Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № 22 -4355/2010р. Головуючий 1 інстанції: Циганаш І.А.
Категорія: 25 Доповідач: Гайсюк О.В.
РІШЕННЯ
Іменем України
04 серпня 2010 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
головуючої судді - Белінської І.М.
суддів - Чорнобривець О.С.,
Гайсюка О.В.,
при секретареві – Чернезі М.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного Акціонерного Товариства « Страхова Компанія « Країна» на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 17 травня 2010 року.,-
В С Т А Н О В И Л А :
У листопаді 2009 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ПАТ « Страхова компанія « Країна» про стягнення шкоди. Зазначила, що їй належить автомобіль матки SUBARU , який нею був застрахований у ПАТ « СК « Країна» 18 жовтня 2007 року.
17 листопада 2007 року цей автомобіль було пошкоджено внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Про цей випадок вона одразу повідомила Страховика і подала заяву на отримання страхового відшкодування. Представник Страховика провів огляд пошкодженого автомобіля та склав Акт огляду транспортного засобу.
Крім цього приватним підприємцем ( оцінювачем ) ОСОБА_4 був проведений огляд автомобіля і складено Протокол Технічного огляду та звіт № 257 про експертну оцінку вартості матеріальних збитків по автомобілю. Згідно звіту без урахування зносу деталей, вузлів та агрегатів, які належать до заміни збиток складає 11256, 80 грн. При цьому у звіті зазначено, що існує ризик заміни (ремонту ) ще деяких запчастин та деталей на суму 9270 грн., але для цього необхідно провести демонтаж цих деталей для огляду. 20 листопада 2007 року автомобіль було доставлено на СТО, де автомобіль був оглянутий спеціалістами з демонтажем всих ушкоджених деталей.
За наслідками огляду та на підставі Дефектовочного Акту складеного на СТО, оцінювач ОСОБА_4 склав уточнений Звіт № 257, згідно якого збиток складає 20526, 80 грн.
25 грудня 20007 року їй було перераховано Страховою компанією 11481, 80 грн. Не відшкодовано 9495 грн., з яких 450 грн. за оплату послуг оцінювача.
20 травня 2008 року стався інший страховий випадок, внаслідок чого було пошкоджено панорамний люк цього ж автомобіля. Вартість люку і робіт для заміни люку становить 7 609, 80 грн., але їй відшкодовано СК лише 6341, 50 грн. За двома страховими випадками їй не відшкодовано 10763, 30 грн.
16 лютого 2009 року вона звернулась до СК з листом, в якому пропонувала виплатити їй відшкодування в повному обсязі, але відповіді і відшкодування так і не отримала.
Посилаючись на ці обставини, позивачка просила стягнути на її користь 10763, 30 грн. та судові витрати.
Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 17 травня 2010 року позов задоволено повністю.
В апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову, посилаючись на неповноту з’ясування обставин. що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
Зокрема, відповідач посилається на те, що до участі у справі не залучений вигодонабувач, зазначений в договорі страхування – ОСОБА_5.
В судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримала, представник позивача з доводами скарги не погодився.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст.979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона ( страховик) зобов’язується у разі настання певної події ( страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що 18 жовтня 2007 року між ОСОБА_2 та ВАТ « Страхова компанія « Країна» було укладено договір автомобільного страхування, за яким об’єктом страхування є майнові інтереси, пов’язані з володінням, користуванням або розпорядженням застрахованим автомобілем SUBARU, що належить позивачці ( а.с.7, 8). Вигодонабувачем за цим договором є ОСОБА_5.
Також судом вірно встановлено, що 17 листопада 2007 року настав страховий випадок, який передбачено п.6.3.1. Договору, а саме пошкодження застрахованого автомобіля внаслідок ДТП, а тому відповідно до п.16.4-16.6. Договору підлягає відшкодуванню пряма шкода заподіяна застрахованому транспортному засобу.
Згідно Звіту № 257 про експертну оцінку вартості матеріальних збитків автомобіля SUBARU без урахування фізичного зносу деталей, вузлів та агрегатів, які належать до заміни, збиток складає 11256, 80 грн. ( а.с.21-23).
Відповідач, виконуючи взяті на себе зобов’язання за Договором, додав до суми страхового відшкодування витрати на евакуацію пошкодженого автомобіля на суму 225 грн. і виплатив позивачці 11481, 80 грн. за платіжним дорученням № 126 від 24.12.2007 року, що не заперечує позивачка(а.с.4-6).
Суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачка за цим страховим випадком недоотримала 9045 грн. страхового відшкодування, оскільки за уточненим Звітом № 257 про експертну оцінку вартості матеріальних збитків матеріальний збиток складає 20526, 80 грн. (а.с.31-33).
Але з таким висновком суду не можна погодитися. Згідно п.16.2 Договору страхування Страховик письмово узгоджує із Страхувальником місце проведення ремонту, його вартість та об’єм ремонтних робіт (а.с.8), що відповідає п.11.2, 11.2.5 Правил добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) за якими Страхувальник зобов’язаний письмово узгодити із Страховиком місце проведення ремонту, його вартість та об’єм ремонтних робіт. в іншому разі Страховик має право визначити розмір вартості ремонту на підставі середніх ринкових цін на вартість запасних частин, матеріалів та ремонтних робіт, що діяли в регіоні проведення ремонту на дату настання страхового випадку на підставі експертного висновку або аварійним комісаром Страховика за допомогою програми Audatex.
Але позивачка, порушуючи умови договору не повідомила відповідача про проведення додаткового огляду пошкодженного автомобіля, на підставі якого було скадено уточнений звіт ( а.с.29, 31-33).
Відповідно до п.5.2. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Мінюста, Фонду державного майна від 24.11.2003 року № 142/5/2092 виклик позивачка повинна була здійснити шляхом вручення виклику під розписку, або телеграмою з повідомленням про її вручення адресату, що позивачкою зроблено не було і вона цього не заперечує.
За таких обставин слід вважати, що позивачка не надала допустимих доказів (ст.59 ЦПК Україна) про те, що вартість і об’єм ремонтних робіт вона узгодила повністю з відповідачем і що розмір страхового відшкодування (розмір збитків) становить 20526, 80 грн., а не 11481. 80 грн., які їй були виплачені.
Оскільки п.16.3 Договору передбачено, що страховик не відшкодовує витрати на повторну експертизу проведену по ініціативі Страхувальника. то 450 грн. сплачені позивачкою оцінювачу відшкодуванню не підлягають, ці витрати із страховиком не погодженні. (а.с.30).
Судом вірно встановлено. що 20.05.2008 року стався інший страховий випадок, внаслідок якого знову було пошкоджено застрахований автомобіль позивачки. Вартість ремонту за цим випадком складає 7609, 80 грн.
Оскільки в зазначену суму входить розмір ПДВ у сумі 1268, 30 грн., то позивачці виплачено страхове відшкодування за мінусом цієї суми, а саме 6341, 50 грн., (7609, 80-1268, 30).
Висновок суду про те, що відповідач незаконно недоплатив позивачці страхове відшкодування є помилковим, оскільки п.17.4 Договору (а.с.8) передбачено, що Страховик має право зменшити суму страхового відшкодування на суму передбаченого умовами законодавства України податку у разі відсутності розрахункових документів, щодо підтвердження оплати відновлювального ремонту та здійснити доплату суми зменшення страхового відшкодування у разі підтвердження Страхувальником понесених витрат, пов’язаних з оплатою цього податку.
Позивачка документів про те, що вона сплатила податок (ПДВ) суду не надала, оскільки таких витрат вона не несла. бо продала автомобіль, що підтвердив представник позивачки.
Якщо такий документ позивачка буду мати, то відповідач не заперечує відшкодувати витрати по сплаті податку.
Оскільки суд першої інстанції помилково визнав встановленими обставинами, що мають значення для справи доведеними, тоді як вони є недоведеними, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, судом порушенні норми матеріального та процесуального права, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову позивачки.
Керуючись п.2 ч.1 ст. 307, п.п.2,3,4 ч.1 ст.309, ст.316 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу задовольнити.
Рішення Ленінського районного суд м. Кіровограда від 17 травня 2010 року скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_2 до ПАТ « Страхова компанія « Країна» відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в Касаційному порядку протягом 20 днів з дня набрання ним законної сили.
Головуюча суддя:
Судді: