Справа № 2-116/10

Шацький районний суд Волинської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

28 липня 2010 року                                                                              смт. Шацьк  

Шацький районний суд Волинської області

в складі: головуючого -  судді             Матвійчука С.П.,

при секретарі -                         Мохончук Т.А.,

за участю позивача -                                               ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Шацьк цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Шацькому районі Волинської області про стягнення недоплаченого підвищення пенсії, як дитині війни, -

В С Т А Н О В И В:

    01.07.2010 року позивач звернувся в Шацький районний суд з вищезазначеним позовом. Позовні вимоги обгрунтовував тим, що він наділений правовим статусом дитини війни, а тому відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» користується правом на одержання щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. За період часу з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2007 року позивачу така допомога не виплачувалася. Просить зобов’язати відповідача провести нарахування та виплату недоплаченого йому підвищення пенсії, як дитині війни у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з  01 січня 2007 року по 31 травня 2010 року.

Представником відповідача подано письмове заперечення на позовну заяву, яке обгрунтовано відсутністю бюджетних коштів на виплату позивачу підвищення до пенсії та тим, що Управління Пенсійного фонду України в Шацькому районі Волинської області не є розпорядником коштів Державного бюджету України, а тому не є боржником по відношенню до позивача. Просить відмовити у задоволенні позову.

В судовому засідання позивач позов підтримав з підстав, викладених в заяві, просив його задовольнити.

В судове засідання представник відповідача не з’явився, подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позовних вимог заперечує з підстав викладених у письмовому запереченні.

          Проаналізувавши обставини справи, представлені докази, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач наділений правовим статусом дитини війни та знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Шацькому районі Волинської області, що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_1 із проставленим у ньому штампом «дитина війни» (а.с. 9). Як вбачається з довідки відповідача № 366 від 08.07.2010 року, протягом 2007 року ОСОБА_1 підвищення до пенсії як дитині війни виплачувалось у розмірі 5% мінімальної пенсії за віком, а за період з 01 січня 2008 року по 31.05.2010 року підвищення до пенсії виплачувалось у розмірі 10% мінімальної пенсії за віком (а.с. 16).

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, який набрав чинності з 01.01.2006 року, дітям війни пенсія або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на  30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Як зазначено у ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно – правовими актами.

Згідно із п. 17 ст. 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20.12.2005 року дію статті 6 вказаного Закону було зупинено на 2006 рік. Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 19.01.2006 року виключено п. 17 ст. 77, а ст.110 цього закону викладена у новій редакції, відповідно до якої пільги дітям війни, передбачені ст. 6 зазначеного Закону запроваджуються в 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Дію ст. 6 Закону згідно із п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року було зупинено на 2007 рік з урахуванням ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якою передбачено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 Закону виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яки поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року визнано такими, що не відповідають Конституції України і є неконституційними положення п.12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якими зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а отже воно втратило чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення. Положення п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», які визнані неконституційними, втратили чинність з дня ухвалення Конституційним судом України вказаного рішення, у якому, крім того, було вказано на його преюдиціальність при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв’язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії неконституційного акта.

Оскільки дія ст. 6 Закону була відновлена з 09.07.2007 року, тому суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог щодо зобов’язання відповідача провести нарахування та виплату позивачеві державної соціальної допомоги як дитині війни у розмірі            30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, враховуючи при цьому, що позивачеві у 2007 році було нараховано підвищення пенсії у розмірі 5% відсотків мінімальної пенсії за віком.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» та про внесення змін до деяких законодавчих актів України (п. 41 розділу 11) від 28.12.2007 року, який набрав чинності 01.01.2008 року, змінено редакцію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідно до якого дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 року визнано таким, що не відповідає Конституції України ( є неконституційним) положення п. 41 розділу 11 «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» та про внесення змін до деяких законодавчих актів України, а отже вони втратили чинність з 22.05.2008 року. Положення 41 розділу 11 «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», які визнані неконституційними, втратили чинність з дня ухвалення Конституційним судом України вказаного рішення, у якому, крім того, було вказано на його преюдиціальність при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв’язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії неконституційного акта.

Оскільки дія ст. 6 Закону була відновлена з 22.05.2008 року, тому суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог щодо зобов’язання відповідача провести нарахування та виплату  позивачеві державної соціальної допомоги як дитині війни у розмірі                          30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, враховуючи при цьому, що позивачеві у 2008 році було нараховане підвищення пенсії у розмірі 10 відсотків.

Відповідно до ст. 54 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» та            ст. 52 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік»  розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік та 2010 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим законом та нормативно – правовими актами Кабінету Міністрів України.

Враховуючи, що ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була чинною у наведеній вище редакції протягом 2009 року та 5 місяців 2010 року, то позовні вимоги позивача щодо нарахування та виплати  недоплаченого як дитині війни підвищення пенсії                             з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року та з 01.01.2010 року по 31.05.2010 року підлягають до задоволення, враховуючи при цьому, що позивачеві у 2009 році та з січня 2010 по травень 2010 року було нараховане підвищення пенсії у розмірі 10 відсотків.

Ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до підпункту 6 пункту 2.2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 30.04.2002 року №80-2, у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25.02.2008 року №5-5 (зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13.03.2008 року) управління Пенсійного фонду України в районі відповідно до покладених на нього завдань призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до чинного законодавства.

Судом встановлено, що позивачеві нараховувалося та виплачувалося підвищення до пенсії як дитині війни за період з 01 січня 2008 року по 31 травня 2010 року Управлінням Пенсійного фонду України в Шацькому районі Волинської області, де позивач перебуває на обліку. Тому суд доходить висновку, що саме на відповідачеві лежить обов’язок нарахування та виплати позивачеві державної соціальної допомоги як дитині війни у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як це передбачено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Доводи відповідача щодо неможливості задоволення позовних вимог у зв’язку з відсутністю бюджетних коштів, призначених на ці виплати, судом не приймаються до уваги. Суд вважає необхідним визначити, що реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно – правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання суб’єкта владних повноважень на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов’язань, не береться до уваги.

Ч. 2 ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року встановлено, що суми пенсій, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмежень будь – яким строком. У відповідності до ч. 7 ст. 8 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону). З урахуванням наведеного, а також зважаючи на те, що відповідач не виплачував підвищення до пенсії позивача, порушуючи вимоги законодавства, а отже має місце його вина в несвоєчасному одержанні ОСОБА_1 належних йому коштів, а зазначене порушення є триваючим і неможливо визначити початок перебігу строку звернення до суду, суд приходить до висновку, що позивачем строк позовної давності не пропущений.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що слід зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у Шацькому районі провести ОСОБА_1 нарахування та виплату  підвищення до пенсії як дитині війни за періоди з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року та з 01.01.2010 року по 31.05.2010 року включно у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з врахуванням виплачених сум.  

   Керуючись ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення», рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10 рп/2008, ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212-215 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

    Позов задовольнити частково.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Шацькому районі Волинської області провести нарахування та виплату  ОСОБА_1 підвищення до пенсії, як дитині війни за періоди з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року                                  по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року та з 01.01.2010 року по 31.05.2010 року включно у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з врахуванням виплачених сум.  

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Волинської області шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений ст.294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий – суддя                                                                     С.П. Матвійчук