Справа №1-59/2007 р.
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 березня 2007 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючої судді Хрипун С.В.
при секретарі Корнелюк М.П.
за участю прокурора Будніка І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта неповна середня, вдівця, пенсіонера, раніше не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ч.1ст. 122 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
20.01.2006 року близько 14-00 години ОСОБА_1, перебуваючи на подвір»ї АДРЕСА_1, під час сварки з ОСОБА_2, яка виникла на грунті особистих неприязних стосунків, умисно наніс ОСОБА_2. два удари металевим прутом по голові, два удари металевим прутом по правій руці, один удар металевим прутом по пальцях правої ноги, чим заподіяв йому тілесні ушкодження у вигляді ЗЧМТ, струсу головного мозку, закритого перелому основних фаланг 1-2 пальців правої стопи, забій м»яких тканин кінцівок, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 282/Д від 01.08.2006 року відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, як такі, що спричинили довгостроковий розлад здоров»я.
Допитаний в судовому засіданні підсудний свою вину у пред»явленому йому обвинуваченні не визнав та пояснив, що він проживає за адресою : АДРЕСА_1. В цьому ж будинку проживає його донька ОСОБА_3з сім»єю. Тривалий час між ним та сім»єю доньки, в тому числі зятем ОСОБА_2, існують особисті неприязні стосунки, оскільки останній зловживає алкогольними напоями на грунті чого у них часто виникають сварки. 20.01.2006 року близько 14 години він знаходився вдома. В цей час він почув, що хтось дуже сильно стукнув по вхідних дверях. Коли він відчинив двері, то побачив, що там стояв його зять ОСОБА_2, який перебував у стані алкогольного сп»яніння. ОСОБА_2. почав висловлюватись на його адресу нецензурною лайкою. Потім ОСОБА_2. наніс йому удар кулаком правої руки по обличчю, схопив за одяг та витягнув на вулицю. Де вони впали на сніг. ОСОБА_2. сів на нього та стягнув з голови післяопераційну пов»язку. Він вирвався та втік до свого будинку. ОСОБА_2. наздогнав його в спальні, повалив на ліжко, наніс близько шести ударів кулаками рук в область поясниці в правий бік, потім близько трьох ударів в лівий бік. Після цього він вирвався та втік. ОСОБА_2. наздогнав його у ванній кімнаті, де схопив його за волосся і почав умивати , оскільки вся голова була в крові при цьому, погрожуючи фізичною розправою. Коли він зміг вирватись від ОСОБА_2 побіг до сусіда ОСОБА_4. На подвір»ї у ОСОБА_4 йому стало погано. Пам»ятає, що ОСОБА_4 та ОСОБА_2. занесли його до кімнати та поклали на ліжко. Коли ОСОБА_4 пішов ОСОБА_2. зіштовхнув його з ліжка на підлогу і наніс йому ще близько чотирьох ударів по тулубу. Далі він (ОСОБА_1) втратив свідомість. Коли повернулась свідомість у нього біля ліжка був лікар. Потім його відвезли до лікарні каретою швидкої допомоги. Тілесних ушкоджень ОСОБА_2. не заподіював. Вважає, що перелом ОСОБА_2. міг отримати коли бив його ногою по тулубу, або, можливо, наносячи йому удари, вдарився сам об щось.
Просить його виправдати, оскільки ніякого злочину він не вчиняв.
Незважаючи на невизнання підсудним своєї вини, його винність у вчиненні злочину підтверджується доказами дослідженими в процесі судового слідства.
2
Так, потерпілий ОСОБА_2, пояснив, що він проживає за адресою : АДРЕСА_1разом зі своєю дружиною та сином. В цьому ж будинку проживає батько його дружини ОСОБА_1. Будинок має два входи. В 1999 році померла мати дружини ОСОБА_5. З цього часу ОСОБА_1 вимагає, щоб вони звільнили будинок, оскільки він має намір одружитися. У зв»язку з цим у них виникли судові спори та особисті неприязні стосунки. В січні 2006 року Верховним судом України було прийняте рішення про те, що 1/3 частина будинку належить ОСОБА_1, а по 1/6 частині ОСОБА_3 та її брату ОСОБА_6. ОСОБА_1. був невдоволений даним рішенням тому у них часто виникали сварки. 20.01.2006 року близько 14 години він знаходився вдома, оскільки в той день не працював. Його син ОСОБА_7прийшов зі школи додому. Сину в школі дали домашнє завдання записувати в зошит погодні умови та температуру повітря. З цією метою він (ОСОБА_2) вийшов на вулицю і пішов в частину подвір»я свого тестя ОСОБА_1, оскільки там знаходиться термометер. Підійшовши до вхідних дверей тестя, помітив, що двері відчинені, штовхнув їх, щоб зачинити, оскільки були сильні протяги двері стукнули. Після цього став біля термометра. В цей час ОСОБА_2. відчув два удари металевим предметом по голові. Він швидко обернувся і побачив тестя ОСОБА_1, який тримав у руці металевий прут. ОСОБА_1. замахнувся на нього і він, щоб захиститись поставив перед собою руки. ОСОБА_1. вдарив його металевим прутом по правій руці. В цей час ОСОБА_2. стало погано і він впав на землю спиною. ОСОБА_1. продовжував наносити удари. Захищаючись, ОСОБА_2. підняв праву ногу, одягнуту в кімнатні шльопанці. ОСОБА_1. наніс йому удар металевим прутом по пальцях правої ноги. Далі від удару втратив свідомість. Коли прийшов до тями ОСОБА_1. сидів біля нього на колінах та замахувався металевим прутом. ОСОБА_2. перекинув ОСОБА_1 через голову і останній вдарився обличчям об металеві східці. Після цього ОСОБА_1. з криками кинувся до сусіда ОСОБА_4 у двір, що ОСОБА_1. кричав не пам»ятає. ОСОБА_2. пішов за ОСОБА_1, щоб забрати його додому, щоб він не соромив сім»ю перед сусідами. На подвір»ї ОСОБА_4 ОСОБА_1. упав. ОСОБА_2. разом з ОСОБА_4 занесли ОСОБА_1 до будинку останнього і поклали на ліжко. Потім хтось із сусідів викликав швидку допомогу. ОСОБА_1 відвезли до лікарні. Того ж вечора, ОСОБА_2. стало погано, була рвота, головокружіння. 21.01.2006 року дружина викликала карету швидкої допомоги і ОСОБА_2 відвезли до Боярської ЦРЛ, де він лікувався з 21.01.2006 року по 31.01.2006 року. Після цього перебував на амбулаторному лікуванні по 25.02.2006 року. Діагноз : ЗЧМТ, струс головного мозку, закритий перелом основного фалангу 1-го пальця правої стопи, забій м»яких тканин кінцівок. Просить призначити підсудному покарання не пов»язане з позбавленням волі.
Свідок ОСОБА_8в судовому засіданні пояснила, що вона працює лікарем в Шпитьківській дільничній лікарні. 20.01.2006 року близько 15 години її викликали для надання медичної допомоги ОСОБА_1за адресою:АДРЕСА_1Коли вона прийшла ОСОБА_1. лежав у ліжку, біля нього знаходились ОСОБА_9, ОСОБА_4 та ОСОБА_2. При огляді ОСОБА_1 виявила у нього синці на ногах, грудній клітці, обличчі. ОСОБА_1. скаржився, що його побив ОСОБА_2. ОСОБА_2. скаржився на головний біль (на голові була шишка) та біль в пальцях правої ноги, говорив, що його вдарив ОСОБА_1. Чим саме вдарив ОСОБА_1. ОСОБА_2 їй невідомо. Через деякий час приїхала карета швидкої допомоги і ОСОБА_1 забрали до лікарні. ОСОБА_2. залишився дома. Через декілька днів дізналася, що ОСОБА_2 госпіталізували до лікарні.
Експерт ОСОБА_10пояснив суду, що виявлений у потерпілого ОСОБА_2 перелом основних фаланг 1-2 пальців правої стопи, заподіяний внаслідок прямої дії тупого предмета. Таке ушкодження не могло виникнути від удару ногою об тіло людини або інший предмет.
Винність підсудного у вчиненні злочину також підтверджується іншими доказами: заявою ОСОБА_2 в якій він просить порушити кримінальну справу відносно ОСОБА_1, 1934 року народження, по факту нанесення йому тілесних ушкоджень 20.01.2006 року по місцю проживання (а.с.6); актом судово- медичного обстеження № 99/д від 17.04.2006 року та висновком експерта № 282/д від 01.08.2006 року відповідно до яких
3
ОСОБА_2. з 21.01 по 31.01.2006 року перебував на стаціонарному лікуванні з приводу ЗЧМТ, струсу головного мозку, закритого перелому основної фаланги 1 пальця правої стопи, забій м»яких тканин кінцівок. З висновку ренгенолога у ОСОБА_2 виявлені переломи основних фаланги 1-2 пальців правої стопи. Виявлені тілесні ушкодження спричинені тупими предметами і відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості (а.с. 18,19,46,47); протоколом очної ставки від 26.07.2006 року між ОСОБА_1. та ОСОБА_2(34-37).
Суд визнає, що потерпілий, свідок давали суду правдиві покази, які підтверджуються іншими дослідженими в процесі судового слідства доказами.
Доводи підсудного щодо невчинення ним злочину спростовуються показами потерпілого, експерта, висновком експерта № 282/д від 01.08.2006 року.
Враховуючи наведене, суд оцінює покази підсудного, як спосіб захисту, що направлений на уникнення покарання.
Таким чином, оцінюючи в сукупності всі докази зібрані по справі, суд визнає, що вина підсудного у вчиненні злочину доказана повністю, його дії судом кваліфікуються за ч. 1 ст. 122 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло наслідків, передбачених у ст.121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров»я.
Призначаючи покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного.
Обставин, що пом»якшують або обтяжують покарання підсудного, судом не встановлено.
З урахуванням ступеню тяжкості злочину і особи підсудного, який за місцем проживання характеризується посередньо, має похилий вік, страждає на рак шкіри, пенсіонер, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, раніше не судимий, суд вважає можливим призначити покарання в межах санкції статті з випробуванням.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.323-324 КПК України, суд-
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_1визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк один рік.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк один рік.
На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1обов»язки повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи.
Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити підписку про невиїзд.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом п»ятнадцяти діб з дня його проголошення.