Справа № 22ц-1914/10                                  Головуючий у 1 інстанції – Костюкевич О.К.

Категорія : 57                                                 Доповідач – Шевчук Л.Я.

                             АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                                             Р І Ш Е Н Н Я

                                                     І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

12 серпня 2010 року                          місто Луцьк          

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого –  судді Шевчук Л.Я.

суддів: Данилюк В.А., Подолюка В.А.,

при секретарі –  Дуткіній Ж.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку справу за позовом   ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Ківерцівської районної державної адміністрації про стягнення недоплаченої разової щорічної грошової допомоги учаснику війни, за апеляційною скаргою відповідача - управління праці та соціального захисту населення Ківерцівської районної державної адміністрації на постанову Ківерцівського районного суду від 15 липня  2009 року ,

                                       В С Т А Н О В И Л А :

          6 березня 2009 року  ОСОБА_1  звернулася в суд з позовом до управління праці та соціального захисту населення Ківерцівської районної державної адміністрації про стягнення недоплаченої разової щорічної грошової допомоги учаснику війни.  

Постановлено стягнути з управління праці та соціального захисту населення Ківерцівської районної державної адміністрації в користь ОСОБА_1 недоплачену одноразову грошову допомогу учаснику війни до 5 травня 2008 року в сумі 1378 грн.

В решті позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач - управління праці та соціального захисту населення Ківерцівської районної державної адміністрації просить скасувати судове рішення та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволені позову, покликаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права  та на невідповідність висновків суду обставинам справи.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість постанови суду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, а постанова суду першої інстанції до скасування в частині стягнення з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову в задоволенні позову з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд виходив з того, що позивач має право на отримання разової грошової допомоги  у розмірі  трьох мінімальних пенсій за віком у відповідності до ст.14 Закону України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», відповідно до вимог якої щорічно до 5 травня учасникам війни виплачується разова грошова допомога у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.

З такими висновками суду погодитись не можна.

            Судом першої інстанції установлено і це відповідає обставинам справи, що ОСОБА_1 є учасником війни, що підтверджується копією посвідчення, має право на отримання разової грошової допомоги ветеранам війни до 5 травня та отримала вказану допомогу за 2008 рік  в розмірі 65 грн.

Відповідно до ч. ст.ст.12-16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічно до Дня Перемоги ветеранам війни передбачено виплату разової грошової допомоги у співвідношенні до розміру мінімальної пенсії за віком ( від трьох до десяти мінімальних пенсій за віком).

Згідно з п. 20 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року № 107-VI ч. 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» викладено в новій редакції, відповідно до якої щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України. Ця норма закону у зазначеній редакції почала діяти з 1 січня 2008 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 березня 2008 р. № 183 «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2008 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань» у 2008 році виплата разової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», учасникам війни розмір щорічної разової допомоги до 5 травня  встановлено в розмірі 65 грн.. Пунктом 4 зазначеної Постанови передбачено, що виплата разової грошової допомоги проводиться органами праці та соціального захисту населення до 5 травня поточного року через поштові відділення зв'язку або установи банків шляхом перерахування на особистий рахунок громадян за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання.  

Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 визнані неконституційними положення п. 20 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Згідно зі ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх положення, що визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про їх неконституційність.

З огляду на викладене в період з 01.01.2008 року по 21.05.2008 року включно Закон України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» був чинним та підлягав виконанню, а органи, уповноважені на здійснення виплат грошової допомоги до 5 травня, у цей час діяли на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З матеріалів справи убачається, що позивачу у квітні 2008 року, тобто у визначений законом строк до 5 травня 2008 року, було виплачено через банківську установу разову грошову допомогу в розмірі 65 гривень.  

За таких обставин справи та відповідно до вказаних норм матеріального права колегія суддів приходить до висновку, що дії відповідача управління праці та соціального захисту населення Ківерцівської районної державної адміністрації на час виплати позивачу грошової допомоги до 5 травня були правомірними та узгоджувалися з положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України та чинного законодавства.  

Враховуючи викладене, суд першої інстанції прийшов до неправильного висновку, що відповідачем управлінням праці та соціального захисту населення Ківерцівської районної державної адміністрації невірно і не у повному розмірі було нараховано та виплачено позивачу грошову допомогу до 5 травня, а тому помилково стягнув з відповідача недоплачену грошову допомогу до 5 травня як учаснику війни у розмірі 1378 грн.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що у зв’язку з неправильним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального права, оскаржувана постанова в частині задоволення позовних вимог відповідно до ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення в цій частині про відмову в позові.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача - управління праці та соціального захисту населення Ківерцівської районної державної адміністрації задовольнити частково.

Постанову Ківерцівського районного суду від 15 липня 2009 року в частині задоволення позовних вимог скасувати з ухваленням нового рішення в цій частині.

В позові ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Ківерцівської районної державної адміністрації про стягнення недоплаченої разової щорічної грошової допомоги учаснику війни відмовити.  

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

                     Головуючий :                                 Судді  :