Справа № 22а-975/06
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2006 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах
апеляційного суду Луганської області в складі:
Головуючого - Медведєвої Л.П.
Суддів - Заїка В.В.
Фарят'єва C.O.
при секретарі - Ірметової О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Луганську справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1на постанову Ленінського районного суду М.Луганська від 03 липня 2006 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1до Луганського обласного військового комісаріату про стягнення заборгованості по грошовому зобов'язанню з урахуванням індексів інфляції,
ВСТАНОВИЛА:
Оскаржуваною постановою в задоволенні позову ОСОБА_1до Луганського обласного військового комісаріату про стягнення заборгованості відмовлено .
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати постанову, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, та прийняти нову, якою задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі.
Заперечення на подану апеляційну скаргу від відповідача до суду не надано.
В судове засідання представник відповідача не з'явився, причини неявки не повідомив, про час і місце судового засідання його було оповіщено у встановленому законом порядку.
Позивач апеляційну скаргу підтримав та пояснив що після ухвалення рішення суду про перерахунок розміру одержуваної ним пенсії, копію рішення суду від пред'явив відповідачу, який зробив перерахунок розміру пенсії та перерахував всю суму на його особистий рахунок у відділенні Ощадбанку.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.
Звернувшись до Ленінського районного суду м. Луганська з позовом до Луганського обласного військового комісаріату про стягнення заборгованості по грошовому зобов'язанню у зв'язку із зростанням індексів інфляції, позивач ОСОБА_1у викладені обставин, якими він обґрунтовував свої вимоги, зазначив, що рішенням Ленінського районного суду М.Луганська від 06.05.2005 року відповідача було зобов'язано сплатити йому заборгованість по невиплаченим сумам пенсії з урахуванням премії 33,3% з 01.07.1995р., надбавки 40% з 01.09.1999р. по 31.12.2002р., надбавки за особливі умови в розмірі 43% з 01.01.2003р., надбавки за безпреривну військову службу в розмірі 50%) грошового забезпечення з 01.05.2003р.. Загальна сума заборгованості з 01.07.1995р. нарахована в розмірі 39 883,49 гривень. Відповідно до наданого ним розрахунку утворення заборгованості з 01.07.1995р. до 06.10.2005р., коли 39 883,49 гривень були виплачені в повному обсязі одноразовим платежем, з урахуванням індексів інфляції не було нараховано та виплачено 13 344,80 гривень. Просив стягнути з відповідача зазначену суму.
За результатами судового розгляду справи судом першої інстанції були встановлені наступні обставини.
Рішенням Ленінського районного суду М.Луганська від 06.05.2005. позов ОСОБА_1 було задоволено, Луганський обласний військовий комісаріат було зобов'язано провести перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії з урахуванням премії 33,3%» з 01.07.1995р., надбавки 40%> з 01.09.1999р. по 31.12.20902р., надбавки за особливі умови в розмірі 43%, починаючи з 01.04.2000р., надбавки 100%) за вислугу років з 01.01.2003р., надбавки за безпреривну службу 50%) з 01.05.2003р..
При звернені позивача до Луганського обласного військового комісаріату вимоги щодо нарахування компенсації не висувалися.
Відмовляючи ОСОБА_1 в задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив, що відповідно до Закону України від 19.10.2000р. „ Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" така компенсація має місто у разі затримки на один і більше календарних місяців доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, за виключенням сум, які носять разовий характер, що у даному випадку мало місце, оскільки сплачена позивачу сума мала разовий характер, при цьому строки виплати пенсії не порушувалися. В частині відмовлення в задоволенні позову про стягнення з відповідача 3% річних, суд першої інстанції зазначив, що сума 39 883,49 гривень відповідно до рішення суду виплачена позивачу без порушення закону.
За результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права ,виходячи з наступного.
Під доходами у зазначеному вище Закот слід розуміти доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру.
Відповідно до ст.4 зазначеного Закону виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Таким чином, зазначена компенсація виплачується при наступних умовах :
· порушення строків виплати доходів, а саме : щомісячних платежів / заробітна плата, стипендія, пенсія / ;
· доходи повинні бути нараховані;
· затримка виплати доходу на один і більше календарних місяців ;
· доходи не повинні мати разового характеру;
· виплата суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Таким чином, компенсація втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати має місце тоді, коли доход громадянинові, тобто, щомісячні платежі, нараховано, в даному випадку, пенсія, однак, виплата його затримується на один і більше календарних місяців. Крім цього, повинна бути ще одна умова , а саме : якщо в період невиплати доходу підвищились ціни на споживчі товари і послуги, тоді нараховується компенсація, яка виплачується в тому ж місяці, коли виплачується заборгованість по щомісячним платежем.
Суми не врахованих виплат при призначенні пенсії позивачу / премія, надбавки / не нараховувались відповідачем щомісяця, тому що вони не були включені до розміру пенсії при первісному її призначенні, тільки після ухвалення рішення суду відповідач включив до розміру пенсії позивача премію, надбавки, а пенсія, яка була призначена позивачу до її перерахунку нараховувалась щомісячно і виплачувалась в строк.
В даній справі відповідач на підставі рішення суду в процесі виконання останнього перерахував позивачу розмір його пенсії і перерахував всю належну суму одноразово на особистий рахунок позивача у відділенні Ощадбанку.
Далі, відповідно до ст.625 ЦК України, на норми якої посилається позивач у своєму позові, розповсюджуються на правовідносини між сторонами у зобов'язанні. Обставини у справі за вимогою позивача про стягнення з відповідача 3% річних не відносяться до цих правовідносин, оскільки при перерахуванні позивачу певної суми відповідно до рішення суду порушень закону судом першої інстанції не встановлено.
При викладених обставинах колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги позивача без задоволення, а постанови суду - без змін.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 160,195,198,200 КАС України,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1на постанову Ленінського районного суду М.Луганська від 03 липня 2006 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1до Луганського обласного військового комісаріату про стягнення заборгованості по грошовому зобов'язанню з урахуванням індексів інфляції, залишити без задоволення, постанову суду - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого Адміністративного Суду України.