Україна  

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 05 серпня 2010 р.                                                                       справа № 2а-17847/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:  10 год. 40 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді  Іванченкова А.С.

при секретарі                                                  Могілевській І.Б.,

за участю представників:

від позивача:  Проценко К.Ю., за довіреністю від 04 серпня 2010 року,  

від відповідача: Бабченкова Н.А., за довіреністю від 13 січня 2010 року,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України в місті Красноармійську  Донецької області

до Державного підприємства «Красноармійськвугілля»

про стягнення суми витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 1166869 грн. 79 коп.,-

ВСТАНОВИВ:  

Управління Пенсійного фонду України в місті Красноармійську  Донецької області (надалі – позивач, Управління), звернулось до суду з адміністративним позовом до Державного підприємства «Красноармійськвугілля» про стягнення суми витрат на виплату та доставку пільгових пенсій відокремленого підрозділу «Шахта «Родинська» Державного підприємства «Красноармійськвугілля» за період з 01 квітня 2010 року по 01 липня 2010 року у розмірі 1166869 грн. 79 коп.

Позов Управління мотивовано тим, що збір до пенсійного фонду є обов’язковим платежем, встановленим Законом України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» від 26 червня 1997 року № 400/97- ВР. Невиконання цього обв’язку платниками збору приводить до неповного формування коштів пенсійного фонду України, і як наслідок, до несвоєчасних виплат пенсій пенсіонерам, що є порушенням  статті 46 Конституції України, яка гарантує право громадянам на забезпечення у разі старості, втрати годувальника та в інших випадках, передбачених законодавством. В строк, передбачений законодавством, відповідач не сплатив суму коштів пенсійному фонду.

Правовою підставою стягнення представник позивача вважає норми частини 2 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV, пункту 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (далі – Інструкція).

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, надавши пояснення, аналогічні тим, що викладені у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні надав заперечення проти позову, відповідно до яких вважає, що у позивача відсутні належні докази понесення витрат на доставку та виплату пільгових пенсій працівникам підприємства, оскільки розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій пенсіонерам не є розрахунковим документом, що підтверджує факт сплати. Крім того відповідач зазначає, що в момент  прийняття Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»  Закон України «Про пенсійне забезпечення» не передбачав обов’язку відшкодування підприємствами виплачених працівникам відповідача пільгових пенсій на підставі статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що позбавляє загальне відшкодування пільгових пенсій статусу загальнообов’язкового платежу. Відповідач вважає, що плата за фактичні витрати на виплату та доставку пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля не вноситься. З урахуванням цього, відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, встановив наступне.

Державне підприємство «Красноармійськвугілля» код ЄДРПОУ 32087941, є юридичною особою, має відокремлений підрозділ «Шахта «Родинська», код ЄДРПОУ 33504980, без права юридичної особи, який відповідно до пунктів 2.1.1 та 6.1 наведеної вище Інструкції є платником страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, тобто відповідальність за господарську та іншу діяльність відокремленого підрозділу «Шахта «Родинська» несе Державне підприємство «Красноармійськвугілля» (арк. справи 20-23).

Як встановлено судом, у відповідача працювали особи, зайняті на роботах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, відповідно до пунктів «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ, і яким призначено пенсію на пільгових умовах за Списком №1.

Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» регулюються принципи, засади, механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, питання призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, зокрема, особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Статтею 1 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне  страхування» визначено поняття страхових внесків як коштів відрахувань на соціальне страхування та збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно  із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» до страхових внесків (коштів, сплачених на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування) не відносить витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, і, в розумінні цього Закону, це є плата, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо  шкідливими і особливо важкими умовами праці.

Відповідно до пункту 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року N 21-1, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зокрема, в таких розмірах:

для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у таких розмірах: 20 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2004 році; 30 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2005 році; 40 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2006 році; 50 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2007 році; 60 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2008 році; 70 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2009 році; 80 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2010 році.

Судом встановлено, що органом Пенсійного фонду України – позивачем по справі, були складені розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, які надіслані Управлінням відповідачу (арк. справи 35-36).

Крім того, позивачем по справі, був складений розрахунок сум, які належать до відшкодування згідно розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пункту «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з 01 квітня 2010 року по 01 липня 2010 року (арк. справи 5-16). Зазначений розрахунок сум було погоджено директором відокремленого підрозділу «Шахта «Родинська» Державного підприємства «Красноармійськвугілля». Згідно цього розрахунку відповідач мав сплатити за період з 01 квітня 2010 року по 01 липня 2010 року суму відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за Списком № 1 у розмірі 1166869 грн. 79 коп. Вказану суму відповідач не сплатив, у зв’язку з чим має заборгованість перед Управлінням  у зазначеному розмірі.

Відповідно до пункту 6.8 вищезазначеної Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 6.10 Інструкції відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Обов’язок відшкодування відповідачем коштів пов'язаний виключно з фактом понесення певних витрат Пенсійним фондом України.

З огляду на вимоги законодавства, оскільки на час розгляду справи фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, в установленому законом порядку не відшкодовані, тому вони підлягають стягненню з відповідача.

Крім того, наявність заборгованості підтверджується актом звірки заборгованості, складеним між Управлінням Пенсійного фонду України в місті Красноармійську Донецької області та відокремленим підрозділом «Шахта «Родинська» Державного підприємства «Красноармійськвугілля» (арк. справи 16а).

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства  України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Посилання відповідача на те, що плата за фактичні витрати на виплату та доставку пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля не вноситься, є неприйнятними, оскільки відповідно до абзацу 4 підпункту 1 пункту 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Зазначеною нормою абзацу 4 підпункту 1 пункту 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено обов’язок підприємств відшкодовувати Пенсійному фонду витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах на підставі пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», тобто за списком №1.

Зокрема, пунктом 6.9 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України визначено, що не сплачені та/або несвоєчасно сплачені суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, зазначених в абзаці другому пункту 6.1 цієї Інструкції, стягуються з нарахуванням пені та штрафних санкцій відповідно до норм Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Інші посилання відповідача, що викладені в письмових запереченнях, під час розгляду справи підтвердження не знайшли.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства  України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.    

Враховуючи наведене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 121-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Управління Пенсійного фонду України в місті Красноармійську  Донецької області до Державного підприємства «Красноармійськвугілля» про стягнення суми витрат на виплату та доставку пільгових пенсій відокремленого підрозділу «Шахта «Родинська» Державного підприємства «Красноармійськвугілля» за період з 01 квітня 2010 року по 01 липня 2010 року у розмірі 1166869 грн. 79 коп. – задовольнити повністю.  

Стягнути з Державного підприємства «Красноармійськвугілля» (85322, Донецька область, місто Димитров, вул. Ватутіна,1, код ЄДРПОУ 32087941) на користь Управління Пенсійного фонду України в місті Красноармійську Донецької області заборгованість з фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі  1166869 грн. (один мільйон сто шістдесят шість тисяч вісімсот шістдесят дев'ять) грн. 79 коп.  

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 5 серпня 2010 року в присутності представників сторін. Постанова у повному обсязі складена  10 серпня 2010 року.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя                                                                                      Іванченков А. С.