Справа № 2-0-27/2010

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

         09 серпня 2010  року                                                                                 м. Старий Самбір

         Старосамбірський   районний суд Львівської області

у складі: головуючої - судді Ніточко Л.Й.,

                                       при секретарі Борковській Н.М.,

                                       з участю: представника заявниці  - ОСОБА_1, представника заінтересованої особи Самбірського об"єднаного міського військового комісаріату Львівської області – Сташка Р.О.,                        

         розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Старий Самбір цивільну справу за заявою ОСОБА_3 про встановлення факту, що має юридичне значення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 19.03.2010 року звернулася до суду із заявою  про встановлення факту, що має юридичне значення, в якій зазначає, що в серпні 1944 року, коли мала два місяці, під час бойових дій була контужена і поранена в голову та різні частини тіла, на руках своєї матері, осколками розірваної бомби. У зв’язку з тим її визнано інвалідом дитинства і встановлено другу групу інвалідності безтерміново. Коли вона звернулася в управління праці та соціального захисту населення Старосамбірської райдержадміністрації з вимогою встановити їй пенсію, як інваліду війни (бойових дій),  розмір якої значно більший, ніж той, що вона отримує зараз, їй в цьому відмовлено. Згідно п.15 «Положення про медико-санітарну експертизу» факт поранення може бути встановлено рішенням суду. Просить постановити рішення, яким встановити факт одержання нею поранення (контузії і травми), пов’язаного в районі бойових дій у період Великої Вітчизняної війни в серпні 1944 року.

          У попередньому судовому засіданні представник заявниці ОСОБА_1 подав до суду  заяву про уточнення до первинної заяви, які полягали в залученні до участі у справі заінтересованих осіб – управління праці та соціального захисту населення Старосамбірської районної державної адміністрації, управління Пенсійного Фонду України у Старосамбірському районі та Львівського обласного центру медико-соціальної експертизи "Обласна МСЕК № 3 Головного управління охорони здоров"я Львівської обласної державної адміністрації.

          У судовому засіданні представник заявниці ОСОБА_1 підтримав вимоги заяви ОСОБА_3 та  дав суду пояснення, аналогічні, викладені нею в заяві, а також пояснив, що встановлення факту поранення  під час Великої Вітчизняної війни ОСОБА_3 необхідно для  отримання статусу інваліда Великої Вітчизняної війни.

           Представники заінтересованих осіб - управління праці і соціального захисту населення Старосамбірської районної державної адміністрації, Львівського обласного центру медико-соціальної експертизи "Обласна МСЕК № 3 Головного управління охорони здоров"я Львівської обласної державної адміністрації   в судове засідання не з'явилися, але від останнього, голови обласної МСЕК № 3, надійшов лист, в якому зазначено, що юридичний факт поранення, пов"язаного з бойовими діями в період Великої Вітчизняної війни в серпні 1944 року ОСОБА_3 вже двічі встановлено комісією при Старосамбірському управлінні праці та соціального захисту населення, вважає, що втретє встановлювати факт поранення, є недоцільним. Обласна МСЕК № 3 проводила медико-соціальну експертизу ОСОБА_3 з врахуванням встановленого факту поранення пацієнтки в дитячому віці.

            Представники заінтересованих осіб – управління Пенсійного фонду України в Старосамбірському районі Львівської області, Ковальчук О.Я.,  та  Самбірського об"єднаного міського військового комісаріату Львівської області, Сташка Р.О., якого залучено ухвалою суду від 03.06.2010 року,  проти заяви не заперечували.

           Суд, вислухавши пояснення представника заявниці, представників заінтересованих осіб – Ковальчук О.Я. та Сташка Р.О., свідків, оглянувши та оголосивши матеріали справи, прийшов до  висновку, що заява підлягає до задоволення.  

            Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.  

   Згідно свідоцтва про народження (а.с.4) заявниця (прізвище до одруження -ОСОБА_1) народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в АДРЕСА_1 Згідно свідоцтва про укладення шлюбу (а.с.5) 20 січня 1976 року одружилася з ОСОБА_5, після укладення шлюбу їй було присвоєно прізвище ОСОБА_5.

              Згідно довідок (а.с.15,17) від 29.06.1961 року та від 29.06.1962 року  ОСОБА_3 було визнано інвалідом з дитинства 111 групи зі встановленням діагнозу: неврит У111 пари черепно-мозкових нервів, згідно довідки  медико-соціальної експертної комісії серії ЛВА № 438979 від 15.02.2010 року її визнано інвалідом 2 групи з дитинства безтерміново.

              Відповідно до ч. 1 ст. 234 ЦПК України окреме провадження – це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.  

              Пунктом 3 частини 1 статті  256 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, зокрема каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов"язковому державному соціальному страхуванню. Частиною 2 цієї статті визначено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.    

              З роз"яснень постанови   Пленуму   Верховного Суду    України       №5   від   31.03. 1995р.( з   наступними  змінами)   «Про   судову   практику   в   справах   про   встановлення   фактів,    що мають юридичне значення» відомо,  що в  порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів,   якщо:  

-           згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян;  

-         чинним законодавством   не    передбачено    іншого    порядку   їх встановлення;  

-        заявник не має    іншої    можливості    одержати    або    відновити загублений   чи знищений    документ,     який    посвідчує факт,     що має    юридичне значення.  

           Встановлення факту поранення  під час Великої Вітчизняної війни ОСОБА_3 необхідно для  отримання статусу інваліда Великої Вітчизняної війни.  

            Положеннями пункту 5 статті 7  Закону України „ Про статус ветеранів війни, гарантії їх  соціального захисту”  від 22 жовтня 1993 р. № 3551-V (зі змінами і доповненнями) визначено що, до інвалідів війни належать  особи, які стали інвалідами внаслідок воєнних дій громадянської та Великої Вітчизняної воєн або стали інвалідами  від зазначених причин у неповнолітньому віці у воєнні та повоєнні роки.  

            Згідно п. 15 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 року № 1317, інвалідність, що настала в осіб до 18-річного віку внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), пов"язаного з бойовими діями у період Великої Вітчизняної війни чи з їх наслідками, встановлюється відповідно до медичних документів, які підтверджують факт поранення чи захворювання, або рішенням суду щодо зазначених подій та висновків лікувально-профілактичних закладів охорони здоров"я.

              Із висновку навчально-науково-лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова науково-дослідного інституту реабілітації інвалідів вбачається, що у ОСОБА_3 виявлено дрібні багато численні рубці голови, лівої руки, обох ніг. віддалені наслідки черепно-мозкової травми (множинні осколкові поранення) ускладнені хронічним  церебральним арахноїдитом та енцефалопатією з ураженням черепно-мозкових нервів, двобічною нейросенсорною приглухуватістю 1У-У ст., помірними  гіпертензивно-лікворними порушеннями та вестибулопатією, легким когнітивним розладом.

               Із акту судово-медичного дослідження (обстеження) (а.с.18) відомо, що в ОСОБА_3 є два шрами волосяної частини голови, шрам правого вуха, два шрами лівої руки, два шрами правої ноги, один шрам лівої ноги, дані шрами є слідами  заживання гнійних ран, могли утворитися при заживанні осколочних ран, отриманих в роки ВВ війни, в т.ч. в 1944 році. Не виключено, що наявні у ОСОБА_3 захворювання, які вказані в амбулаторній карті – церебральний арахноїдит, двохсторонній кохлеоневрит зі зниженням слуху, виникли внаслідок поранення голови в 1944 році і контузії мозку при цьому.

            Вищевказані дані висновку і акту узгоджуються із  поясненнями свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8, кожного зокрема,  які в судовому засіданні ствердили, що в серпні 1944 року в с. Райнова йшли бойові дії, вони разом з матір"ю заявниці – ОСОБА_9, яка мала на руках маленьку двохмісячну дитину – заявницю, сховалися в глибокий потік від бомбардувань. Але впала бомба , осколками від якої було її і матір приглушено, а також осколками було поранено заявницю  в голову, руки та ноги, з яких текла кров, дитина була, як нежива, її трясли до тих пір, поки вона не заплакала. Після цього заявниця погано чула та говорила.

            У суду не має підстав ставити під сумнів правдивість фактів, повідомлених свідками, викладеними ними обставин, оскільки вони не є зацікавленими особами.  Їх свідчення підтверджуються також і показами свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12,  які були допитані комісіями  при Старосамбірському управлінню праці та соціального захисту населення іншими об’єктивними доказами (а.с.8-11). Дані свідки дали пояснення аналогічні показам свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8  

            Таким чином, досліджені докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_3 про встановлення факту  отримання нею поранення (контузії і травми), пов"язаного в районі   бойових дій у період Великої Вітчизняної війни в серпні 1944 року.

             На підставі викладеного та керуючись ч.1 ст.234, п.3 ч.1, ч.2 ст.256, ст.259 ЦПК України,  суд,

В И Р І Ш И В:

         Заяву ОСОБА_3 задовольнити.

         Встановити факт, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, отримала поранення (контузію і травму), пов"язане в районі  бойових дій у період Великої Вітчизняної війни в серпні 1944 року.

         На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

         Суддя                                        -підпис-

         Копія вірна:

         Суддя                                                                                                 Л.Й.Ніточко