 січня – 695 гривень, з 1 квітня – 706 гривень, з 1 липня – 709 гривень, з 1 жовтня – 723 гривні, з 1 грудня – 734 гривні. Таким чином, відповідач у січні, лютому та березні 2010 року повинен був обрахувати підвищення до пенсії, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком – 695 гривень щомісячно, а у квітні та травні 2010 року – 706 гривень щомісячно.

Між тим, згідно наданих суду довідок, у період часу з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року позивачці підвищення до пенсії згідно Закону України "Про соціальний захист дітей війни" взагалі не сплачувалося, а після 22.05.2008 року його обчислення проводилося у менших розмірах, ніж належить.

Суд відкидає посилання відповідача на відсутність коштів для забезпечення виплати зазначеного підвищення до пенсії, оскільки згідно ст.46 Конституції України та ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", це не є підставою для невиконання своїх обов’язків.

Суд також відкидає і посилання відповідача, що він не є належним відповідачем у справі, оскільки виплата підвищення фінансується з бюджету; при цьому суд виходить з того, що згідно п.15 "Положення про Пенсійний Фонд України", ПФУ здійснює свої повноваження через створені в установленому порядку територіальні управління, а згідно Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", рішення про призначення, донарахування чи перерахунок пенсії приймаються територіальними органами Пенсійного Фонду України.

Разом з цим, суд не може задовольнити вимоги щодо зобов?язання до нарахування і виплати підвищення до пенсії на майбутнє, оскільки при розгляді справи не наведені обставини і не надані докази того, що відповідач не буде виконувати свої обов?язки щодо нарахування і сплати підвищення належним чином.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10, 60, 212-215 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1  до управління Пенсійного Фонду України у Вільнянському районі Запорізької області про визнання бездіяльності незаконною, та зобов'язання до нарахування і виплати недоплаченого підвищення до пенсії згідно Закону України "Про соціальний захист дітей війни" – задовольнити частково.

Визнати незаконною бездіяльність управління Пенсійного Фонду України в Вільнянському районі Запорізької області щодо ненарахування та невиплати у повному обсязі ОСОБА_1  підвищення до пенсії згідно Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 04.07.2010 року.

Зобов’язати управління Пенсійного Фонду України у Вільнянському районі Запорізької області нарахувати і виплатити ОСОБА_1  недоплачене їй підвищення до пенсії згідно ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування", у розмірі, що складає 30 % мінімальної пенсії за віком, за період часу з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 04.07.2010 року, з урахуванням сум, що були раніше отримані за цей же період.

В задоволенні іншої частини позову – відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Запорізької області через Вільнянський районний суд Запорізької області.

Суддя                                                           А.В. Кофанов

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація