Судове рішення #10455220

Справа № 22ц -2323/10                          Головуючий у 1 інстанції – Крупінська С.С.

Категорія: 27                                          Доповідач - Шевчук Л.Я.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ВОЛИНСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

                                                        У Х В А Л А

                                           І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

            12 серпня 2010 року                                                            місто Луцьк

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Шевчук Л.Я.,

суддів – Данилюк В.А., Подолюка В.А.,

при секретарі – Понєдєльник О.А.,

з участю:

      представника позивача – Гончарової Л.О.,

             

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом відкритого акціонерного товариства (далі-ВАТ) «БМ Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 і представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_4 на заочне рішення Луцького міськрайонного суду від 2 березня  2010 року,

В С Т А Н О В И Л А :

Відповідачі і представник відповідача подали апеляційну скаргу на заочне рішення Луцького міськрайонного суду від 2 березня 2009 року, яким  позовні вимоги ВАТ «БМ Банк» задоволено.

Постановлено стягнути солідарно з ОСОБА_2 і ОСОБА_5 на користь позивача заборгованість за кредитним договором в розмірі 535 159, 93 грн.

Стягнуто з відповідачів на користь позивача витрати по сплаті судового збору в розмірі 1700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 250 грн.

В поданій на  рішення апеляційній скарзі відповідачі та представник відповідача, покликаючись на незаконність судового рішення із-за порушення норм матеріального і процесуального права, просять рішення суду скасувати з ухваленням нового рішення про відмову в позові та зазначають, що суд безпідставно задоволив позовні вимоги банку, оскільки судді під час розгляду справи був заявлений відвід і, крім того, суд не врахував того, що банк скористався своїм правом на задоволення вимог по кредиту шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, а тому, на думку апелянтів, у суду не було підстав для стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором.

В судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу заперечила і просила її відхилити,  відповідачі і представник відповідача в судове засідання не з’явилися, хоч у встановленому законом порядку були повідомлені про час і місце судового розгляду.

Судом першої інстанції установлено, що відповідач ОСОБА_2 неналежним чином виконує взяті на себе зобов’язання по поверненню кредиту, а тому суд стягнув з позичальника і поручителя на користь позивача заборгованість за кредитним договором.

Апеляційну скаргу відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, представника відповідача – ОСОБА_4 слід відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.

Із матеріалів справи убачається, що 18 червня 2008 року між ТзОВ «БМ Банк» і ОСОБА_2 був укладений кредитний договір, за умовами якого позичальник отримав кредит в розмірі 500 000 грн. з відсотковою ставкою – 18% строком до 15 червня 2018 року, а також  між ВАТ «БМ Банк» і ОСОБА_3 був укладений договір поруки, за яким поручитель ОСОБА_3 зобов’язувалася відповідати за зобов’язаннями боржника ОСОБА_2, що випливають з кредитного договору. (а.с.6-15)

За кредитним договором, як це передбачає стаття 1054 ЦК України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов’язання , забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

При цьому, в судовому засіданні установлено, що станом на 22 червня 2009 року позичальник ОСОБА_2 прострочив сплату кредиту на 8 505, 25 грн. та прострочив сплату процентів  на 36 791, 49 грн.

Таким чином, ОСОБА_2 неналежним чином виконує взяті на себе зобов’язання по поверненню кредиту у встановлені договором строки.

Врахувавши наведені обставини, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про підставність позовних вимог ВАТ «БМ Банк», в зв’язку з чим обгрунтовано стягнув з позичальника і поручителя заборгованість за кредитним договором.

Посилання апеляційної скарги на те, що рішення суду є незаконним, так як головуючому по справі був заявлений відвід, на увагу не заслуговують, оскільки заява про відвід судді була розглянута відповідно до вимог закону і в задоволенні заяви про відвід судді відмовлено.

Не грунтуються на вимогах закону доводи апеляційної скарги про те, що судом при постановленні судового рішення не враховано, що банк скористався своїм правом про повернення кредиту шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, так як вчинення виконавчого напису не перешкоджає банку звернутися в суд з позовом про стягнення кредиту.

Інші доводи апеляційної скарги не впливають на правильність рішення суду, яке постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування немає.

    Керуючись ст.ст.307, 308, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів

                                 У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_4 відхилити.

            Рішення Луцького міськрайонного суду від 2 березня  2010 року по даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

                             Головуючий :                                     Судді:                                            

                                       

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація