Справа № 2-896/10р.  

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

       11 серпня 2010 року                                                                 м. Берегово

                                    Берегівський районний суд Закарпатської області у особі:

                                       Головуючого:    Ільтьо І.І.

                                       при секретарі:    Куні О.І.,

      з участю позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_1,  розглянувши на попередньому судовому засіданні у м. Берегово цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до виконавчого комітету Берегівської міської ради про визнання права власності на квартиру,    

в с т а н о в и в:

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися в Берегівський районний суд до виконавчого комітету Берегівської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно, вказавши, що згідно свідоцтва про право власності на житло, квартира, АДРЕСА_2, зареєстрована за ОСОБА_3, ОСОБА_1 та за ОСОБА_2 на праві спільної сумісно власності.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3.

Дружина спадкодавця ОСОБА_4 та син ОСОБА_5 спадкову частку не прийняли і відмовилась від неї в користь доньки, сестри - ОСОБА_6.  Таким чином, доньці померлого ОСОБА_1 належить - 2/3 частина квартири, а іншому співвласнику   ОСОБА_2 -1/3 частина квартири.

Рішення суду необхідно позивачам для реєстрації права власності на вказану квартиру, оскільки їм було відмовлено в цьому з тих підстав, що квартира  в Берегівському КП «Берегівське бюро технічної інвентаризації БРР» зареєстрована як спільна сумісна власність, а частки не визначені.  

В судовому засіданні позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтримали позов і просили задовольнити його з підстав викладених в позовній заяві.

Представник відповідача  виконавчого комітету   Берегівської міської ради в судове засідання не з’явився, зі змісту заяви Берегівської міської ради № 1711/03-17 від 03.08.2010 року, яка подана до суду, за підписом в.о. міського голови О. Гладун вбачається, що відповідач не заперечує проти позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Частиною 1 ст.61 ЦПК України встановлено, що обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову (ч.4 ст.174 ЦПК України).  

 Відповідно Закону, за відсутності будь-якого застереження, факт, визнаний сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, вважається встановленим. Тобто, визнання позову відповідачем, згідно ст.61 ЦПК України, є обов'язковим для суду, оскільки обставини, визнані сторонами не підлягають доказуванню.

В судовому засіданні встановлено, що визнання відповідачем позову не суперечить  закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

За таких обставин, суд приймає визнання позову відповідачем у справі і з цих підстав задовольняє позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 328, 370, 392, 1261, 1268 ЦК України , ст.ст. 3, 6, 8, 10, 11, 57-60, 61, 62, 64, 66, 208, 209, 212-216, 130, 174 , 218, 223 ЦПК України, суд, -  

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Визнати право власності за ОСОБА_1 на 2/3 частки та за ОСОБА_2 на 1/3 частку із квартири, що розташована в АДРЕСА_2

Апеляційна скарга на  рішення  суду  подається  протягом десяти днів з дня його проголошення.

      Суддя:                                                                                       Ільтьо І.І.