Справа №1-151/2007р.
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"06" квітня 2007 року Оболонський районний суд м. Києва
в складі: головуючого - судді - Гриценка О.І.
при секретарях - Гугліч Ю.В., Жежера О.В.
за участю прокурора - Симонова Я.Г,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1року народження, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, без визначеного місця проживання і реєстрації, раніше судимого:
· вироком Дніпровського районного суду м.Києва від 28.09.1992р. за ст. 229-6 ч. 2 КК України (в редакції 1960 року) до 2-х років позбавлення волі. Звільнився 08.09.1994р. по відбуттю строку покарання;
· вироком Дарницького районного суду м. Києва від 22.05.1995р. за ст.. 229-6 ч. 2 КК України (в редакції 1960 року) до 2-х років 6 місяців позбавлення волі. Звільнився з місця позбавлення волі 28.08.1997р. на підставі ст.. З Закону України „Про амністію" від 26.06.1997р.;
· вироком Харківського районного суду м. Києва від 21.01.1999р. за ст.. 229-6 ч. 2 КК України (в редакції 1960 року) до 3-х років позбавлення волі. Звільнився з місця позбавлення волі 07.09.1999р. на підставі ст.. 4 Закону України „Про амністію" від 16.07.1999р.;
- вироком Дарницького районного суду м. Києві від 06.06.2000р. за ст.ст. 196-1 4.2, 229-6 ч. 2, 42 КК України (в редакції 1960 року) до 4 років 6 місяців позбавлення волі, з застосуванням ст.. 14 КК України (в редакції 1960 року) примусовим лікуванням від наркоманії. Вирок переглянутий згідно постанови Ірпінського міського суду Київської обл.. від 09.11.2001р., вважається засудженим за ст.. ст.. 395, 309 ч. 2, 71 КК України (в редакції 2001 року) до 4 років 3 місяців позбавлення волі: ст.. 14 КК України (в редакції 1960 року) виключена. 13.06.2004р, звільнений з місця відбування покарання по відбуттю строку покарання, у вчиненні злочину, передбаченого ст. 187 ч. 2 КК України,
ВСТАНОВИВ:
18.05.2006р. близько 17 год. 15 хв. ОСОБА_1, маючи злочинний умисел, направлений на напад з метою заволодіння чужим майном, вступив у попередню змову з невстановленою слідством особою, та діючи згідно розподілених ролей, знаходячись в під'їзді будинку №34-Б по вул. Героїв Дніпра в м. Києві, побачивши гр-на ОСОБА_2, ОСОБА_1 підійшов до останнього приставив в область живота ніж, який тримав в руці, а потім приставив ножа до горла, таким чином не даючи ОСОБА_1 рухатись, та погрожуючи застосуванням насильства, небезпечного для жштя чи здоров'я потерпілого разом з невстановленою слідством особою заволоділи його майном, а саме:
· ланцюжком з металу жовтого кольору вартістю 1 300 грн.;
· перснем з каменем вартістю 900 грн.;
2
· наручним годинником фірми „Орієнт" вартістю 300 грн.;
· мобільним телефоном „Соні Еріксон" чорного кольору вартістю 900 грн.;
· грошима в сумі 78 грн.;
· кодовим ключем від вхідних дверей вартістю 10 грн., а всього на загальну суму 3 488 грн.
Після чого ОСОБА_1 разом з невстановленою слідством особою з місця вчинення злочину зникли, викраденим розпорядились за власним розсудом на свою користь.
В результаті злочинних дій ОСОБА_1 і невстановленої слідством особи ОСОБА_2завдана матеріальна шкода в розмірі 3 488 грн.
В ході судового слідства підсудний ОСОБА_1 свою вину у скоєнні злочину, передбаченого ст. 187 ч. 2 КК України, визнав частково. Так, підсудний ОСОБА_1 в судовому засіданні підтвердив факт скоєння ним відкритого заволодіння майном потерпілого ОСОБА_2 При цьому, ОСОБА_1 категорично заперечував проти наявності в його діях попередньої домовленості на вчинення відкритого заволодіння майном ОСОБА_2з невстановленою слідством особою, посилаючись на ту обставину, що невстановлена слідством особа дійсно була поруч, але ніяких активних дій протиправного характеру по відношенню до потерпілогоОСОБА_2 не вчиняла. В судовому засіданні ОСОБА_1 зазначив, що саме він, погрожуючи регильним ключем, відкрито заволодів майном потерпілого ОСОБА_2 ії., а саме золотим ланцюжком з хрестиком, ручним годинником, перснем, мобільним телефоном „Соні Еріксон", грошима в сумі близько 80 грн., а також кодовим ключем. Крім того, підсуднийОСОБА_1 категорично заперечував наявність у нього в руках ножа, яким нібито погрожували потерпілому ОСОБА_2 Підсудний ОСОБА_1просить суд суворо його не карати.
Не дивлячись на часткове визнанняОСОБА_1 своєї вини у скоєнні злочину, передбаченого ст. 187 ч. 2 КК України, його вина підтверджується комплексом зібраних по справі доказів, а саме:
- показами потерпілого ОСОБА_2, який суду пояснив, що з ОСОБА_1
його познайомив ОСОБА_3за деякий час до подій, що мали місце 18.05.2006р.
Потерпілий підтвердив суду, що між ним і ОСОБА_1 була розмова щодо
можливості продажу ним останньому макової соломи, однак, ніяких чітких
домовленостей і зобов'язань з його боку, а тим більше, передачі в якості оплати
ОСОБА_1 йому грошей не було. Далі потерпілий показав, що 18.05.2006р. він
займався особистими господарськими справами, коли йому на мобільний
неодноразово телефонував ОСОБА_1і цікавився коли він повернеться до дому.
Так, коли він, того ж дня близько 17 год. 15 хв. зайшов до парадного по місцю
свого проживання, а самеАДРЕСА_2, то почув
як до нього звернувся ОСОБА_1з пропозицією поспілкуватись. Він підійшов до
ОСОБА_1, який був разом з невстановленою слідством особою, останні відразу
стали по відношенню до нього так, щоб він не мав можливості втекти. Тут же,
невстановлена слідством особа витягнула ножа, лезо якого приставила йому до
горла, а ОСОБА_1, в свою чергу, дістав якийсь металевий предмет і приставив
йому до живота. Далі ОСОБА_2 показав, що ОСОБА_1 почав йому погрожувати
фізичною розправою, посилаючись на той факт, що він нібито не забезпечив його
маковою соломою. Одночасно, раніше не знайомий йому чоловік почав зривати з
нього його особисті речі, а саме золотий ланцюжок вартістю 1 300 грн., перстень з
каменем вартістю 900 грн., наручний годинник фірми „Орієнт" вартістю 300 грн.,
забрав з кишені мобільний телефоном „Соні Еріксон" чорного кольору вартістю
900 грн., гроші в сумі 78 грн., кодовий ключ від вхідних дверей вартістю 10 грн., а
3
всього заволодів майном на загальну суму 3 488 грн. Після чого ОСОБА_1 і невстановлена слідством особа втекли. Крім того, потерпілий зазначив, що в той час, коли незнайомий йому чоловік почав зривати з нього речі, ОСОБА_1 переставив металевий предмет від його живота до горла, таким чином продовжуючи погрожувати. Потерпілий ОСОБА_2 також вказав, що дії і погрози з боку невстановленої слідством особи і ОСОБА_1 на свою адресу сприймав як реальні погрози його життю та здоров'ю;
· показами свідка ОСОБА_3, який в судовому засіданні підтвердив, що познайомив ОСОБА_1 з ОСОБА_2 приблизно за два-три місяці до подій, що відбулись 18.05.2006р. Він бачив як ОСОБА_1 розмовляв з ОСОБА_2, але про предмет розмови йому нічого не відомо. Далі свідок ОСОБА_3, показав суду, що зі слів ОСОБА_2 йому стало відомо, про відкрите викрадення майна останнього, а саме ручного годинника, ланцюжка, персня, мобільного телефону, яке мало місце 18.05.2006р. з погрозою застосування насильства. При цьому свідок ОСОБА_3пояснив, що ОСОБА_2 вказав йому на особу, яка вчинила на нього напад. Так., зі слів потерпілого це скоїв ОСОБА_1 Крім того, ОСОБА_3в судовому засіданні показав, що через деякий час після нападу на ОСОБА_2 він зустрічався з ОСОБА_1, який повідомив його, що збирається поїхати за межі Києва в село;
· протоколом огляду місця події від 19.05.2006р., згідно якого в присутності понятих було оглянуто приміщення під'їзду на першому поверсі будинку №34-Б по вул.. Героїв Дніпра в м. Києві (ах. 12-13);
· протоколом відтворення обстановки та обставин події від 05.12.2006р. за участюОСОБА_1, з якого вбачається, що під час даної слідчої дії в присутності понятих на місці вчинення злочину ОСОБА_1 детально вказав на обставини і механізм вчиненого ним відкритого заволодіння майном ОСОБА_2 з погрозою застосування насильства, яке мало місце 18.05.2006р. близько 17 год. 15 хв. під'їзді будинку №34~Б по вул.. Героїв Дніпра в м. Києві (а.с. 96-98);
· протоколом відтворення обстановки та обставин події від 04.12.2006р. за участю ОСОБА_2, з якого вбачається, що під час даної слідчої дії в присутності понятих на місці вчинення злочину потерпілий ОСОБА_2 детально вказав на обставини і механізм відкритого заволодіння його майном з погрозою застосування насильства скоєного ОСОБА_1 і невстановленою слідством особою, яке мало місце 18.05.2006р. близько 17 год. 15 хв. під'їзді будинку №34-Б по вул.. Героїв Дніпра в м. Києві (а.с. 100-101).
Невизнання підсудним ОСОБА_1 наявності в його діях попередньої домовленості на скоєння розбою поєднаного з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, суд розцінює як спосіб захисту з метою пом'якшення покарання.
Так, покази підсудного у даній частині повністю спростовуються показами потерпілого ОСОБА_2, який як в ході судового слідства давав послідовні, детальні покази, щодо узгодженості в діях підсудногоОСОБА_1 і невстановленої слідством особи. У суда не має підстав піддавати сумніву покази потерпілого ОСОБА_2 які узгоджуються з іншими доказами по справі, а саме з показами потерпілого, які він давав в ході досудового слідства, а також під час відтворення обстановки і обставин події за участю потерпілого.
Таким чином, оцінюючи всі зібрані по справі докази, суд приходить до висновку про те, що своїми умисними діями, які виразились у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_1 скоїв злочин передбачений ст. 187 ч. 2 КК України.
4
Обставин, які б пом'якшували покарання підсудному ОСОБА_1, згідно ст. 66 України, судом не встановлено.
Обставин, які б обтяжували покарання підсудному ОСОБА_1, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Вирішуючи питання про призначення підсудному міри покарання, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані, що характеризують особу підсудного, і вважає правильним обрати йому покарання у вигляді позбавлення волі.
Враховуючи, стан здоров'яОСОБА_1, суд вважає можливим призначити йому покарання не в максимальних межах санкції встановленої в ч. 2 ст. 187 КК України. Крім того, враховуючи матеріальне становищеОСОБА_1, суд, вважає можливим застосувати ст.. 69 КК України до додаткового покарання і призначити покарання без конфіскації майна.
В ході досудового слідства потерпілим ОСОБА_2, був заявлений цивільний позов про стягнення зОСОБА_1 на його користь 3 488 грн. посилаючись на те, що дана сума грошей складається із вартості викраденого у нього майна. В судовому засіданні ОСОБА_2 свої позовні вимоги підтримав, просив суд стягнути зОСОБА_1 З 488 грн. завданих йому збитків.
Заслухавши думку учасників процесу щодо заявленого потерпілим ОСОБА_2 цивільного позову, суд вважає правильним задовольнити цивільний позов потерпілого у повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 321-324 КПК України, суд, -
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_1визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 187 ч. 2 КК України та призначити йому покарання відповідно до ст.. 69 КК України у вигляді 7 (семи) років позбавлення волі без конфіскації майна.
Строк відбуття покарання ОСОБА_1обчислювати з 02.12.2006р.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_1до вступу вироку в законну силу залишити без змін - у вигляді утримання під вартою в Київському СІЗО № 13 Державного департаменту України з питань виконання покарань.
Стягнути з ОСОБА_1на користь ОСОБА_2З 488 (три тисячі чотириста вісімдесят вісім) грн., завданої матеріальної шкоди.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду м. Києва на протязі 15 діб з дня його проголошення, через Оболонський районний суд м. Києва, а засудженим в той же термін з дня вручення йому копії вироку.
Суддя: підпис О.Х.Гриненко
Суддя: О.Х.Гриненко
Секретар: