ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.08.2006                                                                                   Справа № 10/76  

  Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Герасименко І.М. (доповідач)    

суддів: Ясир Л.О., Виноградник О.М.,

секретар судового засідання: Нурулаєва Г.Ю.

за участю представників сторін:

представник відповідача: Короленко О.Є.

представник позивача в судове засідання не з’явився, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином.

розглянувши матеріали апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю

ім. Б. Хмельницького, с. Легедзине Тальнівського р-ну, Черкаської області

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від  10.04.2006р.у справі

№ 10/76

за позовом  товариства з обмеженою відповідальністю ім.. Б. Хмельницького, с. Легедзине Тальнівського р-ну, Черкаської області,

до товариства з обмеженою відповідальністю “Корунд”, м. Дніпропетровськ,

про  розірвання договору суборенди,

В С Т А Н О В И В:

          До господарського суду Дніпропетровської області звернулось товариство з обмеженою відповідальністю ім.. Б. Хмельницького, с. Легедзине Тальнівського р-ну, Черкаської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю “Корунд”, м. Дніпропетровськ про  розірвання договору.  Позовні вимоги обґрунтовані тим, що договір суборенди на житлове приміщення, укладено з порушенням законодавства, а саме те, що дирекція ТОВ ім. Б. Хмельницького, відповідно до ст. 8 п. 3.2. Статуту підприємства  не мала права на укладання договору суборенди.

          Рішенням господарського суду Дніпропетровської області  від 10.04.2006 р. у задоволенні позовних вимог позивача відмовлено. Рішення мотивоване тим, що зазначені позивачем у позові підстави розірвання договору суборенди не є підставою, відповідно до положень ЦК України для розірвання вказаної угоди. Також вказує, що наведені позивачем обставини можуть бути підставою для визнання недійсним договору.           

          Позивач не погодився з рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.04.06 р.    Вказує, що судом не повно з’ясовані всі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи та рішення прийнято з порушенням норм процесуального права.

В судовому засіданні Дніпропетровського апеляційного господарського суду  17.08.2006 р. представник відповідача заперечує проти апеляційної скарги;  представник позивача в судове засідання не з’явився і суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутності за наявними матеріалами справи.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та аналізуючи докази по справі, в їх сукупності,

Дніпропетровський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не  підлягає задоволенню.

01.07.2003 р. між товариством з обмеженою відповідальністю ім. Богдана Хмельницького (орендодавець) та товариством  з обмеженою відповідальністю ВКП “Корунд” (орендар), був укладений договір № 01 суборенди не житлового приміщення, згідно з умовами якого, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме не житлове приміщення, а саме –Легедзинський цегельний завод, за адресою: вул. Леніна, 5, с. Легедзине, Тальнівського району, Черкаської області.

Відповідно до п. 10.1 договору, угода діє з 01.07.2003 р. до 01.07.2006 р.

Згідно умов договору  (п.12.2) дострокове розірвання договору за ініціюванням орендодавця має місце в наступних випадках:

-          при використанні орендарем приміщення не за призначенням;

          -  при погіршенні орендарем технічного та санітарного стану приміщення, про що повинен свідчить акт експертизи, складений та завірений відповідним державним органом в присутності орендодавця та орендаря;

          - при невиконанні умов договору.

Стаття 269 ЦК УРСР (що діяв на час укладання спірного договору) передбачала, що наймодавець може пред’явити  в суді, арбітражі або в третейському суді вимогу про дострокове розірвання договору найму, якщо наймач:

1.          користується майном не відповідно до договору або призначення майна;

           2.  навмисно або з необережності погіршує стан майна;

           3. не вніс плати протягом трьох місяців з дня закінчення строку платежу, а за договором побутового прокату – протягом одного місяця, якщо більш короткі строки не установлені договором;

           4. не зробить капітального ремонту в тих випадках, коли за законом або за договором капітальний ремонт лежить на обов’язку наймача.

Позивач не надав доказів того, що відповідач не виконував умови договору, використовував майно не за призначенням та не навів будь-яких підстав, що тягнуть за собою дострокове розірвання договору.

01.01.2004 р. набрав чинності Господарський кодекс України, який ст. 1  визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб’єктами господарювання, а також між цими суб’єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання. Згідно Прикінцевих положень ГК України, Господарський кодекс України застосовується до господарських відносин, які виникли після набрання чинності його положеннями відповідно до цього розділу.  До господарських відносин, що виникли до набрання чинності відповідними положеннями ГК України, зазначені положення застосовуються щодо тих прав і обов’язків, які продовжують існувати або виникли після набрання чинності цими положеннями.

Вказані у позові орендні відносини, виникли до набрання чинності відповідними положеннями ГК України, але вони продовжують існувати після набрання чинності цими положеннями, тому господарським судом зазначені положення також застосовуються до прав і обов’язків, що існують між сторонами по вказаній справі.

Згідно зі ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Строна договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двацятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати  її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Позивачем не надано доказів того, що він звертався до відповідача з пропозицією про розірвання договору суборенди.

Крім того, договором суборенди №01 від 01.07.2003 р. на орендодавця покладено обов’язок письмово повідомити орендаря  не пізніше, ніж за 1 рік про майбутнє звільнення не житлового приміщення в зв’язку зі скінченням строку дії договору оренди або при достроковому припиненні дії договору оренди, що позивачем також не здійснено.

Таким чином, при винесені рішення 10.04.2006 р., суд обґрунтовано відмовив в задоволенні позову  про дострокове розірвання договору суборенди не житлового приміщення і підстави для скасування або зміни рішення суду відсутні, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 99, 101, 103-106 Господарського кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю ім. Б. Хмельницького, с. Легедзине, Тальнівського р-ну, Черкаської області –залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від  10.04.2006р.у справі

№ 10/76 –залишити без змін.

Головуючий                                                                                        І.М. Герасименко

Судді                                                                                                    Л.О. Ясир

                                                                                               О.М. Виноградник