Копія:

                                                                                                                        Справа № 1-п-34/10

                                                        П О С Т А Н О В А

6 серпня 2010 року               Тульчинський районний суд Вінницької області

 в складі:    головуючого судді                                           Карнауха А.П.

                    при секретарі                                                    Нечипорук Т.В.

                    за участю прокурора                                        Барановського О.Б.

розглянувши у судовому засіданні в м. Тульчині кримінальну справу №95210390, порушену за фактом вчинення шахрайства в Тульчинській ЦРЛ та постанову слідчого СВ Тульчинського РВ УМВС України у Вінницькій області про можливість закриття даної кримінальної справи в зв’язку з закінченням строків давності,

                                                           ВСТАНОВИВ:

             05.08.2010 року на адресу суду надійшла кримінальна справа №95210390, порушена по факту вчинення шахрайства в Тульчинській ЦРЛ з постановою слідчого СВ Тульчинського РВ УМВС України у Вінницькій області про можливість закриття даної кримінальної справи в зв’язку з закінченням строків давності.

             Досудовим слідством по даному факту встановлено, що 05.06.1995 року невідома особа, що назвалась ОСОБА_1, в Тульчинській ЦРЛ, шахрайським шляхом отримав гроші від ОСОБА_2 в сумі 10 млн. крб. з метою покупки ліків і зник.

           По даному факту слідчим Тульчинського РВ УМВС України у Вінницькій області 25.07.1995 року було порушено дану кримінальну справу за ознаками злочину передбаченого ст. 143 ч. 2 КК України (в редакції 1960 року).

           20.09.1995 року постановою слідчого СВ Тульчинського РВ УМВС України Вінницької області попереднє слідство по даній кримінальній справі було зупинено в зв”язку з тим, що особи, яка вчинила шахрайські дії встановити не вдалось. 26.07.2010 року досудове слідство було відновлено.

           Даний злочин, згідно ст. 12 КК України, відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості. Згідно п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до набрання вироком законної сили минув строк терміном три роки за вчинення злочину невеликої тяжкості.

         Згідно ч. 3 ст. 11№ КПК України, якщо в ході дізнання та досудового слідства протягом строків, зазначених у частині першій статті 49 КК України, не встановлено особу, яка вчинила злочин, прокурор або слідчий за згодою прокурора направляє кримінальну справу до суду для вирішення питання про її закриття за підставою, передбаченою частиною другою даної статті. Що і було зроблено слідчим Тульчинського РВ УМВС України у Вінницькій області.

        Згідно ст. 49 ч. 2 КК України, перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила злочин, ухилилася від слідства або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з”явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення злочину минуло п”ятнадцять років.

          Таким чином, оскільки з часу вчинення шахрайських дій в Тульчинській ЦРЛ минуло п”ятнадцять років, то суд вважає можливим закрити дану кримінальну справу на підставі ст. 49 ч. 2 КК України.

             На підставі вищевикладеного, керуючись ч. 2 ст. 49 КК України, п. 5 ч. 1 ст. 7№, 11№ КПК України, суд   -

                                                                     ПОСТАНОВИВ:

              Кримінальну справу №95210390, порушену за фактом вчинення шахрайських дій в Тульчинській ЦРЛ, порушену за ознаками злочину передбаченого ст. 143 ч. 2 КК України в редакції 1960 року, закрити в зв’язку з закінченням строків давності.

             Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Вінницької області протягом семи діб з дня її винесення через Тульчинський районний суд Вінницької області.

Суддя:    (підпис)

        Вірно:

Суддя Тульчинського районного суду

Вінницької області                                                                            А.П. Карнаух