УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                                                                 № 2а-3902/10/2370

02.08.2010 р.                                                                                    м. Черкаси  

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Коваленко В.І., перевіривши позовні матеріали, подані ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Черкаської міської ради та ОСОБА_4 про скасування рішення та визнання договору недійсним,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до Черкаської міської ради та ОСОБА_4 про скасування рішення та визнання договору недійсним.

         Позивачі зазначають, що вони, відповідно свідоцтв про право власності на спадщину за законом з 09.12.2008 року являються спадкоємцем 1/3 частини майна, що належало гр. ОСОБА_5, померлого 23.04.2007 року.

Спадкове майно складається з 3/25 частин житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд, що знаходиться в АДРЕСА_1 .

Також позивачі зазначають, що ОСОБА_5 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЧР № 043244, зареєстрованого 02.03.2004 року за № 844 належало 33% земельної ділянки площею 390 кв. м., розташованої по АДРЕСА_1. Земельна ділянка призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

В червні 2010 року до позивачів звернувся ОСОБА_4 (власник домоволодіння розташованого АДРЕСА_2) про перенесення металевого гаражу, який був розміщений на земельній ділянці, що була в користуванні позивачів  на підставі рішення Черкаської міської ради від 06.10.1955 р. № 714-д на підставі якого Черкаською міською радою прийняте рішення про передачу ОСОБА_4 у користування (оренду) земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_3 та укладено договір оренди.

Позивачі вважають, що вони користувались спірною земельною ділянкою на законних підставах, оскільки на вказану частину земельної ділянки діяли правовідносини, що врегульовані рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради.

На підставі вищевказаного, не погоджуючись із рішенням Черкаської міської ради позивачі просять суд скасувати рішення Черкаської міської ради про передачу в оренду ОСОБА_4 земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 та визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, розташованої у АДРЕСА_3, укладений між Черкаською міською радою та ОСОБА_4.

Дослідивши позовні матеріали суд, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі зазначає, що положенням пункту 1 частини 1 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією із сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам.

Згідно вимогам статті 140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади –мешканців села, селища, міста –самостійно вирішувати питання місцевого значення в рамках Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою у порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх органи.

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції та повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Суд зазначає, що частиною 1 статті 12 цього Закону передбачено, що сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об'єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста.

Таким чином, суд зазначає, що позов, хоч і має ознаки публічно-правового спору та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, проте відповідно до статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України, повинен розглядатися місцевим загальним судом як адміністративним з додержанням встановлених статтею 19 цього Кодексу правил територіальної підсудності.

Відповідно до пункту 6 частини 3 статті 108 вказаного Кодексу позовна заява повертається позивачеві, якщо справа не підсудна цьому адміністративному суду.

        На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про необхідність у поверненні позовної заяви позивачу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Черкаської міської ради та ОСОБА_4 про скасування рішення та визнання договору недійсним, повернути позивачам.

Враховуючи викладене, керуючись ч. ч. 4 –6 ст. 108, ч. 4 ст. 160, ст. 165 Кодексу адміністративного судочинства України суд

УХВАЛИВ:

 Позовну заяву подану ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Черкаської міської ради та ОСОБА_4 про скасування рішення та визнання договору недійсним повернути позивачам із усіма доданими до неї матеріалами та направити копію даної ухвали.

          Роз’яснити позивачам, що повернення позовної заяви не позбавляють їх права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена згідно порядку, передбаченому статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                                    В.І. Коваленко