Справа № 2а-3068/10/2570
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 серпня 2010 р.
м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Тихоненко О.М.,
при секретарі Галенко Р.В.,
за участю позивача ОСОБА_1,
та представника відповідача Коноваленка С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Чернігівській області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В :
10.06.2010 ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Чернігівській області (далі - відповідач) про визнання бездіяльності відповідача неправомірною стосовно невиплати позивачу суми одноразової грошової допомоги за 2009 рік та додаткової премії за 9 місяців 2009 року та зобов'язання відповідача перерахувати та виплатити позивачу невиплачені суми одноразової грошової допомоги за 2009 рік в сумі 3 309,86 грн. та додаткової премії за 9 місяців 2009 року в сумі 3 948,39 грн. Свої вимоги обґрунтовує тим, що йому не виплачена матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та для оздоровлення при щорічній основній відпустці, виплата якої передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб» (далі – Постанова №1294). Крім того в порушення вимог Постанови №1294 позивачу не виплачувалась додаткова премія.
Позивач в судовому засіданні свої вимоги підтримав, просив їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засідання позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні в повному обсязі та пояснив, що виплати, передбачені Постановою №1294 виплачуються при наявності коштів.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України - органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
ОСОБА_1 проходив службу на посаді начальника режимно-секретного сектора Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Чернігівській області, якого наказом начальника Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Чернігівській області № 217 о/с від 18.09.2009, згідно з Положенням про порядок проходження служби особами рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту звільнено в запас Збройних Сил України за п. 3 ст. 99 (за станом здоров’я).
15.05.2009 позивачем подано рапорт на Начальника Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Чернігівській області про надання матеріальної допомоги за 2009 рік на оздоровлення під час проведення чергової відпустки у червні 2009 року (а.с. 34), на який накладено резолюцію, що виплата матеріальної допомоги буде проводитися у разі надходження додаткового фінансування.
Пунктом 5.3 Постанови №1294, передбачено право керівників державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання надавати військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу для оздоровлення при щорічній основній відпустці у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.
Судом встановлено, що в 2009 році матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань не виплачувалась, оскільки не було достатнього фінансування на виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, що підтверджується наявними в матеріалах справи звітами про фактичні видатки за КЕКВ 1112 (грошового забезпечення) та чисельності рядового та начальницького особового складу ГУ МНС України в Чернігівській області за січень-грудень 2009 року.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, підстав для визнання бездіяльності відповідача неправомірною стосовно невиплати позивачу суми одноразової грошової допомоги за 2009 рік не вбачається.
Крім того, позивачем заявлена вимога про визнання бездіяльності відповідача неправомірною стосовно невиплати позивачу суми додаткової премії за 9 місяців 2009 року.
Пунктом 8 Постанови №1294 передбачено, що у разі зменшення у зв'язку з прийняттям цієї постанови розміру грошового забезпечення (без премії) в окремих військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу на період їх служби на займаній посаді та у військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, яким передбачено збереження умов грошового забезпечення за попередньою посадою, установлюється щомісячна доплата, розмір якої визначається як різниця між розміром грошового забезпечення (без премії), встановленим до набрання чинності цією постановою, і грошовим забезпеченням, установленим за новими умовами.
Відповідно до Інструкції про виплату грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, затвердженої наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 10.06.2008 № 447, (далі - Інструкція) грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту (далі - особи рядового і начальницького складу) визначається залежно від посади, спеціального звання, кваліфікації, наукового ступеня, вченого звання, тривалості та умов служби.
До грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу належать: посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, щомісячні (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення виплачується в межах асигнувань, визначених у кошторисі органу управління (підрозділу) на грошове забезпечення особового складу.
Відповідно до Інструкції підставами для виплати грошового забезпечення є наказ начальника органу управління (підрозділу) по особовому складу органів управління (підрозділів) про призначення на штатну посаду, яка входить у його номенклатуру, наказ керівника навчального закладу про зарахування на навчання, наказ про зарахування в розпорядження відповідного начальника органу управління (підрозділу) та встановлення відповідних окладів, надбавок, доплат тощо.
Проекти зазначених наказів по особовому складу органів управління (підрозділів) готуються підрозділами кадрового забезпечення та погоджуються з відповідними фінансовими і юридичними підрозділами.
На виконання вимог Наказу МНС від 07.02.2008 № 93 «Про додаткове преміювання окремих категорій осіб рядового та начальницького складу МНС» позивачу в 2008 році виплачувалась додаткова премія, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями наказів.
Судом встановлено, що 2009 році накази про додаткове преміювання не видавались за відсутності коштів, що підтверджується наявною в матеріалах справи заявкою на додаткові кошторисні призначення загального фонду Державного бюджету до кінця 2009 року.
Крім того, відповідно до Наказу МНС № 240 від 15.04.2010 Наказ № 93 від 07.02.2008 визнано таким, що втратив чинність.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, підстав для визнання бездіяльності відповідача неправомірною стосовно невиплати позивачу суми додаткової премії за 9 місяців 2009 року не вбачається.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Чернігівській області задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Чернігівській області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії – відмовити повністю. Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова суду в повному обсязі виготовлена 12 серпня 2010 року.
Суддя: підпис О.М. Тихоненко
З оригіналом згідно
Суддя: О.М.Тихоненко