Справа №2-969/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ        УКРАЇНИ

09 серпня 2010 р.                                  Вільногірський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого                                           судді  Болоніної М.Б.

при секретарі                                                     Шараповій О.О.

за  участю представника позивача                  Звягінцевої С.Ю.

                   відповідача                                     ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в м.Вільногірську цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Жилсервіс» Вільногірської міської ради Дніпропетровської області до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги,

В С Т А Н О В И В:

До суду звернулось КП «Жилсервіс» з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги, в якому зазначає, що квартира в АДРЕСА_1, знаходиться у приватній власності відповідача і 23.10.2006 р. між нею та КП «Виробниче об’єднання житлово-комунального господарства» було укладено договір про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території.

01.08.2009 р. було створено нове комунальне підприємство «Жилсервіс» Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, яке є виконавцем житлово-комунальних послуг. Для укладення договору відповідачі до позивача не звернулись, запрошення позивача проігнорували.

Відповідно до ст.151 ЖК України власники квартири зобов’язані забезпечувати схоронність житла, проводити його поточний і капітальний ремонт, утримувати у порядку прибудинкову територію. У ст.10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» вказано, що власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов’язані брати участь у загальних витратах, пов’язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку.

Положеннями ч.4 ст.319 та ст.322 ЦК України встановлено, що власність зобов’язує і власник зобов’язаний утримувати належне йому майно. Згідно з п.5 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 р. №572 (із змінами та доповненнями), споживач зобов’язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг та оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Однак, відповідач своїх обов’язків щодо оплати не виконує, у зв’язку з чим станом на 01.06.2010 р. утворилась заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги в сумі 1191,21грн., що складається з щомісячної плати за утримання будинку і прибудинкової території, яка визначається на підставі встановлених рішеннями Вільногірської міської ради тарифів, у сумі 1015,39 грн. та з  плати за послуги водозабезпечення і водовідведення у сумі 175,82 грн. Позивач просить стягнути на свою користь з відповідача заборгованість та відшкодувати за її рахунок витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги повністю, суду пояснила, що заборгованість по житлово-комунальних послугах відповідачем не відшкодована.

Відповідач ОСОБА_2 позов визнала повністю, розмір заборгованості не оспорювала, суду пояснила, що заборгованість виникла у зв’язку зі її скрутним матеріальним становищем.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши та оцінивши в сукупності надані докази, в тому числі договір про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території, укладений 23.10.2006 р. між КП «ВО ЖКГ м.Вільногірська» та відповідачем ОСОБА_2 (ар.с.4), довідку про паспортну реєстрацію відповідача та склад її сім’ї (ар.с.5), витяги з особового рахунку НОМЕР_2 по нарахуванню за житлово-комунальні послуги на ім’я ОСОБА_2 (ар.с.6,7), суд вважає можливим прийняти визнання позову відповідачем, оскільки це передбачено діючим законодавством, не порушує прав інших осіб.

Згідно до ст.88 ЦПК України за рахунок відповідача підлягають відшкодуванню судові витрати позивача по оплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30 грн., які підтверджені документально (ар.с.1), а також підлягає стягненню в доход держави судовий збір (державне мито) в сумі 51 грн.

Керуючись ст.ст.88,130,174,209,212,213,215,218 ЦПК України, ст.ст.319,322,325 ЦК України, п.7 Правил користування приміщеннями жилих будинків та прибудинковими територіями, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 р. №572 (із змінами та доповненнями), суд

В И Р І Ш И В:

Позов Комунального підприємства «Жилсервіс» Вільногірської міської ради Дніпропетровської області до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м.Вільногірська Дніпропетровської обл., працює у КДНЗ №3, мешкає у АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь КП «Жилсервіс» Вільногірської міської ради (юридична адреса: 51700, м.Вільногірськ Дніпропетровської обл., вул.Лен.Комсомолу, буд.53, банківські реквізити: р/р 26002060243574 ДГРУ КБ «ПриватБанк», МФО 305299, ОКПО 36489096) заборгованість по оплаті житлово-комунальних послуг в сумі 1191грн. 21коп. та у відшкодування судових витрат 30 грн., всього 1221 грн. 21 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави державне мито в сумі 51 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Вільногірський міський суд протягом 10 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ                                                                    М.Б.БОЛОНІНА