Справа №1-40/ 2010 р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня  2010 року Володарський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді                                     Ткаченко О.В.

при секретарі                                              Бондаренко Л.С. ,

з участю прокурора                                   Матюшко О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Володарка кримінальну  справу

про обвинувачення             ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки   с. Тарган, Володарського району, Київської області, громадянка  України, українки , вдова,  освіта середня спеціальна, приватний підприємець, жителька АДРЕСА_1  ,  раніше не судимої,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 172 ч. 1   КК України , -

ВСТАНОВИВ:

Судом визнано та доведено, що фізична особа – підприємець ОСОБА_1 здійснює свою господарську діяльність на підставі свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи – підприємця серії ВОО № 864682, яке зареєстровано Володарською районною державною адміністрацією Київської області від 27.09.1996 та свідоцтвом про сплату єдиного податку серії З № 259366 від 01.01.10 яке видано Володарським відділенням Сквирської МДПІ .

У період з  листопада 2009 року по   березень 2010  року ФОП ОСОБА_1   умисно використовувала  найману працю двох працівників у магазині „Сюрприз”, що знаходиться в смт. Володарка по вулиці Коцюбинського, без укладання з ними трудових договорів,  а саме з громадянами ОСОБА_2 з 03.01.2010 року по 19.03.2010 року та ОСОБА_3  з 05.11.2008 року по 18.03.2010 року ,  чим порушила  вимоги ст. 2 ч. 2 Кодексу Законів про працю України, якою визначено, що працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві в установі, організації або з фізичною особою та ст. 21 КЗпП України, якою визначено, що трудовий договір це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноважений ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язаний виконувати роботу визначену угодою з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно довідки Володарського районного центру зайнятості № 52 від 19.03.2010 року, трудові договори між ФОП ОСОБА_1 та найманими працівниками  ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не були зареєстровані .

Відповідно до акту перевірки головного інспектора праці Слободянюк Є.П. № 10-19-109/13 від 16.03.2010 року в результаті проведеної перевірки ФОП ОСОБА_1 , яка розташувала свою діяльність по вулиці Коцюбинського смт. Володарка Київської області виявлено двох найманих працівників з якими не укладені трудові договори, що є порушенням Наказу Міністерства праці та соціальної політики України № 260 від 08.06.2001 року та ст. 24-1 Кодексу Законів про працю України .

Наведеними умисними незаконними діями фізичної особи підприємця ОСОБА_1 грубо порушені гарантовані Конституцією та Законами України права громадян  ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на соціальний захист та забезпечення їх у разі повної , часткової або тимчасової втрати працездатності, безробіття з належних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених Законом .

Працюючи без оформлення трудових відносин, вказані працівники отримували у ОСОБА_1 заробітну плату, при цьому жодних внесків до Пенсійного фонду України на соціальне страхування наведених працівників та сплату відповідних податків на них ОСОБА_1 не здійснювала, що є грубим порушенням вимог ст.ст. 253, 256 КЗпП України . Таким чином, фізична особа підприємець умисно вчинила грубе порушення законодавства про працю, а саме ст.ст. 46, 67 Конституції України, ст.ст. 2, 21, 24, 24-1 КЗпП України .

Органами досудового слідства дії підсудної ОСОБА_1   кваліфіковано за ст. 172 ч. 1   КК України, як протиправні дії, які виразились в грубому порушенні законодавства про працю .

В судовому засіданні підсудна ОСОБА_1   повністю визнала  вину у вчиненому    злочині  , зазначеного в обвинувальному висновку, щиро розкаялась  і заявила  клопотання про закриття кримінальної справи у зв’язку з дійовим каяттям.

Заслухавши думку прокурора, який  заперечував проти задоволення клопотання, думку потерпілої ,  суд вважає, що є підстави для закриття кримінальної справи по обвинуваченню  ОСОБА_1   у вчиненому злочину, що передбачає кримінальну відповідальність за ст. 172 ч. 1   КК України виходячи із наступних міркувань.

Ст. 45 КК України вказує, що особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення злочину щиро покаялася, активно сприяла розкриттю злочину і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

Злочин передбачений ст. 172 ч. 1 КК України, згідно ст. 12 КК України відноситься до злочинів невеликої тяжкості.

Відповідно до ст. 44 КК України, особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках передбачених цим Кодексом, а також на підставі закону України про амністію чи акта помилування.

Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.

Ст. 7-1 ч. 1 п. 1  КПК України, вказує, що провадження в кримінальній справі може бути закрито у зв’язку з дійовим каяттям.

Таким чином суд прийшов до висновку, що клопотання підсудної  обґрунтоване, базується на Законі, тому його слід задовольнити.

              КЕРУЮЧИСЬ СТ.СТ. 44, 45  КК УКРАЇНИ , СТ.СТ. 7-1, 7-2,  282 КПК УКРАЇНИ, СУД , -

ПОСТАНОВИВ:

           Звільнити від кримінальної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 за ст. 172 ч. 1  КК України у зв’язку з дійовим каяттям .

               Кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні злочину що передбачає кримінальну відповідальність за ст. 172 ч. 1  КК України -  закрити .

        На постанову протягом семи діб з дня її винесення сторони можуть подати апеляцію через Володарський районний суд Київської області до Апеляційного суду Київської області.

СУДДЯ                                                            ТКАЧЕНКО О.В.