Судове рішення #10449723

Справа № 2а-4047/10/2570

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          05 серпня 2010 р.                                                                                  м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді          Тихоненко О.М.,

при секретарі          Галенко Р.В.,

за участі представника позивача                                          Карети Р.І.,

та представника відповідача                                                 Грищенка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Управління агропромислового розвитку Варвинської районної державної адміністрації Чернігівської області до Виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання рішення неправомірним, -

В С Т А Н О В И В :

26.07.2010 Управління агропромислового розвитку Варвинської районної державної адміністрації Чернігівської області (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом (зі змінами) до Виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі – відповідач) про визнання неправомірним рішення № 387 від 05.05.2010 про застосування та зарахування до бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності відображених у звіті (Ф4-ФСС з ТВП) сум фінансових (штрафних) санкцій, неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Свої вимоги обґрунтовують тим, що відповідачем порушено вимоги Інструкції про порядок проведення ревізій та перевірок по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженої постановою правління ФСС з ТВП від 19.09.2001 № 38 (далі - Інструкція) і як наслідок, рішення винесене за результатами проведеної ревізії неправомірне та підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позові.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив повністю, просив в його задоволенні відмовити та зазначив, що оскаржуване рішення є правомірним та обгрунтовним і винесене у відповідності до чинного законодавства.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України - органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При вирішенні справи суд керується принципом законності, визначеним ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.  

Суд також бере до уваги, що згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 9 Закону України від 18.01.2001 № 2240-III «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» (далі – Закон № 2240-III) - Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі – ФСС з ТВП) є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, провадить збір і акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів.

Як зазначено п. 15.1 Інструкції, перевірка страхувальника сприяє забезпеченню виконання ним норм чинного законодавства з питань загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, щодо надходження коштів до бюджету Фонду, ефективного та цільового використання.

Відповідно до п. 15.2. Інструкції, ревізія (перевірка) проводиться згідно з планом-графіком роботи органу Фонду. Перевірці підлягають документи за поточний та попередній роки, а у разі виявлення порушень або зловживань - за більш ранні періоди, незалежно від того чи був цей період раніше обревізований.

Також п. 8.2 Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду, затвердженої постановою від 26.06.2001 № 16 Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності визначено, що у страхувальників підлягають перевірці в установленому порядку бухгалтерські документи щодо повноти нарахування страхових внесків на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інші заохочувальні і компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які є базою для нарахування страхових внесків відповідно до чинного законодавства, платіжні доручення про перерахування сум страхових внесків та інших платежів на рахунок Фонду, касові документи про сплату часткової (повної) вартості путівок на санаторно-курортне лікування та оздоровлення, оплачених за рахунок коштів Фонду, видаткові документи на проведені виплати і перерахування, акти розслідування нещасних випадків невиробничого характеру (при наявності), відповідність даних фінансових звітів за коштами Фонду балансовим рахункам "За соціальним страхуванням" згідно з Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291.

Враховуючи наведені нормативно-правові акти та відповідно до доручення № 242 від 15.04.2010, судом встановлено, що з 19.04.2010 по 20.04.2010, заступником завідувача контрольно-ревізійного відділу відповідача з відома позивача проведена ревізія правильності нарахування, перерахування та використання коштів ФСС з ТВП за період з 01.09.2008 по 01.04.2010.

За результатами ревізії складено Акт ревізії по коштах ФСС з ТВП від 20.04.2010, яким встановлено порушення, а саме листки непрацездатності по догляду за хворою дитиною № 540144 на період з 19.02.2009 по 23.02.2009 виданий ОСОБА_3 на суму 195,36 грн., № 974588 на період з 06.10.2008 по 08.10.2008 на суму 178,32 грн., № 541842 на період з 25.03.2009 по 27.03.2009 на суму 176,85 грн., № 553513 на період з 06.11.2009 по 11.11.2009 на суму 212,33 грн. видані ОСОБА_4 недоплачені за рахунок коштів Фонду на загальну суму 762,96 грн., чим порушено норми ст. 2 Закону України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування» від 11.01.2001 № 2213, так як повністю оплачені за рахунок власних коштів позивача.

Враховуючи такі порушення та керуючись п. 15.2. Інструкції,  ревізор здійснив перевірку попереднього періоду – за 2007 рік.

Під час перевірки правильності нарахування, перерахування та використання коштів Фонду у 2007 році встановлений факт несвоєчасної сплати страхових коштів до Фонду, а саме несвоєчасне перерахування страхових внесків, зокрема виявлена несвоєчасна сплата страхових внесків в сумі 5 622,02 грн.

Частиною 1 статті 23 Закону № 2240-III, передбачено, що страхувальники-роботодавці сплачують до Фонду різницю між нарахованими для роботодавців і найманих працівників страховими внесками та витратами, пов'язаними з наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам відповідно до цього Закону.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 23 Закону № 2240-III якщо страхувальники несвоєчасно чи не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені статтею 30 цього Закону.

Відповідно до ст. 30 Закону № 2240-III страхувальник-роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців, а також за порушення порядку використання страхових коштів. Фізична особа, яка не має статусу підприємця та використовує найману працю, додатково несе відповідальність за ухилення від взяття на облік як платника страхових внесків.  

У разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальником (у тому числі фізичною особою, яка не має статусу підприємця та використовує найману працю, через ухилення від подання заяви про взяття на облік як платника страхових внесків) або неповної їх сплати страхувальник сплачує суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню.

Не погоджуючись з матеріалами ревізії позивач подав заперечення до акта ревізії, на які останньому надана відповідь від 07.05.2010 № 04-09/1454.

На підставі матеріалів ревізії відповідачем прийнято рішення від 05.05.2010 № 387 про застосування та зарахування до бюджету ФСС з ТВП, відображення у звіті (Ф4-ФСС з ТВП) сум фінансових (штрафних) санкцій, неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, яким визначено платежі та фінансові (штрафні) санкції в розмірах: за несвоєчасну сплату страхових внесків в розмірі 5 622,02 грн. нарахована штрафна санкція в сумі 2 811,01 грн. та пеня в сумі 112,71 грн., а всього на загальну суму 2 923,72 грн.  

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку про те, що в діях відповідача при винесенні рішення від 05.05.2010 № 387 про застосування та зарахування до бюджету ФСС з ТВП, відображення у звіті (Ф4-ФСС з ТВП) сум фінансових (штрафних) санкцій, неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування не вбачається порушення вимог чинного законодавства.

В силу ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення в адміністративних справах, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. А оскільки в судовому засіданні відповідач довів правомірність своїх дій на яких ґрунтуються його заперечення, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є не обґрунтованими та не підтвердженими належними та допустимими доказами і тому не підлягають задоволенню, як такі, що спростовані встановленим вище.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні позовних вимог Управління агропромислового розвитку Варвинської районної державної адміністрації Чернігівської області до Виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання рішення неправомірним - відмовити повністю.          

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова в повному обсязі виготовлена 12 серпня 2010 року.

Суддя:                                                 підпис                                           О.М. Тихоненко

З оригіналом згідно


      

Суддя:                                                                                                        О.М. Тихоненко


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація