ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________________________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" серпня 2006 р.

Справа  № 6/197-06-5134

Позивач:           Відділ освіти Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області

Відповідач:           Акціонерне товариство закритого типу „Виробниче об’єднання „Облпаливо”, м. Одеса

3-тя особа:          Білгород-Дністровська районна державна адміністрація Одеської області

Про визнання недійсними окремих частин договору купівлі-продажу та додаткової угоди

                                                                           Суддя            Демешин О.А.

Представники:

Від позивача: Буляндра М.А. - довіреність

Від відповідача: Маковецький С.В. - довіреність

Від третьої особи: Гамара В.І. - довіреність

СУТЬ СПОРУ: позивач –відділ освіти Білгород-Дністровської районної

державної адміністрації Одеської області –звернувся із позовом до відповідача –

акціонерного товариства закритого типу „Виробниче об’єднання „Облпаливо” –

про визнання недійсними п. п. 2.2, 2.4 договору купівлі-продажу твердого палива

(вугілля) № 22 від 11.01.2006 р., укладеного між відділом освіти Білгород-

Дністровської районної державної адміністрації та акціонерним товариством

закритого типу „Виробниче об’єднання „Облпаливо”, та додаткової угоди № 1 від

20.02.2006 р. до договору купівлі-продажу твердого палива (вугілля) № 22 від

11.01.2006р. з затвердженим додатком № 3 до договору купівлі-продажу твердого

палива (вугілля) № 22 від 11.01.2006 р., а також зобов’язання відповідача вжити

заходів, передбачених ст. 216 Цивільного кодексу України, відносно додаткової

угоди № 1 від 20.02.2006 р. до договору купівлі-продажу твердого  палива

(вугілля)  № 22 від 11.01.2006 р.

В ході розгляду справи позивач надав клопотання в порядку п. 2 ст. 83 ГПК України про зобов’язання відповідача виконувати умови договору купівлі-продажу твердого палива (вугілля) № 22 від 11.01.2006р. та додатку № 1 до цього договору –Специфікації № 1.

Представники позивача та третьої особи позовну заяву підтримують, позивач на своїх вимогах наполягає.

Акціонерне товариство закритого типу „Виробниче об’єднання „Облпаливо” позов не визнає з підстав, викладених в відзиві на позовну заяву.

В судовому засіданні оголошувалась перерва до 28.07.2006р.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

За результатами проведених відділом освіти Білгород-Дністровської районної державної адміністрації відкритих торгів на закупівлю вугілля, згідно з якими акціонерне товариство закритого типу „Виробниче об’єднання „Облпаливо” було визначене переможцем торгів, між позивачем та відповідачем був укладений договір купівлі-продажу твердого палива (вугілля) № 22 від 11.01.2006 р. П. 2.2 цього договору визначив, що ціна товару та послуг може змінюватися відповідно до ст. ст. 652, 691 ЦК України у разі зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, зокрема, внаслідок зміни показників, що впливають на формування ціни товару та послуг. П. 2.4 договору встановив, що сторони згодні з тим, що: в разі виникнення обставин, перелічених в п. 2.2  цього договору, продавець негайно розробляє проект відповідної додаткової угоди до договору та надає його покупцеві для узгодження; покупець зобов’язаний протягом трьох робочих днів повернути один примірник підписаної зі свого боку додаткової угоди продавцеві; відпуск товару може бути призупинений продавцем до моменту узгодження відповідних змін до цього договору. 20.02.2006 р. сторони уклали додаткову угоду № 1 до договору купівлі-продажу твердого палива (вугілля) № 22 від 11.01.2006 р. про те, що в зв’язку з виникненням обставин, передбачених ст. ст. 652, 691 ЦК, відповідно до п. п. 2.2, 2.3 договору, з моменту набуття чинності цією угодою ввести в дію Специфікацію № 2 (додаток № 3 до договору). Специфікація № 2 встановила підвищені ціни на марки вугілля, що є предметом договору.

Позивач вважає, що п. п. 2.2, 2.4 договору № 22 та додаткова угода № 1 до цього договору не відповідають вимогам чинного законодавства за наступних підстав. П. 2.2 договору містить умови та підстави для зміни ціни товару, що не відповідає вимогам ч. 2 п. 2 ст. 29 Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”, оскільки з учасником, тендерну пропозицію якого було акцептовано, замовник укладає договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації, а п. 26.2 тендерної документації відділу освіти містить умови незмінності ціни на протязі всього строку дії договору. Ч. 3 ст. 34 Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” визначає, що укладений договір вважається недійсним, якщо його було укладено всупереч вимогам тендерної документації. На підтвердження своєї позиції позивач також посилається на лист Міністерства економіки України № 77-36/2840 від 09.12.2005р.

Позивач також зазначає, що п. 2.4 договору погіршує його становище, порушує принцип рівності сторін договору та принципу вільності сторін в укладенні договору. Позивач стверджує, що додаткова угода № 1 була ним укладена проти справжньої волі позивача, внаслідок застосування психічного тиску з боку відповідача, вираженого в листі відповідача вих. № 161 від 01.02.2006 р. В зв’язку з цим позивач вважає, що до вказаної угоди слід застосувати ст. 231 ЦК України, в якій йдеться про недійсність правочину, вчиненого особою проти її справжньої волі внаслідок застосування до неї психічного тиску з боку другої сторони.

Відповідач проти позову заперечує та зазначає, що в п. 2.2 договору № 22 лише мається посилання, що ціна на товари та послуги може змінюватися відповідно до ст. ст. 652, 691 Цивільного кодексу України у разі зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, зокрема внаслідок зміни показників, що впливають на формування ціни товару та послуг. Відповідно до ст.ст. 652, 691 Цивільного кодексу України ціна товару підлягає зміні залежно від показників (обставин), що зумовлюють ціну  товару (собівартість, затрати тощо), виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на момент передання товару. У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. У п. 2.2 договору, навпаки, закріплено механізм, за яким продавець ні за яких умов, виходячи з власної ініціативи та волевиявлення, не може змінювати ціни. Підставою для зміни ціни за цим пунктом є вичерпний, закріплений законом, обов’язковий для застосування перелік обставин  об’єктивного характеру (собівартість, затрати тощо), які не залежать від суб’єктивної волі продавця. Таким чином, відповідач робить висновок, що п. 2.2 договору цілком відповідає умовам тендерної пропозиції відповідача, оскільки взагалі не містить умов для зміни цін за волевиявленням відповідача, а лише має посилання, що коло правовідносин щодо зміни цін регулюється ст. ст. 652, 691 ЦК України, де, зокрема, не мається підстав для зміни цін, що залежать від волі продавця, а тільки при настанні підстав об’єктивного характеру, таких як підвищення закупівельних цін на вугілля, вартості залізничного перевезення (залізничного тарифу), вартості енергоносіїв, заробітної платні тощо.

Відповідач вважає, що п. 2.4 договору не погіршує становище позивача, оскільки наявність умови у договорі про призупинення відповідачем відпуску товару до моменту узгодження відповідних змін до договору, пов’язаних зі зміною обставин, якими сторони керувались при укладенні договору, існує виключно для захисту обох сторін за договором та надає позивачу право погодитися зі вказаними змінами та укласти відповідну додаткову угоди чи навпаки відмовитись від її підписання та розірвати договір, який не відповідає його інтересам, не приймаючи товар, ціна на який змінилася згідно зі ст. ст.ст. 652, 691 ЦК України. На думку відповідача, саме дії позивача порушують закріплений 3, 6, 672 ЦК України принцип справедливості, рівності сторін та свободи договору, оскільки при закріпленні у договорі положень щодо незмінності його умов на протязі всього строку його дії, за наявністю таких факторів об’єктивного характеру як нормативне підвищення закупівельних цін на вугілля, вартості залізничного перевезення (залізничного тарифу), вартості енергоносіїв, заробітної платні тощо, відповідач ніс би постійні економічні втрати та позбавлявся того, на що він вправі був розраховувати при укладенні договору.      

Відносно твердження позивача про те, що додаткова угода № 1 до договору № 22 купівлі-продажу твердого палива (вугілля) від 11.01.2006 р. була прийнята проти справжньої волі, внаслідок застосування психічного тиску з боку відповідача, відповідач зазначає, що ці факти не доведені, не відповідають дійсності та фактичним обставинам, оскільки лист вих. № 161 від 01.02.2006 р. направлений на пошук оптимального, передбаченого діючим законодавством України рішення щодо змісту документу, який задовольнив би обидві сторони.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, проаналізувавши на підставі фактичних даних повноту з’ясування і доведеність обставин справи, суд доходить до наступного висновку.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” в редакції Закону від 16.06.2005 р., що діяла на момент укладення договору купівлі-продажу твердого палива (вугілля) № 22 від 11.01.2006 р. та додаткової угоди № 1 від 20.02.2006 р. до договору купівлі-продажу твердого палива (вугілля) № 22 від 11.01.2006 р., договір про закупівлю укладається відповідно до положень Цивільного кодексу України. Умови оспорюваного п. 2.2 договору № 22 є бланкетними та безпосередньо відсилають до статей 652, 691 Цивільного кодексу України, які, як і інші закони, є обов’язковими для виконання всіма учасниками правових відносин. Вказані законодавчі норми лише відтворені у спірному пункті договору. Згідно з ч. 1 ст. 652 ЦК у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено  договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір  або уклали б його на інших умовах. Згідно з ч. 3 ст. 691 ЦК, якщо договором купівлі-продажу встановлено, що ціна товару підлягає зміні залежно від показників, що зумовлюють ціну товару (собівартість, затрати тощо), але при цьому не визначено способу її перегляду, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент  укладення договору і на момент передання товару. Цивільний кодекс України передбачає єдиний випадок неможливості зміни ціни в договорі: вже після його виконання (ч. 3 ст. 632).

Законодавець передбачив вірогідність настання обумовлених ст. ст. 652, 691 ЦК обставин у господарських відносинах при виконанні договорів про закупівлю товарів за державні кошти. Законом України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”, зокрема, ст. 24 запроваджений інститут чинності тендерних пропозицій. Тендерні пропозиції залишаються дійсними впродовж зазначеного у тендерній документації строку. П. 10.1 тендерної документації відділу освіти Білгород-Дністровської райдержадміністрації встановлено, що термін дії тендерних пропозицій учасників повинен становити 30 робочих днів з дня їх розкриття. Зважаючи, що розкриття тендерних пропозицій учасників відбулось 08.12.2005 р., зазначений термін минув 23.01.2006 р. Частиною 5 ст. 24 Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” замовникові торгів надано право вимагати від учасників продовження дії тендерних пропозицій, але позивач не висунув таку вимогу відповідачеві і добровільно, як встановлено в ході розгляду справи, уклав договір № 22 від 11.01.2006 р., який містив оспорювані згодом позивачем пункти.

Тендерна документація разом із тендерною пропозицією учасника-переможця процедури закупівлі є основними документами, що визначають права та обов’язки сторін у процедурі закупівлі до моменту укладання відповідного договору про закупівлю. Договір про закупівлю є основним документом, що регулює подальші відносини між замовником торгів та переможцем процедури закупівлі, оскільки містить всі суттєві умови, необхідні для договорів даного типу. Згідно зі ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Факти укладення угоди проти справжньої волі позивача та внаслідок застосування психічного тиску з боку відповідача не знайшли підтвердження в ході розгляду справи та позивачем не доведені. Згідно з п. 11 Постанови Пленуму Верхового Суду України № 3 від 28.04.78 р. „Про судову практику в справах про визнання угод недійсними” вимоги про недійсність угоди, укладеної внаслідок насильства можуть бути задоволені при доведеності фактів насильства і наявності їх безпосереднього зв’язку з волевиявленням сторони укласти угоду на вкрай невигідних для неї умовах. Під насильством розуміється фізичний або психологічний вплив на особу учасника або його близьких з метою спонукання його до укладення угоди. Лист відповідача вих. № 161 від 01.02.2006 р. на адресу позивача, який, на думку позивача, підтверджує факт тиску на нього, не містить фактів насильства з боку АТЗТ „ВО „Облпаливо”. В згаданому листі відповідач зазначає, що відповідно до п. 7.1 договору № 22 всі розбіжності і спори, що виникають у зв'язку з цим договором, повинні вирішуватися шляхом переговорів між сторонами. Якщо ж сторони не досягнуть згоди, відповідач наводить регулювання цієї ситуації ст. 652 ЦК України, яка передбачає можливість розірвання договору, але з урахуванням соціальної значущості безперебійного забезпечення вугіллям закладів освіти району в розпал опалювального сезону та пріоритетів соціально-економічної політики виробничого об’єднання „Облпаливо”, відповідач лише пропонував передати вирішення питання про зміну договору господарському суду Одеської області. Тобто лист вих. № 161 від 01.02.2006 р. всупереч твердженням позивача не містить жодних погроз розірвати договір про закупівлю вугілля у розпал опалювального сезону, а навпаки пропонує передбачений законом спосіб взаємоприйнятного врегулювання спірного питання.

Відтак вимоги позивача про визнання на підставі ст. 231 ЦК України недійсним правочину, вчиненого особою проти її справжньої волі внаслідок застосування до неї психічного тиску з боку другої сторони, не підлягають задоволенню.

Лист Міністерства економіки України № 77-36/2840 від 09.12.2005 р., на який в т.ч. посилається позивач на підтвердження своєї правової позиції, не є нормативно-правовим актом, не зареєстрований в Міністерстві юстиції, тому не підлягає застосуванню господарським судом.

Таким чином, вимога відділу освіти Білгород-Дністровської районної державної адміністрації щодо визнання недійсним п. 2.2 договору купівлі-продажу твердого палива (вугілля) № 22 від 11.01.2006 р., укладеного між відділом освіти Білгород-Дністровської районної державної адміністрації та акціонерним товариством закритого типу „Виробниче   об’єднання „Облпаливо”, задоволенню не підлягає у зв’язку з її недоведеністю та необґрунтованістю. Вимога позивача про визнання недійсним п. 2.4 договору № 22 задоволенню не підлягає у зв’язку з недоведеністю невідповідності цього положення договору законові, оскільки п. 2.4 лише визначає механізм реалізації п. 2.2 договору № 22.

В зв’язку з цим не підлягає задоволенню вимога про визнання недійсною додаткової угоди № 1 від 20.02.2006 р. до договору купівлі-продажу твердого палива (вугілля) № 22 від 11.01.2006 р. з затвердженим додатком № 3 до договору купівлі-продажу твердого палива (вугілля) № 22 від 11.01.2006 р., оскільки вона укладена на підставі п. п. 2.2, 2.3 договору купівлі-продажу твердого палива (вугілля) № 22 від 11.01.2006 р. Окрім того, самостійним правовим підґрунтям укладення угоди № 1 до договору № 22 є п. 2.3 договору № 22, який передбачає можливість зміни цін на товар та послуги шляхом укладання додаткових угод, якими, зокрема, узгоджуються та вводяться в дію нові специфікації до договору. Позивач в своїй позовній заяві не ставить питання про визнання недійсним п. 2.3 договору купівлі-продажу твердого палива (вугілля) № 22 від 11.01.2006р.

В зв’язку з цим також не підлягають задоволенню вимоги позивача про зобов’язання відповідача вжити заходів, передбачених ст. 216 Цивільного кодексу України, відносно додаткової угоди № 1 від 20.02.2006 р. до договору купівлі-продажу твердого палива (вугілля) № 22 від 11.01.2006 р., оскільки це є наслідки недійсності правочину.

Не підлягає також задоволенню клопотання позивача в порядку п. 2 ст. 83 ГПК України про зобов’язання відповідача виконувати умови договору купівлі-продажу твердого палива (вугілля) № 22 від 11.01.2006р. та додатку № 1 до цього договору –Специфікації № 1, оскільки, по-перше, на теперішній час діє додаток № 3 до цього договору –Специфікація № 2, а згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами, по-друге, позивачем не доведені факти невиконання з боку відповідача умов договору купівлі-продажу твердого палива (вугілля) № 22 від 11.01.2006 р.

                 Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

       У задоволенні позову відділу освіти Білгород-Дністровської районної

державної адміністрації Одеської області про визнання недійсними п. п. 2.2, 2.4

договору купівлі-продажу твердого палива  (вугілля) № 22 від 11.01.2006р.,

укладеного між відділом освіти Білгород-Дністровської районної державної

адміністрації та акціонерним товариством  закритого типу „Виробниче об’єднання

„Облпаливо”, та додаткової угоди № 1 від  20.02.2006 р. до договору купівлі-

продажу твердого палива (вугілля) № 22 від  11.01.2006р. з затвердженим додатком

№ 3 до договору купівлі-продажу твердого  палива (вугілля) № 22 від 11.01.2006р.

- відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку

з дня його прийняття.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                       Демешин О.А.