ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    «10» серпня 2010 року                         м. Сімферополь

    Суддя судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим Трофімцов А.І., за участю правопорушника ОСОБА_1 розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 01 липня 2010 року, якою

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, яка працює анестезіологом Луговської лікарні,  

притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП та на неї накладе адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік.  

В С Т А Н О В И В:

Постановою суду ОСОБА_1 була притягнута до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, та на неї було накладено стягнення у вигляді позбавлення права керування усіма видами транспортних засобів строком на 1 рік за те, що вона 04 червня 2010 року приблизно о 17:30 годині  на 1 км. + 100 м. автомобільної дороги «Обхід» м. Сімферополя, керуючи транспортним засобом «GEELY» д/н НОМЕР_1, рухаючись у бік с. Строгонівка, у напряму вул. Гурзуфській, не обрала безпечну швидкість руху, вчинила наїзд правим переднім колесом на бордюрний камінь, у наслідок чого сталася розгерметизація колеса, після чого автомобіль виїхав на зустрічно смугу руху і виїхав за межи проїжжої частини, де й виникло прокидання автомобіля на лівий бік та контактування з пішоходом ОСОБА_2, якій були причинені тілесні ушкодження.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 не оспорюючи винність у вчиненому, ставить питання про зміну постанови суду у частині накладеного стягнення, мотивує це тим, що наявність права керування є єдиним джерелом її прибутку, також посилається на те, що раніше до адміністративної відповідальності не притягувалась, потерпіла не має до неї претензій, а також, посилається на ту обставину, що права керування їй потрібне для швидкого прибуття на роботу, оскільки вона працю анестезіологом.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, заслухавши правопорушника ОСОБА_1, яка підтримала апеляцію, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що апеляційна скарга  не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Суд першої інстанції, приймаючи своє рішення, вірно дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 правопорушення на підставі протоколу про адміністративне правопорушення та схемою ДТП (а. м. 1-9),  пояснень самої ОСОБА_3, яка повністю визнала вину (а. м. 13), а також постановою про відмову у порушення кримінальної справи  (а. м. 15).

Таким чином, суд перевірив всі обставини справи і обґрунтовано дійшов висновку про порушення ОСОБА_1 п. 1.5, п. 2.3, 12.1, 12.3  ПДР України та наявність у її  діях адміністративного правопорушення, передбаченого  ст. 124 КУпАП.

Адміністративне стягнення призначене ОСОБА_1 судом відповідає вимогам ст.ст. 23,34-35 КУпАП з урахуванням особи правопорушника і її відношення до вчиненого. Стягнення призначене судом першої інстанції буде мірою відповідальності у цілях виховання правопорушника. Також суд враховує ту обставину, що при вчинені ДТП ОСОБА_1 потерпіла ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження.  

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1  залишити без задоволення.

Постанову Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 01 липня 2010 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП та на неї накладене адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя                                     А.І. Трофімцов