ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 серпня 2010 рокуСправа № 2а-2145/10/0370
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Ксензюка А.Я.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Волинської обласної дирекції до Першого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача - приватне підприємство «Макро-маркет», про скасування постанови,
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» в особі Волинської обласної дирекції звернулось в суд із позовом про скасування постанови заступника начальника першого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції ОСОБА_2 про відкриття виконавчого провадження від 16 квітня 2010 року в частині накладення арешту на нерухоме майно – магазин продовольчих та промислових товарів А-1, загальною площею 2 731,4 м2, що знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Ковельська, 40.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що постановою Першого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції про відкриття виконавчого провадження від 16 квітня 2010 року порушені права та інтереси позивача, оскільки накладено арешт на майно - магазин продовольчих та промислових товарів А-1, загальною площею 2 731,4 м2, що знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Ковельська, 40. Дане майно є предметом іпотеки за іпотечним договором від 11 липня 2007 року , укладеного між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та приватними підприємством «Макро-маркет».
В судове засідання представник позивача не з’явився, однак подав клопотання від 5 серпня 2010 року про розгляд справи за відсутності представника позивача.
Відповідач подав заяву від 5 серпня 2010 року про визнання позову та здійснення розгляду справу за відсутності представника відповідача.
Ухвалою суду від 30 липня 2010 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - приватне підприємство «Макро-маркет».
Приватним підприємством «Макро-маркет» подано клопотання про розгляд справи за відсутності представника третьої особи.
Дослідивши подані суду письмові докази, суд приходить до висновку про необхідність задовольнити позов з таких підстав.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження – це сукупність дій органів і посадових осіб Державної виконавчої служби, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів, яке здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених чинним законодавством України, а також рішеннями, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право, в тому числі і накладати арешт на майно боржника.
Статтею 24 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець зобов’язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред’явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред’явлений до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення. Державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. За заявою стягувача, з метою забезпечення виконання рішення про майнові стягнення, державний виконавець постановою про відкриття виконавчого провадження вправі накласти арешт на майно боржника (крім коштів) та оголосити заборону на його відчуження.
Заступником начальника першого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції ОСОБА_2 16 квітня 2010 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по виконанню наказу Господарського суду Волинської області №9/61-1 від 6 квітня 2010 року, якою накладено арешт на все майно в межах суми боргу, що належить приватному підприємству «Макро-маркет» у межах суми звернення стягнення 2 562 570,29 грн.
Право державного виконавця накладати арешт на майно боржника шляхом винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, якою накладається арешт на майно боржника та оголошується заборона на його відчуження, передбачено також частиною 1 статі 55 Закону України «Про виконавче провадження».
Крім того, статтею 52 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено порядок звернення стягнення на заставлене майно, відповідно до якої стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача - заставодержателя. Для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено у разі:
- виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів;
- коли вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.
Про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателя не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або тоді, коли йому стало відомо, що арештоване майно боржника знаходиться у заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про звільнення заставленого майна з-під арешту.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Однак, як вбачається із матеріалів справи, між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» (Іпотекодержатель) та приватними підприємством «Макро-маркет» (Іпотекодавець) 11 липня 2007 року було укладено іпотечний договір, згідно умов якого предметом іпотеки є магазин продовольчих та промислових товарів А-1, загальною площею 2 731,4 м2, що знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Ковельська, 40.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку», іпотекою є вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника.
Статтею 33 зазначеного Закону визначено, що в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Отже, наклавши арешт на предмет іпотеки державний виконавець обмежив позивача у правах іпотекодержателя відповідно до статей 1 і 33 Закону України «Про іпотеку», в частині задоволення свої вимог за рахунок предмета іпотеки.
Крім того, статтею 621 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що на майно, щодо якого встановлено іпотеку чи накладено заборону на відчуження, не може бути звернено стягнення для задоволення вимог стягувачів, які не є іпотекодержателями згідно із Законом України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати».
Нерухоме майно передане в іпотеку публічному акціонерному товариству «Райффайзен Банк Аваль» в особі Волинської обласної дирекції 11 липня 2007 року було зареєстроване в Державному реєстрі іпотек. Звідси випливає, що позивач має переважне право на звернення стягнення на предмети іпотеки.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Керуючись частиною 4 статті 122, частиною 3 статті 160, статтями 163, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про виконавче провадження», Закону України «Про іпотеку», суд
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити.
Скасувати постанову заступника начальника першого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції ОСОБА_2 про відкриття виконавчого провадження від 16 квітня 2010 року в частині накладення арешту на нерухоме майно – магазин продовольчих та промислових товарів А-1, загальною площею 2 731,4 м2, що знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Ковельська, 40.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається позивачем та третьою особою протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, а відповідачем - протягом десяти днів після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання ним повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя А.Я. Ксензюк