ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
"15" серпня 2006 р. | Справа № 6-8/214-06-5496А |
15.35. м. Одеса
Позивач : Прокурор м. Одеси в інтересах держави в особі Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів
Відповідач : Одеське виробниче хіміко-фармацевтичне підприємство „Біостимулятор” у формі товариства з обмеженою відповідальністю , м. Одеса
про стягнення 40968,28 грн
Господарський суд Одеської області у складі
Суддя Демешин О.А.
Секретар судового засідання Полякова Н.В.
За участю представників сторін:
Від прокуратури : Цулейскірі В.С. –посвідчення № 333 від 10.07.2002р
Від позивача: Кіндяк Н.В., доручення № 04-1/455 від 28.12.2005
Від відповідача: Перебендюк К.О., довіреність № 08-544 від 02.03.2005 р.
Суть спору: Прокуратурою м. Одеси (далі –Прокуратура) в інтересах держави в особі Одеського обласного відділення Фонду України соціального захисту інвалідів (далі - Позивач) надано позовну заяву до Одеського виробничого хіміко-фармацевтичного підприємства „Біостимулятор” у формі товариства з обмеженою відповідальністю, (далі - Відповідач) про стягнення 40968,28 грн. з яких 40434,54грн. штрафних санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2005 році та 533,74грн. пені.
Позивач з позовні вимоги підтримує.
Відповідача проти позову заперечує з підстав вказаних у відзиві на позовну заяву
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
Відповідно до п.1 статті 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” для підприємств установ та організацій встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі не менше чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік –у кількості не менше одного робочого місця.
Відповідно до п. 10 ст.19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” керівники підприємств, установ, організацій у разі незабезпечення виконання нормативів робочих місць для працевлаштування інвалідів, неподання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів несуть відповідальність у встановленому законом порядку.
Відповідно до п. 9 ст.19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” підприємства, установи, організації, на яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструється у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів з а своїм місцезнаходженням і що року подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів.
Із „Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів” за 2005 рік, наданому відповідачем позивачу вбачається, що середньооблікова чисельність штатних працівників за 2005 рік на підприємстві складала –779 осіб.
Статтею 20 зазначеного Закону передбачено, що підприємства, установи і організації незалежно від форми власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлена нормативом, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду України соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.
У відповідності з нормативом місць, призначених для працевлаштування інвалідів, відповідач повинен був створити 31 місце (779 х 4% = 31,16 ~ 31). Однак, відповідачем було створено 28 робочих місць.
Згідно пункту 3 Положення “Про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів”, затвердженого постановою КМ України №314 від 03.05.1995р., - робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників медико-соціальної експертної комісії, органів Держохороннаглядпраці, громадських організацій інвалідів, і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда.
Відповідно до розрахунку суми відрахувань, що складається з поділення фонду заробітної плати на середньооблікову чисельність штатних працівників помноження її кількості нестворених робочих місць для інвалідів, сума відрахувань за 3 нестворених робочих місць становить 40434,54грн., виходячи з наступного розрахунку: (10 499 500 : 779) х 3 = 13 478,18 х 3 = 40 434,54грн.)
Судом не приймаються, заперечення відповідача про те, що позивач неправильно розрахував кількість місць, які мав створити відповідач для працевлаштування інвалідів, виходячи з середньооблікової кількості працівників на підприємстві, оскільки із Звіту відповідача вбачається, що не всі інваліди працювали повний рік. Виходячи з цього, позивачем правильно визначено середньооблікову кількість штатних працівників(28), яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність.
Всупереч ст. 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” відповідач самостійно в строк до 15 квітня 2006р, не сплатив адміністративно –господарські санкції за не створення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Відповідно до п.2 ст. цього ж Закону порушення термінів сплати адміністративно –господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки НБУ, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь ії строк. Відсоток ставки НБУ з 16.04.2006р по 31.05.2206р становить 9,5;
Відсоток ставки на один день склав:
120*9,5 = 0,03;
100*365
Сума пені за 44 дні прострочи становить:
40 434,54 х 0,03 х 44 = 533,74 грн
100
Таким чином загальна сума боргу за 3 нестворені робочі місця складає:
40 434,54 + 533,74 =40 968,28 грн.
Відповідачем було не виконано своїх обов`язків по працевлаштуванню інвалідів та дотриманню нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.
Також, не приймаються судом до уваги посилання відповідача про те, що на Одеському ВХФП «Біостимулятор»у 2005році 459 робітників працювало в шкідливих умовах праці, оскільки
Пунктом 1 статті 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” для підприємств установ та організацій встановлено норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі не менше чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих. Вказаною статтею закону не передбачено зменшення розрахунок нормативу в залежності від кількості робочих місць з шкідливими умовами праці.
За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи, відповідають чинному законодавству та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
1. Позов задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з Одеського виробничого хіміко-фармацевтичного підприємства „Біостимулятор” у формі товариства з обмеженою відповідальністю (65006, м. Одеса, Хаджибеївська дорога,2, Рахунок № 26003054402281 в філія «Южне ГРУ»ЗАТ КБ «Приватбанк», МФО 328704, код ЄДРПОУ 32093887) на користь Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83, банк –УДК у Одеській області, одержувач –УДК у Одеській області, МФО 828011, р/р 31219230500009, КБК 50070000, код ЄДРПОУ 23213460) адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в сумі 40434гривні 54коп. та пені в розмірі 533гривні 74коп.
Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені статтею 186 КАС України.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня виготовлення її прийняття, якщо таку заяву не було подано, або після закінчення 20-ти денного строку подання апеляційної скарги з дата подання заяви про апеляційне оскарження постанови.
Постанову у повному обсязі виготовлено 21.08.2006р.
Суддя Демешин О.А.